Рішення № 139851072, 16.09.2026, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/922/26

№2/687/742/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року селище Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області

в складі судді Горобець Н.О.,

справа № 687/922/26;

сторони та інші учасники справи:

позивач ТОВ «Кредитсервіс»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В липні 2026 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Кредитсервіс» (далі - ТОВ «Кредитсервіс») звернулось до Чемеровецького районного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 05.02.2026 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №260205-002.

Відповідно до умов договору відповідачці надано кредит у розмірі 10989,01 грн, який остання зобов`язувалася повернути у встановлений строк, сплатити проценти за користування ними та інші платежі, передбачені договором. Комісія за видачу кредиту становить 9% від суми кредиту, нараховується одноразово кредиту та стягується в день перерахування кредиту.

Відповідачка не виконувала належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором у розмірі 22012,97 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 10989,01 грн, заборгованість за процентами 11023,96 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідачки 22012,97 грн. заборгованості, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Відповідачка відзиву на позов не подала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача, разом з поданням позовної заяви подав також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Чемеровецького районного суду від 29.07.2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, зобов`язано АТ«Таскомбанк» надати суду виписку по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1

16.09.2026 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

05 лютого 2026 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту на умовах кредитної лінії №260205-002, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором N52003 (05.02.2026 10:35:32).

Відповіднодо умов якого, кредитодавець надає позичальнику кредит у формі кредитної лінії, в розмірі вказаному у договорі, на умовах строковості, зворотності, платності (надалі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до розділу «Індивідуальна частина договору», сума кредиту становить - 10989,01 грн (п. 3.1), сума кредиту на карту 10000,00 грн (п. 3.2), кількість акційних щомісячних платежів 3 (п.3.3), комісія за видачу кредиту 9,00% (п.3.4), денна процентна ставка 0,99% (п.3.6), денна процентна ставка (при дотриманні акційних умов) 0,33% (п.3.7), сума мінімального щомісячного платежу 4402,52 грн (п. 3.8), строк, на який надається кредит 5 років (п.3.9), процентна ставка за перший місяць 120,45% річних, за всі наступні місяці 361,55% річних (п.3.10).

Кредит надається позичальнику шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника. Позичальнику надається кредит в розмірі, передбаченому п. 3.1 Договору. Позичальнику перераховується на його картковий рахунок сума зазначена в п. 3.2 договору в день укладення договору. Різниця між сумою, зазначеною в п. 3.1 договору та сумою, зазначеною в п. 3.2 є комісією за видачу кредиту, входить до тіла кредиту і утримується з позичальника за рахунок кредиту в день видачі кредиту (п.п. 5.4-5.6 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті кредитного продукту, який підписаний електронним підписом.

ТОВ «Кредитсервіс» перерахувало кошти в загальній сумі 10000,00 грн. на рахунок відповідачки НОМЕР_1 , що підтверджується копіє платіжної інструкції №2853 від 05.02.2026 року.

Повідомленням АТ «Таскомбанк» від 24.08.2026 року підтверджується, що на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , операції по якому можуть здійснюватися за допомогою карти № НОМЕР_2 , 05.02.2026 року зараховано 10000,00 грн, призначення платежу перерахування кредитних коштів згідно договору №260205-002 від 05.02.2026.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строк, протягом якого вони мають бути здійсненні

Суд встановив, що між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитплюс» було укладено кредитний договір № 260205-002 від 05 лютого 2026 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «Кредитплюс» надало відповідачці строком на 5 років кошти в сумі 10989,01 грн, з яких 10000,00 грн перераховано на карту відповідачки, а 989,01 грн зараховано в рахунок оплати комісії на надання кредиту.

05 лютого 2026 року кредитні кошти в сумі 10000,00 грн були перераховані відповідачці. Отже, факт отримання відповідачкою коштів у ТОВ «Кредитплюс» суд вважає доведеним, крім цього зазначена обставина не заперечується відповідачкою.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 260205-002 від 05 лютого 2026 року вбачається, що загальна заборгованість складається із основного боргу 10989,01 грн, процентів за період з 05.02.2026 по 05.06.2026 11023,96 грн, а всього 22012,97 грн.

При вирішенні питання щодо розміру заборгованості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.5 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом і банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної з банком особи як обов`язкової умови надання банківських послуг.

Згідно з ч.3 ст.13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, виходячи з принципів справедливості та добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялися та які банком фактично не надавалися, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб. Тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій чи інших платежів за дії, відмінні від надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а відповідні умови договору споживчого кредиту є нікчемними та не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку, викладеному у постанові від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15 (провадження №61-8862сво18), зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, а виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту є обов`язком банку за кредитним договором, така дія, як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості за кредитом, не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту фактично є наданням кредиту позичальнику, а така операція, як і моніторинг заборгованості за кредитом, відповідає економічним потребам виключно самого банку та здійснюється під час виконання прав і обов`язків за кредитним договором. Отже, такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Умови договору щодо сплати позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює у власних інтересах, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, а за своєю природою є дискримінаційними та такими, що суперечать моральним засадам суспільства.

Відтак, суд вважає у позивача відсутні підстави нараховувати комісію за надання кредит в сумі 989,01 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наданий суду розрахунок заборгованості не відповідає закону.

За таких обставин суд, реалізуючи свій процесуальний обов`язок, вважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Так, у період з 05.02.2026 року по 05.03.2026 року заборгованість відповідачки за нарахованими процентами становить 957,00 грн (29 днів х 33,00 грн (0,33% від тіла кредиту 10000,00 грн).

За період з 06.03.2026 року по 05.06.2026 року заборгованість відповідачки за нарахованими процентами становить 9108,00 грн (92 дні х 99,00 грн (0,99% від тіла кредиту 10000,00 грн)

Отже, загальний розмір заборгованості становить 20065,00 грн, що складається із: тіла кредиту 10000,00 грн, процентів 10065,00 грн (957,00+9108,00).

За таких обставин, позовна заява ТОВ «Кредитплюс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в розмірі 20065,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 22012,97 грн. та задоволено на суму 20065,00 грн, тобто на 91,15 % (20065,00х100:22012,97). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2426,78 грн (2662,40х91,15%) та витрати на правничу допомогу в сумі 6380,50 грн (7000,00х91,15%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» 20065 (двадцять тисяч шістдесят п`ять) гривень 00 коп. заборгованості за договором про надання кредиту на умовах кредитної лінії №260205-002 від 05 лютого 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» судовий збір в сумі 2426 (дві тисячі чотириста двадцять шість) гривень 78 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 6380 (шість тисяч триста вісімдесят) гривень 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 36-Д приміщення 65-з, код ЄДРПОУ 41125531.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Н.О. Горобець