Ухвала суду № 139850760, 17.09.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1700/24

Провадження № 1-кп/591/53/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , перекладача ОСОБА_4 обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.111-2 та ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 333 КК України, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.111-2 та ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 333, ч. 1 ст. 263 та ч.1 ст. 436-2 КК України, у кримінальному провадженні № 22022200000000120 від 11.08.2022

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , до яких застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, строк дії якого прокурор просив продовжити, у зв`язку з тим, що заявлені раніше ризики не зменшились та не відпали, а більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених, тоді як завершити розгляд справи до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження строку запобіжного заходу не вбачається за можливе.

Обвинувачений ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання, стверджував про непричетність до обставин, викладених в обвинувальному акті, підприємницькою діяльністю він не займався, стартери про які йдеться в обвинувальному акті не сертифіковані, ОСОБА_6 лише отримував технічні умови на їх виготовлення. Вцілому зазначив , що підозра необгрунтована. Крім того, звернув увагу, що він був затриманий в травні 2023 року, а стартери про які йдеться в обвинувальному акті включені до списку товарів подвійного призначення лише в листопаді 2023 року.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що підозра є необґрунтована.

Захисник обвинувачених ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що на момент розгляду клопотання прокурором не надано суду доказів, які б доводили обґрунтованість обвинувачення, а стартери про які йдеться в обвинувальному акті не є предметом злочину.

Суд, заслухавши учасників, дослідивши клопотання, вважає, що клопотання прокурора на даному етапі провадження підлягає задоволенню.

Встановлено, що до обвинувачених застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 25.09.2026, а прокурором в клопотанні та обвинувальному акті наведені достатні відомості, які можуть переконати стороннього спостерігача в тому, що обвинувачені могли вчинити інкриміновані в провину діяння.

Прокурор в достатній мірі довів існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в цей момент, зумовлених триваючими та незмінними обставинами, пов`язаними з характером обвинувачення, початкової стадії судового розгляду, на даний час не допитані свідки, обвинувачені, розпочато дослідження письмових доказів, що в сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченим та характеру обвинувачення, доводить актуальність ризиків ухилення від суду, можливості впливу на свідків .

Обставини, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не змінились та не відпали, а тому підстав для їх переоцінки суд не вбачає.

Строк дії попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу спливає, водночас завершити судовий розгляд кримінального провадження до закінчення цього строку не вбачається можливим з огляду на обсяг доказів та необхідність забезпечення безпосередності їх дослідження.

Оцінюючи доводи сторони захисту про необґрунтованість обвинувачення, непричетність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до інкримінованих діянь, щодо нездійснення ОСОБА_5 підприємницької діяльності, наявності у ОСОБА_6 лише технічних умов для виготовлення стартерів, а також твердження про те, що зазначені в обвинувальному акті стартери не належали до товарів подвійного використання на час інкримінованих подій, суд зазначає, що наведені заперечення стосуються фактичних обставин провадження, правової оцінки предмета кримінальних правопорушень та достатності доказів для встановлення винуватості, а тому підлягають остаточній перевірці й оцінці за результатами повного та безпосереднього дослідження доказів і не можуть бути вирішені наперед під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу; при цьому на цій стадії суд не встановлює винуватість обвинувачених поза розумним сумнівом, а перевіряє наявність передбачених КПК України підстав для подальшого обмеження їх свободи, і самі по собі наведені доводи захисту не спростовують існування встановлених судом процесуальних ризиків та не свідчать про їх зменшення чи припинення.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 176 КПК України, яка обмежує можливість застосування альтернативних запобіжних заходів у провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Вирішуючи питання про обґрунтованість продовження строку ув`язнення суд враховує і наявність об`єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи. При цьому згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також судової практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від національного суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи вищевикладені підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України суд на даний час не визначає розмір застави.

Таким чином клопотання прокурора підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 199, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою строком до 14 листопада 2026 року включно без визначення розміру застави.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою строком до 14 листопада 2026 року включно без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання сторони захисту -відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими з моменту вручення її копії.

Суддя ОСОБА_1