Ухвала суду № 139850691, 05.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/282/26

ун. № 759/18728/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без розгляду

05 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Біляку М.О.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Костишеної В.Л.,

за участю представника відповідачів

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Цуперяка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (01001, м.Київ, площа Івана Франка, 5) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2024 КП «Київтеплоенерго» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9817,66 грн., централізованого гарячого водопостачання у розмірі 21905,25 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 21265,82 грн., централізованого постачання гарячої води у розмірі 62853,60 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з теплової енергії у розмірі 18716,32 грн., послуги з постачання гарячої води у розмірі 50654,18 грн., заборгованості за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1006,48 грн., заборгованості з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 504,66 грн.

Ухвалою від 17.09.2024 позовну заяву залишено без руху.

16.10.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява, якою усунуто недоліки позову.

Ухвалою від 21.04.2024 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

24.01.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Костишеної В.Л., в якому відповідач просить відмовити у задоволенні пред`явлених до неї вимог.

10.02.2025 до суду надійшов відзив представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвоката Цуперяка В.П., в якому відповідачі заперечують щодо задоволення пред`явлених до них позовних вимог.

Ухвалою від 17.02.2025 здійснено перехід до розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи, виклик учасників справи здійснено на 17.06.2025 року.

24.02.2025 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення позивача.

25.03.2025 судом отримано відповідь КП КМР «КМ БТІ», зі змісту якої вбачається, що власниками житлового приміщення, за яким виникла заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, є ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

У судовому засіданні 17.06.2025 представником позивача Антонченко А.О. заявлено клопотання про відкладення судового засідання із наданням стороні позивача часу достатнього для визначення кола відповідачів в рамках даного провадження та оформлення це відповідними процесуальними документами.

У судове засідання 30.09.2025 не з`явився представник позивача, клопотань не надсилав, а тому судом відкладено судовий розгляд справи.

Судове засідання 18.11.2025 було знято з розгляду у зв`язку з відсутністю у Святошинському районному суді м. Києва електропостачання.

У зв`язку з неявкою представника позивача та надходження від нього клопотання про відкладення судове засідання 24.02.2026 перенесено.

У судове засідання 05.05.2026 представник позивача не прибув, заяв чи клопотань про відкладення до суду не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Костишена В.Л. просить залишити позовну заяву без розгляду. Дане клопотання обґрунтовує тим, що більше року стороною позивача не вжито жодних дій, аби вирішити наявне процесуальне питання щодо заміни складу відповідачів, натомість представником подавалися лише клопотання про відкладення, які не мають підтверджень щодо обставин, зазначених у таких клопотаннях. Вважає за можливе розглядати справу по суті.

Адвокат Цуперяк В.П. у вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.

Інші учасники справи, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи, до суду не прибули, жодних заяв чи клопотань, у тому числі й про відкладення, на адресу суду не скеровували.

Суд, вислухавши позиції учасників справи, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд звертає увагу, що згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Водночас, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, у разі, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів провадження, ухвалою від 21.10.2024 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою від 17.02.2025 здійснено перехід до розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи, виклик учасників справи здійснено на 17.06.2025 року.

У судовому засіданні 17.06.2025 представником позивача Антонченко А.О. заявлено клопотання про відкладення судового засідання із наданням стороні позивача часу достатнього для визначення кола відповідачів в рамках даного провадження та оформлення це відповідними процесуальними документами.

У судове засідання 30.09.2025 не з`явився представник позивача, клопотань не надсилав, а тому судом відкладено судовий розгляд справи.

Судове засідання 18.11.2025 було знято з розгляду у зв`язку з відсутністю у Святошинському районному суді м. Києва електропостачання.

У зв`язку з неявкою представника позивача та надходження від нього клопотання про відкладення судове засідання 24.02.2026 перенесено.

У судове засідання 05.05.2026 представник позивача не прибув, заяв чи клопотань про відкладення до суду не надходило.

У той же час, до суду не надходило уточненої позовної заяви зі зміненим складом відповідачі та одночасно заяви про розгляд клопотання про уточнення кола відповідачів без участі позивача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 1, 2, 5 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, за змістом положень ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Враховуючи, що у даній справі уповноважений представник позивача повторно не прибув у судове засідання, не надсилав заяву про відкладення засідання, не проінформував суд про причини неявки, суд, з урахуванням положень ст. 257 ЦПК України, доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 71-79, 89, 223, 257, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (01001, м.Київ, площа Івана Франка, 5) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з даним позовом після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.