Рішення № 139849620, 17.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/40118/25

Провадження № 2/127/9615/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 вересня 2026 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 05 жовтня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № ДП 0007520 в електронній формі.

Як зазначено у позовній заяві, відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн строком на 98 днів із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,9 % щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Крім того, умовами договору було передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 30 % від суми кредиту, що становить 1 800,00 грн.

Позивач вказував, що договір кредиту було укладено в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Зокрема, електронний підпис був відтворений шляхом введення відповідачем одноразового ідентифікатора 53We22Tw, який був направлений на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , зазначений відповідачем під час проходження процедури реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця.

На думку позивача, укладення договору стало можливим лише після проходження відповідачем процедури реєстрації та ідентифікації в електронній системі кредитодавця, заповнення відповідних анкетних даних, надання персональної інформації, відомостей про паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання, реквізити банківської картки, а також після ознайомлення та погодження з умовами договору кредиту та правилами надання кредитних коштів.

Посилаючись на положення статей 205, 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», позивач зазначив, що договір, укладений в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а тому є належною підставою для виникнення між сторонами цивільних прав та обов`язків.

На виконання умов договору кредитодавцем було здійснено перерахування кредитних коштів у сумі 6 000,00 грн на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , яка була зазначена відповідачем під час оформлення кредиту.

Як зазначив позивач, перерахування коштів було здійснено через платіжну систему ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon), яка на підставі відповідного договору надавала кредитодавцю послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. На підтвердження факту видачі кредиту позивачем до матеріалів справи було долучено платіжну інструкцію № 42813-29023-33994 від 05 жовтня 2024 року та довідку ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» № 1012-54 від 10 грудня 2025 року.

Позивач зазначав, що вказані документи є первинними бухгалтерськими документами та підтверджують належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів.

Згідно із доводами позовної заяви, після отримання кредитних коштів відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, у встановлені договором строки кредитні кошти не повернув, проценти за користування кредитом та комісію не сплатив, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

Позивач зазначив, що відповідно до розрахунку заборгованості станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості відповідача за договором кредиту № ДП 0007520 від 05 жовтня 2024 року становить 13 092,00 грн, з яких 6 000,00 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 5 292,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, а 1 800,00 грн - заборгованість за комісією.

Також позивач посилався на те, що після виникнення заборгованості право вимоги за договором кредиту перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

З цією метою позивач зазначив, що 14 жовтня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» як клієнтом та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» як фактором було укладено договір факторингу № 14/10/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників за укладеними кредитними договорами.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем було надано договір факторингу № 14/10/25 від 14 жовтня 2025 року, витяг із реєстру прав вимог та платіжні документи щодо здійснення оплати за відступлені права вимоги.

Як зазначив позивач, відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 14/10/25 від 14 жовтня 2025 року до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № ДП 0007520 від 05 жовтня 2024 року на загальну суму 13 092,00 грн.

Крім того, позивач зазначив, що самостійно отримати докази зарахування кредитних коштів на банківську картку відповідача він не має можливості, оскільки така інформація становить банківську таємницю та перебуває у володінні банківської установи.

У зв`язку із цим разом із позовною заявою було подано клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк», а саме інформації щодо належності відповідачу банківської картки № НОМЕР_2 та виписки по відповідному рахунку за період з 05 жовтня 2024 року по 08 жовтня 2024 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2026 року позовну заяву ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк».

На виконання ухвали суду до матеріалів справи надійшла інформація від АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою банківська платіжна картка № НОМЕР_2 належить відповідачу ОСОБА_1 . Також банком було надано виписку по рахунку, відповідно до якої 05 жовтня 2024 року на вказаний рахунок було зараховано грошові кошти у сумі 6 000,00 грн від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ», що підтверджує факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Також зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

З урахуванням приписів статті 280 ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

На підставі п.п.1-2 ч.3 ст.223 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 с.247 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення, а датою ухвалення такого рішення є дата складення повного тексту судового рішення.

Аналогічний підхід щодо застосування зазначених норм процесуального права викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11, в якій зроблено висновок, що у випадку ухвалення рішення за відсутності учасників справи моментом його ухвалення є саме дата складення повного тексту судового рішення, а не дата судового засідання.

Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 259 ЦПК України, у випадку якщо у судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складається протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи. Однак у даному випадку, з огляду на неявку всіх учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність складення повного тексту рішення без його проголошення у порядку, передбаченому статтею 268 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 76-81, 89 ЦПК України, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 05 жовтня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № ДП 0007520 в електронній формі.

Відповідно до умов зазначеного договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 98 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,9 % щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісією за надання кредиту в сумі 1 800,00 грн.

На підтвердження укладення договору позивачем надано примірник договору кредиту, з якого вбачається, що правочин був укладений шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором 53We22Tw, направленим на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту).

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, доводи позивача щодо належного укладення кредитного договору в електронній формі відповідають вимогам чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, в яких зазначено, що договір, укладений шляхом використання одноразового ідентифікатора, є належним доказом виникнення між сторонами договірних правовідносин.

Вирішуючи питання щодо факту надання кредитних коштів відповідачу, суд виходить із такого.

На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором кредиту позивачем надано платіжну інструкцію № 42813-29023-33994 від 05 жовтня 2024 року, довідку ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» № 1012-54 від 10 грудня 2025 року, а також документи щодо здійснення переказу коштів через платіжного посередника ТОВ «ПрофітГід».

Крім того, на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надало інформацію, відповідно до якої банківська картка № НОМЕР_2 належить відповідачу ОСОБА_1 .

Із наданої банком виписки також вбачається, що 05 жовтня 2024 року на зазначений картковий рахунок були зараховані кредитні кошти в сумі 6 000,00 грн.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідачем будь-яких доказів на спростування факту отримання кредитних коштів до суду не подано.

Таким чином, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 6 000,00 грн та виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що після отримання кредитних коштів відповідач своїх зобов`язань належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, проценти та комісію у визначеному договором розмірі не сплатив.

Відповідач не подав відзиву на позов, не надав власного розрахунку заборгованості та не спростував наданий позивачем розрахунок.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача становить 13 092,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 5 292,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 800,00 грн - заборгованість за комісією.

Перевіривши наведений розрахунок, суд вважає його таким, що відповідає умовам укладеного сторонами договору та не спростований належними і допустимими доказами.

Також судом встановлено, що 14 жовтня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 14/10/25.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Як убачається з договору факторингу та витягу з реєстру прав вимог № 14/10/25 від 14 жовтня 2025 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № ДП 0007520 від 05 жовтня 2024 року із загальним розміром заборгованості 13 092,00 грн.

Докази недійсності договору факторингу або відсутності переходу права вимоги до позивача матеріали справи не містять.

Таким чином, суд доходить висновку, що ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» є належним позивачем у даній справі та має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання за кредитним договором.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем кредитних коштів, наявність простроченої заборгованості, а також факт переходу до позивача права вимоги за спірним зобов`язанням.

Відповідач належних, допустимих та достовірних доказів на спростування позовних вимог не надав, а тому суд вважає позовні вимоги ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту № ДП 0007520 від 05 жовтня 2024 року в сумі 13 092,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із положень статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторону, яка програла спір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Вказані витрати є документально підтвердженими, фактично понесеними та такими, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у разі задоволення позову.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

На підтвердження понесення зазначених витрат надано договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, ордер адвоката та платіжні документи, які у своїй сукупності підтверджують факт надання правничої допомоги та її оплату.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Оцінивши подані докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із критеріїв їх реальності, необхідності та розумності, з урахуванням складності справи, обсягу виконаної роботи та значення справи для сторін.

Суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

На підставі викладеного та керуючись ст. .16, 257, 258, 526, 527, 530, 1049, 1050 ЦК України, ст. 19, 27, 83, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за Договором про надання кредиту № ДП 0007520 від 05 жовтня 2024 року у загальному розмірі 13 092 (тринадцять тисяч дев`яносто дві) гривні 00 копійок, яка складається з 6 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 5 292,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 800,00 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідач, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» код ЄДРПОУ 44280974 місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3/

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 /

Повний текст рішення суду складено 17.09.2026.

Суддя: