Ухвала суду № 139848808, 16.09.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/695/26

Провадження № 2-і/685/7/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді: Самойлович А. П.

за участі секретаря: Лаган В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Теофіполь заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

До Теофіпольського районного суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_1 , в якій просить розстрочити виконання рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2026 року, ухваленого у цивільній справі № 685/695/26, провадження № 2/685/648/2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 07.08.2025-100001439, яким постановлено стягнути з неї на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість у розмірі 19529, 04 грн. та судовий збір у розмірі 1989,90 грн.

Заява обґрунтована існуванням об`єктивних обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду одним платежем, оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Сторони, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися. Розгляд справи проведено за їхньої відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду, виходячи з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч.ч. 3-5 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що 30 червня 2026 року ухвалою Теофіпольського райсуду відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, рішенням Теофіпольського районного суду від 19 серпня 2026 року у справі № 685/695/26 частково задоволено позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 та стягнено з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 07.08.2025-100001439 (кредитної лінії) від 07 серпня 2025 року в сумі 19529,04 грн. (Дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять гривень 04 коп.), яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 4229,04 грн. та заборгованості по процентах в сумі 15300,00 грн., а також сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1989,9 грн.

Рішення суду набрало законної сили 19 вересня 2026 року. Доказу того, що за період перебування позову у провадженні суду та з часу набрання рішенням законної сили відповідач сплатив в рахунок погашення боргу хоча б якусь суму, суду не надано, а платежі, здійснені ОСОБА_1 31.03.2026 року в сумі 1500 грн. та 16.06.2026 року в сумі 1500 грн. вже враховані у рішенні суду, тому суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою постановлення ухвали, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 260, 435 ЦПК України, районний суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити ОСОБА_1 у розстроченні виконання рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2026 року у справі № 685/695/26.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 16 вересня 2026 року.

Суддя Самойлович А.П.