Рішення № 139848709, 15.09.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 333/4368/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15.09.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В, за участі секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

І. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (далі - ТОВ «ФК «Солвентіс») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №3611407 від 23.05.2020 у розмірі 33324,95 грн., яка складається з 5050,00 грн. заборгованості за тілом та 28274,95 грн. заборгованості за відсотками.

Також просить стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 23.05.2020 ОСОБА_1 уклала з товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (надалі - ТОВ «Алекскредит») кредитний договір № 3611407, відповідно до умов якого отримала кредит в сумі 7000 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом перерахунку на його банківську карту.

Однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 33324,95 грн., яка складається з 5050,00 грн. заборгованості за тілом та 28274,95 грн. заборгованості за відсотками.

У подальшому ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 07.07.2026 розгляд справи призначений в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

Представник позивача подала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи без її участі, вимоги позову підтримала у повному обсязі.

Копія ухвали про відкриття провадження у направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак поштова кореспонденція не була вручена адресату по причині «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Ухвалою суду від 15.09.2026 прийнято рішення про заочний розгляд справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

23.05.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 3611407.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Договору № 3611407, сума кредиту 7000 грн. Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

Відповідно до п. 1.7 Договору нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

У випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 7,25% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту;

У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 23.05.2020 року до 22.06.2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,45% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 10045,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 7 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 3 045,00 грн.

При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в Базовий період з 23.05.2020 року до 22.06.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); - в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 23.06.2020 року до 19.12.2020 року (включно) 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 10 575,40 грн (п.1.7 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п.2.9 Правил) 23.05.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 19.12.2020 року (включно).

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02.11.2024 на картку 5168757398116204 було перераховано кошти в сумі 7000 грн (призначення платежу: transfer_funds).

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» було укладено Договір факторингу № 29/10-2025, згідно з умовами якого ТОВ «Алекскредит» зобов`язався відступити ТОВ «Секвоя Капітал» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Секвоя Капітал» зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 3611407 від 23.05.2020, 5050 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28274,95 грн - сума заборгованості за відсотками.

31.10.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» було укладено Договір факторингу № ДФ-31102025, згідно з умовами якого ТОВ «Секвоя Капітал» зобов`язався відступити ТОВ «ФК «Солвентіс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Солвентіс» зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір 3611407 від 23.05.2020, 5050 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28274,95 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно розрахунку, у відповідача наявна заборгованість в сумі 33324,95 грн, з 5050 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28274,95 грн - сума заборгованості за відсотками.

ІV. Оцінка суду.

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до позивача за кредитним договором, укладеним відповідачем.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 525, 526, 530 та 629 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору позикодавець надав відповідачу кошти, а останній зобов`язався, зокрема, повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

Договір підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Такий правочин (кредитний договір), згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Дослідженні судом платіжне доручення про переказ коштів за кредитним договором та розрахунок заборгованості підтверджують видачу відповідачу кредитних коштів, неналежне виконання умов кредитного договору відповідачем та наявність заборгованості.

Вказані обставини відповідач не заперечила, доказів на спростування зазначеного не надала.

Отже відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернула кредитні кошти, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Таким чином, враховуючи, що позичальник не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором.

Водночас, перевіряючи обґрунтованість розміру заборгованості, суд бере до уваги, що строк дії договору встановлено до 19.12.2020 включно (п. 3.1. Договору).

Матеріали справи не містять відомостей про укладення сторонами додаткових угод про пролонгацію строку дії договору, хоча п. 2.2.2. Договору передбачав право Позичальника звертатися до Кредитодавця із заявою про подовження строку дії договору. Оскільки Позичальник з такою заявою не звертався, а Кредитодавець не ініціював укладення відповідної Додаткової угоди, нарахування відсотків поза межами встановленого п. 3.1. Договору строку є безпідставним.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 28.03.2018 у справі №14-10цс18 та у постанові від 06.02.2019 у справі № 175/4753/15-ц.

В подальшому право позивача на нарахування процентів припиняється та за наслідками прострочення виконання грошового зобов`язання він має право на стягнення трьох процентів річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, якщо інший розмір не встановлено договором.

Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим на основі умов договору, загальна сума нарахованих відсотків за період з 23.05.2020 по 19.12.2020 включно (кінцева дата погодженого строку кредитування) з урахуванням часткових оплат відповідачкою, становила 19184,96 грн.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у наступному розмірі: основний борг 5050 грн, проценти за користування кредитом у межах строку кредитування 19184,96 грн, у загальному розмірі 24 234,96 грн. В решті позовних вимог слід відмовити з огляду на наведені вище обставини.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому судовий збір слід стягнути в розмірі 1 936,10 грн. (2662,40 х 72,72%: 100).

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Представництво позивача здійснювалось адвокатом Литвин А.О. на підставі Договору про надання правничої допомоги від 02.01.2026, укладеного між ТОВ «ФК «Солвентіс» та АБ «Анна Литвин і партнери».

Згідно акту надання послуг від 27.03.2026, складеного між АБ «Анна Литвин і партнери» і ТОВ «ФК «Солвентіс», адвокатським бюро було надано наступні послуги: усної консультації (0,5 год. витраченого часу) вартістю 250 грн., письмова консультація (0,5 год. витраченого часу) вартість 1000 грн., правовий аналіз спірних правовідносин (1 год. витраченого часу) вартість 1500 грн., складання позовної заяви (2 години витраченого часу) вартістю 3000,00 гривень, формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (0,5 2 год. витраченого часу ) вартістю 750,00 грн., а всього на суму 7000,00 гривень.

Тобто, позивач надав докази витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в акті обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, аналіз документів, підготовка позовної заяви.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

При цьому переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн., який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 264-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором №3611407 від 23.05.2020 у розмірі 24 234 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять чотири) грн. 96 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» 1 936 (одна тисяча дев`ятсот тридцять шість) грн. 10 коп. судового збору та 2000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 3936 (три тисячі дев`ятсот тридцять шість) грн 10 коп. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його складення.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 16.09.2026.

Суддя С. В. Васільєв