Ухвала суду № 139847160, 17.09.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 308/334/26

2-п/458/8/2026

2-п/458/8/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Волинець М.З.,

за участю секретаря судового засідання Сербін Г.Б.,

Сторони в справі:

позивач Товариство з обмеженою

відповідальністю

«Фінансова Компанія

«Кредит-Капітал»

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Турка заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Турківського районного суду Львівської області від 11.05.2026 у цивільній справі № 308/334/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішення Турківського районного суду Львівської області від 11.05.2026 у цивільній справі № 308/334/26 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 400075 від 02.09.2022 у розмірі 20 099 грн 99 коп., а також судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн 00 коп.

07.08.2026 відповідач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про перегляд заочного рішення та поновлення процесуального строку (передана головуючому судді 07.09.2026). В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення відповідач зазначив, що позивач не надав повного та деталізованого розрахунку заборгованості з первинними документами; нарахування процентів та штрафів є необґрунтованими та вимагають перевірки на предмет відповідності чинному законодавству. Крім того, відповідач зазначив, що поштова кореспонденція, направлена за адресою: с. Верхня Яблунька, Самбірський район, Львівська область, не була вручена йому особисто, оскільки за цією адресою він фактично не проживає. На момент відкриття провадження у справі, направлення судових викликів та проведення судових засідань він фактично перебував у м. Києві, на підтвердження чого долучив до заяви копію договору оренди житла за адресою: АДРЕСА_1 , а також чеки з місцевих магазинів. З огляду на наведені обставини позивач просив: поновити процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішення Турківського районного суду Львівської області від 11.05.2026 у цивільній справі № 308/334/26 та призначити справу до нового розгляду; зупинити стягнення за виконавчим листом у виконавчому провадженні № 81368624 до закінчення перегляду заочного рішення.

Разом із заявою про перегляд заочного рішення, відповідач подав клопотання про зупинення виконавчого провадження, в якому просив зупинити стягнення за виконавчим листом у виконавчому провадженні № 81368624 до завершення розгляду заяви про перегляд заочного рішення Турківського районного суду Львівської області від 11.05.2026.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 07.09.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення за виконавчим листом, виданого на виконання заочного рішення Турківського районного суду Львівської області від 11.05.2026 у цивільній справі № 308/334/26 за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 07.09.2026 задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення; поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; прийнято до розгляду заяву відповідача про перегляд заочного рішення та призначено розгляд такої в судовому засіданні на 17.09.2026 о 09:15 год.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся 08.09.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив скасувати заочне рішення Турківського районного суду Львівської області від 11.05.2026, оскільки йому не було відомо про розгляд справи, а судові документи скерувалися на адресу зареєстрованого місця проживання, хоча фактично він 3-5 роки проживання в Києві, проте місця реєстрації місця проживання він не змінював. Визнав факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, проте не погодився із нарахованими відсотками, які вважає, що були непропорційно нараховані відносно тіла кредиту. Відповідач покликався на ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», положення якої, на його думку, можуть вплинути на переоцінку суду щодо розміру нарахованих відсотків. Інших доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи не вказав.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, заслухавши думку відповідача, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 11.05.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи № 308/334/26 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалено заочне рішення, яким позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 400075 від 02.09.2022 у розмірі 20 099 грн 99 коп., а також судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн 00 коп.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 3 ст.287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.

Отже, скасування заочного рішення можливе у випадку встановлення судом двох вищевказаних обставин. Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджали явці в судове засідання. Дані обставини повинні бути підтверджені відповідними доказами. Відповідач повинен також вказати докази, що можуть вплинути на зміст прийнятого заочного рішення, зокрема такі докази, які мають значення для справи, і можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного винесеному цілком або частково, або зміні рішення. Наявність підстав для перегляду рішення необхідна в їх сукупності. При відсутності хоча б однієї з них заочне рішення не підлягає перегляду.

Заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.

Отже, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні та перегляді заочного рішення є визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя.

Аналогічні висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 369/2744/15-ц.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №2260689 від 21.01.2026, місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, згідно з відповіддю №2260693 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 .

Під час судового розгляду заяви судом встановлено, що станом на 17.09.2026 ОСОБА_1 не змінював реєстрацію місця його проживання. Про наявність рішення рішення Турківського районного суду Львівської області від 11.05.2026 у цивільній справі № 308/334/26 дізнався із мобільного застосунку «Дія» в червні 2026 року.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 11.03.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судові засідання у справі призначалися на 31.03.2026, 22.04.2026, 05.05.2026 та 11.05.2026, відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, шляхом надсилання судових повісток на адресу місця проживання: АДРЕСА_3 .

Зокрема, згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Зазначені норми вказують на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період. Положеннями ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначену довідку віднесено до документів, що підтверджують місце проживання особи.

В судові засідання відповідач не з`являвся, рекомендовані повідомлення з вмістом конвертів повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 викладений правовий висновок, згідно з яким довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Отже, відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, поважних причин неявки суду не повідомив, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів на заперечення вимог позивача не надав, як і заяв по суті справи.

Також суд зазначає, що у постанові Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21, провадження № 61-5805сво23, досліджено питання щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого. Верховний суд зазначає, що реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа. Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Враховуючи наведене, відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи за зареєстрованою адресою проживання.

Суд вважає, що у даному випадку відповідач не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух справи, зміст судових рішень, дати судових засідань, зокрема, через сайт судової влади України, однак наданими йому процесуальними правами не скористався.

Крім того, відповідач вказав, що користується застосунком «ДІЯ», який сповіщає про дати судових засідань, а також надає змогу отримувати процесуальні документи, отже був обізнаний про те, що триває судовий розгляд справи щодо стягнення з нього заборгованості .

За результатами розгляду справи, у зв`язку із неявкою відповідача в судове засідання, 11.05.2026 судом було ухвалено заочне рішення, відповідно до якого позов задоволено.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Як на поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду відповідач покликався на скрутне матеріальне, а також те, що він фактично перебував у м. Києві, а тому не зміг отримати поштову кореспонденцію за адресою зареєстрованого місця проживання про виклик до суду.

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду.

Крім того, суд зазначає, що у заяві про перегляд заочного рішення відповідачем, як на підставу скасування заочного рішення, зазначені ті обставини, які були досліджені судом під час ухвалення рішення та їх наявність під час ухвалення рішення не слугувала б підставою прийняття іншого рішення судом.

Водночас відповідачем суду не надано жодного доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а також докази або посилання на них, що тягнуть за собою неправомірність рішення суду, як на час подання заяви про скасування заочного рішення, так і на час вирішення судом даної заяви.

Зокрема, суд критично оцінює доводи відповідача про несправедливість нарахування процентів за спірним договором, оскільки в рішенні суду зазначалося про те, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися відповідно до умов договору, в якому сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, та такі узгоджуються з нормами законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, отже судом вирішувалося питання про правомірність нарахування відсотків. Щодо покликання відповідача в судовому засіданні на ст. 18 ЗУ «Про споживче кредитування», суд зазначає, що положення цієї статті визначає порядок та умови відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит і не стосується питань оцінки співмірності нарахованих відсотків.

Крім того, покликання відповідача у заяві про перегляд заочного рішення на необґрунтоване нарахування штрафів ставить під сумнів факт належного ознайомлення відповідача з повним текстом судового рішення, оскільки позовні вимоги про стягнення штрафів не заявлялися і відповідне питання судом не вирішувалося.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність передбаченої законом сукупності підстав для скасування заочного рішення суду, а тому заяву слід залишити без задоволення, що не позбавляє права відповідача ОСОБА_1 на оскарження вказаного рішення суду у загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 284, 287, 288, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Турківського районного суду Львівської області від 11.05.2026 у цивільній справі № 308/334/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ