Вирок № 139846611, 11.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5146/26

Провадження № 1-кп/712/709/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року Соснівський районний суду м. Черкаси в складі:

головуючий/суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 22025250000000196 від 04.09.2025 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає у невстановленому досудовим розслідуванням місці на тимчасово окупованій території міста Донецьк Донецької області,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2023 року в «Едином государственном реестре юридических лиц рф» (мовою оригіналу) так званою «Межрайонной инспекцией федеральной налоговой службы №1 по донецкой народной республике» зареєстровано «индивидуального предпринимателя « ОСОБА_6 »» (мовою оригіналу), яким є громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та присвоєно «Основной государственный регистрационный номер индивидуального предпринимателя (ОГРНИП)» (мовою оригіналу) - 323930100148158.

Так, відповідно до «Контракта № 3 от 02.05.2023 на поставку оргтехники и периферийных устройств (идентификационный код закупки - 231930303199993030100100220012620242) (мовою оригіналу), Контракта № 4 от 03.05.2023 на поставку Комплектующих (запасных частей) печатного оборудования (идентификационный код закупки - 231930303199993030100100230012899242) (мовою оригіналу), юридичною адресою здійснення підприємницької діяльності «индивидуальным предпринимателем « ОСОБА_6 »» (мовою оригіналу) є територія квазідержавного утворення «днр» - «283092, днр, г. АДРЕСА_1 » (мовою оригіналу), що є місцем реєстрації/проживання громадянина України ОСОБА_5 .

Службовими особами країни-агресора російської федерації 04.10.2022 прийнятий нікчемний, відповідно до Указу Президента України № 687/2-2022 від 04.10.2022, Федеральний конституційний закон № 5?ФКЗ «Про прийняття в російську федерацію донецької народної республіки та утворення у складі російської федерації нового суб`єкта донецької народної республіки». З цього часу на території вказаного утворення, у тому числі в м. Донецьку та частині тимчасово окупованої Донецької області, діє законодавство держави-агресора.

Після цього державні органи та окупаційні адміністрації рф у взаємодії з місцевими особами, які здійснювали колабораційну діяльність, розпочали процес примусового вилучення та перереєстрації активів (рухомого та нерухомого майна, підприємств, установ, організацій різних форм власності) на тимчасово окупованій території, реєструючи їх в «єдиному державному реєстрі юридичних осіб» федеральної податкової служби рф.

З мотивів підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу російської федерації, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, невизнання рф факту поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій її території, у громадянина України ОСОБА_5 виник умисел на співпрацю та здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи «индивидуальным предпринимателем « ОСОБА_6 »» (мовою оригіналу) зареєстрованим за законодавством держави-агресора рф, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на тимчасово окупованій території м. Донецьк Донецької області, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації, 02 травня 2023 року уклав договір «контракт № 3 на поставку оргтехники и периферийных устройств» (идентификационный код закупки - 231930303199993030100100220012620242) (мовою оригіналу) із так званим «Управлением Министерства юстиции российской федерации по донецкой народной республике» (мовою оригіналу), в особі «исполняющего обязанности начальника Управления ОСОБА_7 » (мовою оригіналу), на загальну суму 211 500, 00 (двісті одинадцять тисяч п`ятсот) російських рублів.

На підставі указаного контракту «индивидуальный предприниматель « ОСОБА_6 »» (мовою оригіналу) у період з 02 травня 2023 року по 30 грудня 2023 року включно щомісячно постачав «оргтехнику и периферийные устройства» «Управлению Министерства юстиции российской федерации по донецкой народной республике» (мовою оригіналу), яке, в свою чергу, сплатило грошові кошти за постачання «оргтехники и периферийных устройств» (мовою оригіналу), що підтверджується товарною накладною № 12450 від 26.05.2023.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи «индивидуальным предпринимателем « ОСОБА_6 »» (мовою оригіналу) зареєстрованим за законодавством держави-агресора рф, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на тимчасово окупованій території м. Донецьк Донецької області, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації, 03 травня 2023 року уклав договір «контракт № 4 на поставку Комплектующих (запасных частей) печатного оборудования» (идентификационный код закупки - 231930303199993030100100230012899242) (мовою оригіналу) із так званим «Управлением Министерства юстиции российской федерации по донецкой народной республике» (мовою оригіналу), в особі «исполняющего обязанности начальника Управления ОСОБА_7 » (мовою оригіналу), на загальну суму 10 700, 00 (десять тисяч сімсот) російських рублів.

На підставі вищевказаного документу «индивидуальный предприниматель « ОСОБА_6 »» (мовою оригіналу) тобто з 03 травня 2023 року по 30 грудня 2023 року включно щомісячно постачав «Комплектующие (запасные части) печатного оборудования» (мовою оригіналу), так званому «Управлению Министерства юстиции российской федерации по донецкой народной республике» (мовою оригіналу) яке, в свою чергу, сплатило грошові кошти за постачання «Комплектующих (запасных частей) печатного оборудования» (мовою оригіналу), що підтверджується товарною накладною № 12449 від 26.05.2023.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111?1 КК України, а саме - господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Так, відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_5 , який показань суду не надавав, та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.

При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Черкаси.

Відповідно до ухвали суду від 16.06.2026, вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачений не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченим ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою свого невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим та з`ясувати його правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Просила розглянути кримінальне провадження на підставі наявних доказів.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, сприяє забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Разом з тим, суд враховує, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, у зв`язку з чим ці факти не потребують окремого доказування в межах даного кримінального провадження.

Дослідивши наявні у провадженні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.111-1 КК України підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, та які узгоджуються між собою, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні.

Зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, документами, в яких викладені та посвідченні відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, а саме:

- рапортом відділу КІБ УСБУ в Черкаській області № 30/1252 від 03.09.2025, про виявлене кримінальне правопорушення, яке стало підставою для початку досудового розслідування з актом огляду;

-даними акту огляду від 01.09.2025, відповідно до якого за допомогою Інтернет браузера, отримано інформацію щодо контракту № 1930303199923000007 та отримано доступ до повної інформації щодо учасників контракту, а саме: «Полное наименование заказчика УПРАВЛЕНИЕ МИНИСТЕРСТВА ЮСТИЦИИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПО ДОНЕЦКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКЕ», «Информация о поставщиках: БЕЛОЛЮБЦЕВ АЛЕКСАНДР ВАСИЛЬЕВИЧ Индивидуальный предприниматель», контракт № 3 від 02.05.2023, контракт № 4 від 03.05.2023.- поставщик ИП ОСОБА_6 та підтверджено «ВЫПИСКОЮ из Единого государственного реестра индивидуальных предпринимателей» № ИЭ9965-25-35942785;

- даними довідки офісу Президента України від 07.01.2026 № 45-01/19, з якої вбачається інформація, що про припинення громадянства України ОСОБА_5 не надходило;

- даними протоколу огляду від 19.11.2025, відповідно до якого з Єдиної інформаційно аналітичної системи управління міграційними процесами було переглянута особова картка на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з додатком до протоколу;

- даними протоколу огляду від 19.11.2025, відповідно до якого було оглянуто Інтернет - ресурси, на яких було виявлено та оглянуто «Федеральний конституционный закон от 04.10.2022№ -ФКЗ (ред. от 26.12.2024) «О принятии в Российскую Федерацию Донецкой Народной республики и образование в составе Российской Федерации нового субъекта Донецкой Народной Республики»;

- даними витягу з порталу електронних послуг Пенсійного фонду України відносно громадянина України ОСОБА_5 ;

- даними протоколу огляду від 24.11.2025, відповідно до якого було оглянуто публікації в мережі Інтернет та виявлена інформація відносно « ОСОБА_8 , действующий ИП реквизиты, виды деятельности «Основной код ОКВЭД 47.41 Торговля розничная компьютерами, периферийными устройствами к ним и программным обеспечением в специализированных магазинах Дополнительные коды ОКВЭД 45.19 Торговля прочими автотранспортными средствами 46.51 Торговля оптовая компьютерами, периферийными устройствами к компьютерам и программным обеспечением 47.62 Торговля розничная газетами и канцелярскими товарами в специализированных магазинах» изменения ИП ОСОБА_6 , а саме добавлені нові коди «ОКВЭД» та виявлено «ИП ОСОБА_6 ОГРНИП: 323930100148158 ИНН: НОМЕР_1 Действующий Аудитория 50 ОКВЭД2 47.41 Торговля розничная компьютерами, периферийными устройствами к ним и программным обеспечением в специализированных магазинах Дата основания 6 февраля 2023»;

-даними протоколу огляду від 24.11.2025, відповідно до якого було оглянуто публікації в мережі Інтернет та оглянуто «п. 9 ч.1 ст. 93 Закона о контрактной системе (закон о госзакупках) Федеральный закон от 5 апреля 2013 г. № 44-ФЗ «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд» ( с изменениями и дополнениями) з додатком № 1;

- даними протоколу огляду від 05.03.2026, відповідно до якого було оглянуто публікації в мережі Інтернет та під час огляду було виявлено виписка з ЕГРЮЛ/ЕГРИП, яка має інформацію відносно ОСОБА_9 , з додатком № 1 до протоколу;

- даними протоколу огляду та постановою про уточнення відомостей відносно місця реєстрації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2026, відповідно до яких було оглянуто публікації в мережі Інтернет, а саме на карті адреса «місто Донецьк вулиця 230-ї Стрілецької дивізії», є існуючою та встановлено, що в місті Донецьку не існує вулиці 230-й Стрілкової дивізії та вулиці 230 Стрілкової дивізії.

Отже, з метою винесення справедливого судового рішення та захисту прав людини і основоположних свобод, суд приходить до висновку, що в основу вироку необхідно покласти вищевказані письмовими доказами у справі.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу злочину, інкримінованих обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.

Враховуючи вимоги до вмотивованості судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити таке. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого звертається увага на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Отже, оцінюючи у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що зібраними по справі доказами поза межами розумного сумніву підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, за ознаками колабораційної діяльності, тобто, у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Суд також враховує, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Про час та дату всіх судових засідань ОСОБА_5 , повідомлявся у передбачений законом спосіб через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр», оголошення про його виклик також публікувались на офіційному веб-сайті судової влади України.

При призначенні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» повинен дослідити дані про особу обвинуваченого, з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації, відповідно до положень ст.12 КК України, а також враховує особливості кожного конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, зокрема, форму вини, мотив і мету, спосіб вчинення та ступінь тяжкості наслідків, що настали.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи).

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкцій встановлених ч. 4 ст. 111-1 КК України з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування з застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації особистого майна.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений не був.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із державною службою і місцевим самоврядуванням або займатися господарською діяльністю строком на 10 років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна на користь держави.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання для виконання вироку.

Виконання вироку покласти на Управління СБУ в Черкаській області.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1