Ухвала суду № 139846525, 17.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5140/25

Номер провадження 2/711/122/26

УХВАЛА

17 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кондрацької Н.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Смоляр Андрій Олександрович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , третя особа: Перша Черкаська державна нотаріальна контора про визнання договору дарування недійсним,

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Кондрацької Н.М перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Смоляр Андрій Олександрович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , третя особа: Перша Черкаська державна нотаріальна контора про визнання договору дарування недійсним.

Судове засідання у даній справі призначене на 23.09.2026.

ОСОБА_1 16.09.2026 подав до канцелярії суду заяву про відвід головуючого судді, яка зареєстрована того ж дня та передана судді 17.09.2026.

У даній заяві зазначено, що позивач заявляє відвід судді Кондрацькій Н.М. У поданій заяві зазначає, що вважає, що суддя стала представником відповідача, а не суддею у справі. До таких висновків його спонукали обставини та поведінка судді: позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову. Про звернення до суду з заявою про забезпечення позову інший суддя задоволила забезпечення позову та заборонила реалізацію. Суддя Кондрацька Н.М. не відхилила питання ОСОБА_4 до свідка ОСОБА_5 , не дивлячись на те, що вони не мали ніякого відношення до спору. Як позивачу розповіла його донька з нею до до судового залу зайшов її чоловік В?ячеслав, то суддя сказала, що якщо він буде допитаний як свідок, повинен залишити залу судових засідань, але коли було заявлено клопотання, то суддя відмовила в задоволенні такого клопотання. Цим самим вона проявила не доброчесність. При допиті позивача, як свідка суддя проявила до нього явну неповагу та зацікавленість в розгляді справи на користь відповідачки, відійшла від принципу диспозитивності та знехтувала предметом спору, стала допитувати щодо отримання коштів на придбання будинку, та коли представники сторін не мали запитань допитувала протягом двадцяти хвилин, намагалась вивести з рівноваги та заплутати. Зазначене підтвердило попередній висновок позивача про зацікавленість у вирішенні спору на сторону відповідача. Зазначає, що суддя Кондрацька Н.М. зобов`язана заявити самовідвід від участі в розгляді справи в цьому випадку, якщо для неї не є можливим винесення об?єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Однак суддя Кондрацька Н.М., проявивши під час допиту свою явну зацікавленість на користь відповідача, не знайшла у собі мужність заявити самовідвід по справі. Про таку поведінку судді Кондрацької Н.М. позивач дізнався уже під час розгляду справи, в поведінці вбачає особистий інтерес судді в вирішенні справи на користь відповідача, тому вимушений заявити відвід з питань обставин, що викликають у сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов до наступного висновку.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який, відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 головуючим суддею було визначено суддю Кондрацьку Н.М.

Ухвалою від 10.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за зазначеною вище позовною заявою, розгляд проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 12.30 год. 27.06.2025.

Ухвалою суду від 10.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 11.11.2025 із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У п. 50 рішення по справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що: «Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями… … Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». А в п. 50 цього ж рішення ЄСПЛ вказав, що «Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Дослідивши обставини, на які посилається позивач, як підстави відводу, переконана, що заявлений відвід не містить належних даних, які б вказували на наявність підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Подана заява про відвід містить лише припущення про існування обставин, які могли б викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами, є надуманою та виходить виключно із суб`єктивної незгоди позивача із рішеннями та діями головуючого у справі через призму свого бажання та очікування на позитивне вирішення судом його позовної заяви.

Беззаперечно, що учасник судового процесу може не погоджуватися із вчиненими діями або постановленими рішеннями суду і оцінювати їх із позиції свого процесуального статусу та власного процесуального інтересу. Однак, тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ`єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними.

Слід зауважити, що висновки або позиції суддів, висловлені в судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №761/16124/15-ц).

Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який в п. 37 рішення від 08.10.2020 у справі «Тесля проти України» / Teslya v. Ukraine, заява №52095/11, зазначив, що навіть ухвалення суддею попередньо рішення щодо того самого звинувачення само по собі не є підставою для того, щоб говорити про упередженість суду.

Також, згідно з рішенням ЄСПЛ «Олександр Волков проти України», безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: 1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав він особисту упередженість або чи був об`єктивним у справі, та 2) об`єктивним критерієм, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Коли вирішується, чи є в цьому випадку законні підстави побоюватися, що конкретному органу не вистачає неупередженості, то позиція тих, хто про це стверджує, важлива, але не є визначальною. Визначальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно виправданими (рішення ЄСПЛ «Феррантеллі та Сантангело проти Італії»).

Отже, сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись у тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.

Варто врахувати, що відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З огляду на посилання позивача у заяві про відвід, то про підстави відводу йому стало відомо і він підтвердив свій висновок у зацікавленості судді, після (або ж під час) його допиту як свідка у судовому засіданні 15.07.2026. Однак, із заявою про відвід він звернувся до суду через 63 дні - 16.09.2026.

Беручи до уваги викладене, підстави заявленого відводу, вважаю, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на дії вчинені суддею, що можуть свідчити про її необ`єктивність або упередженість, що є підставами для відводу, визначеними ст. 36 ЦПК України.

Отже, вважаю за необхідне вирішення питання про відвід головуючої судді Кондрацької Н.М. передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 39-41, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кондрацької Н.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Смоляр Андрій Олександрович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , третя особа: Перша Черкаська державна нотаріальна контора про визнання договору дарування недійсним - визнати необґрунтованою.

Передати заяву про відвід головуючої судді Кондрацької Н.М. до канцелярії Придніпровського районного суду міста Черкаси з метою визначення судді для розгляду питання про відвід, відповідно до ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. М. Кондрацька