Рішення № 139846091, 17.09.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1923/26

Провадження № 2/565/1107/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу № 565/1923/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Вараського міського суду Рівненської області надійшов позов ТОВ «ФК «Смарт пей» до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з останньої на користь ТОВ «ФК «Смарт пей» заборгованість за кредитним договором у сумі 50 952,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001337672403 від 20.06.2019. Кредитний договір було укладено шляхом власноручного підписання Позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www. pumb. а, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).

На підставі зазначеного кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір річної процентної ставки склав 41,88 % річних.

Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. Заборгованість відповідача перед банком станом на 26.06.2026 року складала 50 952,12, з яких: 34 992,33 грн заборгованість за кредитом; 15 959,79 грн заборгованість за процентами.

26.06.2026 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» було укладено договір факторингу №1, за яким ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку (позикодавця), вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно з реєстром боржників, загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладення договору факторингу за кредитним договором склала 50 952,12, з яких: 34 992,33 грн заборгованість за кредитом; 15 959,79 грн заборгованість за процентами. Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалася з дати відступлення права вимоги.

З урахуванням вищевказаних обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив, у якому просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у позові. Відзив мотивує тим, що позивач додав до позову розрахунок заборгованості, який згенеровано в його власній внутрішній програмі та додано до договору факторингу. Цей документ не є банківською випискою АТ «ПУМБ» за 20192021 роки, не містить підписів чи печаток посадових осіб банку і не є первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо застосування наслідків спливу позовної давності (ст. 267 ЦК України) У позовній заяві та доданому до неї розрахунку заборгованості сам позивач зазначає, що останній платіж за кредитом було здійснено у грудні 2019 року, а з січня 2020 року розпочалося прострочення. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається з моменту настання строку виконання. Посилання позивача на пропущення строків через карантин та воєнний стан є безпідставними з огляду на наступне: Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо позовної давності» № 4434 IX від 04.09.2025 року було скасовано автоматичне продовження та зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану. Позивач є професійним учасником ринку фінансових послуг, а судова система України функціонувала безперервно. Жодних обставин непереборної сили (форс-мажору), які б перешкоджали АТ «ПУМБ» чи його правонаступникам звернутися до суду з 2020 по 2026 рік, позивачем не надано. Оскільки строк виконання щомісячних зобов`язань порушено з січня 2020 року, 3 річний строк позовної давності (ст. 257 ЦК України) сплив, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позову.

У відповіді на відзив представники позивача просили задовольнити позовні вимоги та вказує на безпідставність доводів відповідача ОСОБА_1 . Свою позицію обґрунтовує обставинами, які узгоджуються обставинами, викладеними у позовній заяві. Щодо перебігу та спливу позовної давності заявив, що строк не пропущений у зв`язку з тим, що з позовна даність була зупинена з 12.03.2020 до 04.09.2025 нормативно-правовими актами.

Відповідач ОСОБА_1 подала заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначила, що позивач не подано до суду доказів реального перерахування коштів (виконання обов`язку кредитора), а також безпідставно нараховано відсотки поза межами строку кредитування. Крім того, відповідач подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке мотивувала відсутністю первинних документів про фактичне понесення таких витрат, не співмірністю витрат за спрощеного формату розгляду справи.

У судове засідання представники ТОВ «ФК «Смарт пей» та відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, не з`явились, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Судом встановлено, що 20 червня 2019 року відповідач ОСОБА_1 підписала Заяву №20011337672403 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с.17).

У вказаній Заяві зазначено, що підписанням цієї заяви ОСОБА_1 беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених нижче умовах.

Згідно з розділом «Кредитна картка» вказаної Заяви, ОСОБА_1 просила відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку. Крім того, просила Банк встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 30 000 гривень. Розрахунковий день 10 число місяця. Платіжна дата 10 число місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюється відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки.

У вищевказаній Заяві відсутні будь-які відомості про розмір процентів, які сплачуються позичальником за користування кредитним лімітом, оскільки такі встановлюються умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Як вбачається з довідки про збільшення кредитного ліміту по договору №26205112004136 від 20.06.2019 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , 20.06.2019 року встановлено кредитний ліміт у сумі 30 000,00 грн, 17.10.2019 збільшено кредитний ліміт до 35 000,00 грн (а.с. 11).

Відповідачем ОСОБА_1 використовувався вищевказаний кредитний ліміт, який встановлений на її рахунок, що підтверджується випискою АТ «ПУМБ» по рахунку ОСОБА_1 (а.с.28 - 21).

На підтвердження погоджених відповідачем ОСОБА_1 умов кредитування за вищевказаною заявою на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до позовної заяви ТОВ «ФК «Смарт Пей» не подав Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на який є посилання у заяві ОСОБА_1 .

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, суд не може достовірно встановити розмір процентів, який встановлений у кредитному договорі між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 .

Крім того, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст.8 Конституції України.

Відповідно до ч.4 ст.42 Конституції України, держава захищає права споживачів.

Згідно із ч.1 ст.1 ЦК України, цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно із п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ «ПУМБ» дотрималось вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 26205112004136 від 20.06.2019 року зі всіма змінами та доповненнями до нього, станом на 25.06.2026 року (включно) (а.с. 12-13), АТ «ПУМБ» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість у загальній сумі 50 952,12 грн, з яких: 34 992,22 грн - заборгованість за сумою кредитом; 15 959,79 грн заборгованість за відсотками.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

20.06.2026 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк», як «клієнтом» або «первісним кредитором» та ТОВ «ФК «Смарт Пей», як «фактором» або «новим кредитором» укладено договір факторингу № 1 (а.с. 24 - 26).

Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору факторингу, на умовах цього договору клієнт зобов`язується передати (відступити) фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі (-ах) боржників, а фактор зобов`язується прийняти та оплати права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором. Згідно із п.2.2 вказаного Договору факторингу, права вимоги переходять фактору у власність в повному обсязі відповідно до умов п. 4.1 цього договору. Права вимоги переходять фактору в обсязі, визначеному цим договором та Додатком №2 до нього, безвідклично та без можливості зворотного відступлення на користь клієнта (без регресу). Клієнт не приймає на себе і не несе зобов`язань зі зворотного набуття/викупу у Фактора прав вимоги, не задоволених боржниками.

Відповідно до п.3.1 зазначеного Договору факторингу, права вимоги за цим договором відступаються за ціною у національній валюті, яка становить 100 млн грн.

За умовами п.4.1 вказаного Договору факторингу, права вимоги за реєстром боржників вважаються відступленими у день здійснення оплати ціни прав вимоги в повному обсязі на рахунок клієнта, вказаний у п.3.2 договору, за ціною, визначеною п.3.1 договору.

Відповідно до п.4.2 зазначеного Договору факторингу, права вимоги за кредитними угодами переходять до фактора в повному обсязі і на тих умовах, які існують на момент переходу прав вимоги за відповідними кредитними угодами, а також інші пов`язані з правами вимоги права, в тому числі право на отримання несплачених процентів.

Як вбачається з платіжної інструкції №23 від 26 червня 2026 року, ТОВ «ФК «Смарт Пей» перерахувало на рахунок АТ «ПУМБ» грошові кошти у сумі 100 млн. грн, як оплата згідно договору факторингу №1 від 26.06.2026 (а.с. 5).

Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року, ТОВ «ФК «Смарт Пей» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитною угодою №2001337672403 у загальній сумі 50 952,12 грн з яких: 34 992,33 грн сума простроченої заборгованості за кредитом (а.с. 16).

На підставі викладеного суд доходить висновку, що ТОВ «ФК «Смарт пей» набуло право вимоги набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитною угодою №2001337672403

Позивач ТОВ «ФК «Смарт Пей», пред`являючи вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, просив стягнути з неї суму простроченої заборгованості за кредитом та за простроченими процентами.

Суд зазначає, що надані ТОВ «ФК «Смарт Пей» документи достовірно не підтверджують обставини про конкретні запропоновані ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» відповідачу ОСОБА_1 умови Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до яких остання приєдналась шляхом підписання заяви, у частині домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Смарт Пей» у частині стягнення з відповідача суми простроченої заборгованості за процентами у сумі 15 959,79 грн, у зв`язку з чим у задоволенні таких вимог необхідлно відмовити.

Разом з тим, доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, у частині суми простроченої заборгованості за кредитом, як позивачу, так і первісному кредитору, матеріали справи не містять.

Доводи відповідача про те, що позивачем не доведено отримання нею кредитних коштів спростовуються роздруківкою про рух коштів по рахунку, який був відкритий позивачу у АТ «ПУМБ» саме не підставі її заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 20.06.2019 та зазначений у розділі «Кредитна картка» (а.с. 17)

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «Смарт пей» не повернуті, а також враховуючи вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 34 992,33 копійок є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд бере до уваги наступне. Позивачем детально обґрунтовано перебіг строку позовної давності у позові. Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Сплив позовної давності, є підставою для відмови у позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог.

У відповідності до п. 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), від 20 травня 2020 року № 392; Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався у порядку, передбаченому законодавством України, та діє на даний час.

У відповідності до п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відповідно до положень Закону України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", зупинення строку позовної давності припинено 04.09.2025 року. Таким чином перебіг позовної давності відновився з 05.09.2025. Оскільки строк виконання зобов`язань завершився у період припинення перебігу позовної давності, а відновився перебіг 05.09.2025, тому позивач не пропустив строк звернення до суду і підстави для застосування наслідків спливу позовної давності у суду відсутні.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із платіжною інструкцією від 08.08.2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Смарт Пей» задоволені частково, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, а саме 1 828, 45 грн (2662,40 грн х 34 992,33 грн/50 952,12 грн).

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- копію Договору про надання правничої допомоги, укладеного 26.03.2026 року між ТОВ «ФК «Смарт Пей» та адвокатом Рудзеєм Ю.В. (а.с. 29);

- копію Акту наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026 року за Договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026 року на суму 10000 грн., з яких: 1) Правовий аналіз та консультація: комплексний аналіз первинних документів кредитних правовідносин, умов кредитного договору, розрахунок заборгованості відповідно до умов кредитного договору, правова кваліфікація спору, визначення способу захисту, оцінка доказів, аналіз потенційних процесуальних ризиків, формування правової позиції 2000 грн. за 1 год.; 2) Підготовка позовної заяви: розробка правової конструкції позову, визначення предмета та підстав позову, формування позовних вимог, застосування норм матеріального та процесуального права, аналіз судової практики у подібних правовідносинах, підготовка розрахунку судових витрат (включаючи вже понесені та ті, що очікуються до понесення); направлення позовної заяви до суду; консультаційний супровід клієнта під час судового розгляду вартість фіксована 6000 грн.; 3) Супровід цивільної справи під час судового розгляду: процесуальний та правовий аналіз доказів, наданих іншою стороною разом із відзивом/відповіддю на відзив; складання та подання відповіді на відзив/ заперечень на відповідь на відзив; розробка та направлення процесуальних клопотань, тощо; моніторинг стану розгляду справи, отримання ухвал суду (про відкриття провадження, призначення засідання) та аналіз їхнього змісту вартість фіксована 2000 грн. (а.с.30).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, часткове задоволення позовних вимог, клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідачки на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 2000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» заборгованість за кредитним договором №2001337672403 від 20.06.2019 в сумі 34 952 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві) грн 12 (дванадцять) коп.

У задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн 45 (сорок п`ять) та понесених витрат на правничу допомогу у сумі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ 43696954.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя І.Ю.Зейкан