Ухвала суду № 139845897, 16.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8172/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» про відшкодування страхових виплат внаслідок ушкодження під час дорожньо-транспортної пригодита стягнення моральної шкоди,

встановила:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з позовом, в якому просить суд:

1) стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суму страхового відшкодування за шкоду завдану здоров`ю у розмірі ліміту 260 000,00 грн., з яких: витрати на лікування 11 371,76 грн; шкода за стійку втрату працездатності - 3 групу інвалідності 28 338,00 грн.; частина шкоди від втраченого доходу в межах залишку ліміта у розмірі 220 290,24 грн.;

2) стягнути з Акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» відшкодування за моральну шкоду у розмірі 13 000 грн.;

3) стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 3% річних від простроченої суми за період з 28.11.2023 року по 31.07.2026 року у розмірі 21 369,86 грн. та інфляційні витрати за період з грудня 2023 року по липень 2026 року у розмірі 75 639,11 грн.;

4) стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «Альфа Гарант» суму страхового відшкодування за шкоду завдану здоров`ю у розмірі ліміту 260 000 грн., з яких: витрати на лікування у розмірі 11 371,76 грн.; шкода за стійку втрату працездатності 3 групу інвалідності у розмірі 28 338,00 грн.; частина шкоди від втраченого доходу в межах залишку ліміта у розмірі 220 290,24 грн.;

5) стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «Альфа Гарант» моральну шкоду у розмірі 13 000 грн.;

6) стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «Альфа Гарант» 3% річних від простроченої суми за період з 28.11.2023 року по 31.07.2026 року у розмірі 21 391,23 грн. та інфляційні витрати за період з грудня 2023 року по липень 2026 року у розмірі 75 639,11 грн.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Дотримання вимог ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено про наявність або відсутність в учасників електронного кабінету.

Крім цього, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, однак дана вимога позивачем не дотримана, оскільки ним не зазначені відомості про наявність у нього оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч п. п. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також, відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, зі змісту наведеного положення ст. 95 ЦПК України вбачається, що засвідчення відповідності оригіналу документа можливе лише при наявності в особи, яка засвідчує такого оригіналу, і відповідно оригінал документа має знаходитися в особи на дату такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом від 01.07.2020 року № 144 Державного підприємства «Український науково-дослідний і начальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» з наданням чинності з 01 вересня 2021 року на заміну ДСТУ 4163-2003.

Пунктом 5.26 зазначеного Національного стандарту визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 01.10.2020 року у справі № 910/8794/17.

Як убачається з копій заяви та доданих до неї документів для сторін і суду, поданих позивачем на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, такі копії не засвідчені відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України, а саме на них відсутня дата засвідчення копій.

Крім цього, абзацом 2 ч. 7 ст.175 ЦПК України передбачено, що у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову. Частиною 8 ст.177 ЦПК України також передбачено, що у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Водночас, позивач як фізична особа, пред`явивши позовну заяву із вимогами майнового характеру, всупереч означеним нормам процесуального права, в позовній заяві не зазначив реквізити рахунку позивача в банку або в небанківському надавачі платіжних послуг, а також не долучив до позовної заяви документ, що підтверджує наявність такого рахунку, а в разі його відсутності інформації про відсутність рахунку позивача в банку або в небанківському надавачі платіжних послуг та бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2, 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Разом з тим, суд не погоджується з вказаною позицією, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».

Пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На обґрунтування заявленого позивач зазначив, що спір виник у зв`язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру, зокрема про стягнення з Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 3 % річних у розмірі 21 369,86 грн та інфляційних втрат у розмірі 75 639,11 грн, а також з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «Альфа Гарант» 3 % річних у розмірі 21 391,23 грн та інфляційних втрат у розмірі 75 639,11 грн.

З наведено слідує, що спір у даному випадку виник не у зв`язку із відшкодуванням шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, а зазначені вимоги мають самостійне грошове вираження та є вимогами майнового характеру, які підлягають врахуванню при визначенні ціни позову та розміру судового збору, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 вересня 2024 року у справі № 686/5660/23.

Крім цього, змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню у вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у своїй постанові від 28.11.2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а, отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до вказаних положень за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA418999980313101206000013951; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Залізничний районний суд м. Львова (назва суду, де розглядається справа) та долучити оригінал квитанції про сплату такого або надати документи, які підтверджують звільнення останнього від сплати судового збору на підставах, визначених законом.

Згідно з ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Таким чином позивачу необхідно подати до суду копії уточненої позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

За таких обставин, наведені недоліки позовної заяви виключають можливість відкриття провадження у справі.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до змісту ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків такої.

На підставі викладеного, керуючисьст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

постановила:

позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» про відшкодування страхових виплат внаслідок ушкодження під час дорожньо-транспортної пригодита стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Надати представнику позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Постигач О. Б.