Рішення № 139845750, 09.09.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/1815/26 2-а/441/11/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09.09.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Яворської Н.І.,

за участі:

секретаря судового засідання Цап І.М.,

позивача Критовича І.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та визнання незаконним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Городоцького районного суду Львівської області з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серія 6АВ № 15167021 від 27.05.2026, про притягнення до адміністративної відповідальності, якою його було визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122 КУпАП України, визнання незаконним рішення 60225-2026 від 07.07.2026, та закриття провадження.

Вважає, що вказана постанова є незаконною а притягнення його до адміністративної відповідальності - неправомірним.

Ухвалою суду від 04.08.2026, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного провадження з повідомленням учасників справи, з урахуванням положень параграфу 2 глави 11 КАС України. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.09.2026.

Відповідач подав відзив на позов, згідно з яким позов не визнає. Вказав, що 27.05.2026 о 13 год. 52 хв. в м.Львові, на проспекті Святого Івана Павла ІІ 8, було зафіксовано транспортний засіб Хюндай Велостер, р.н.з. НОМЕР_1 , особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 28 км/год, чим порушив п. 12.9 (б) ПДР, за що передбачена відповідальність на підставі ч.1 ст.122 КУпАП. Просили в позові відмовити з мотивів наведених у відзиві.

Позивач подав відповідь на відзив. У відповіді акцентував на тому, що в часі триваючої процедури оскарження рішення від 07.07.2026 відповідач твердить про набрання законної сили постановою і направляє на виконання до виконавчої служби. Постановами було відкрито виконавче провадження і накладено арешт на майно для стягнення 1301 грн. 43 коп., про що його як позивача не було повідомлено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав з мотивів наведених у позовній заяві та поясненнях на відзив. Додав, що строки ним пропущено з огляду на те, що оскаржував постанову у Департамент поліції, в ході оскарження, державним виконавцем відкрито провадження та накладено арешт на рахунки. Не заперечує, що могло мати місце правопорушення вчинене ним, проте не погоджується з наявними процесуальними порушеннями допущеними при оформленні постанови, у копії яку йому було надіслано відсутній запис щодо дати набрання постановою законної сили, а в долученій копії до відзиву, вказано, що датою набрання постановою законної сили є 16.06.2026.

Стверджує, що працівниками поліції винесено оскаржувану постанову незаконно, без дотримання вимог Конституції України. Просить скасувати спірну постанову та визнати незаконним рішення 60225-2026 від 07.07.2026.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного наданого учасниками справи доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд встановивши фактичні обставини справи і відповідні спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.

Позивач має право на поновлення строку для оскарження постанови серія 6АВ № 15167021 від 27.05.2026.

За змістом постанови серії 6 АВ № 15167021 від 27.05.2026, 27.05.2026 о 13 год. 52 хв. в м.Львові, на проспекті Святого Івана Павла 11 8, було зафіксовано транспортний засіб Хюндай Велостер, р.н.з. НОМЕР_1 , особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 28 км/год, чим порушив п. 12.9 (б) ПДР, за що передбачена відповідальність на підставі ч.1 ст.122 КУпАП. На позивача власника автомобіля накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Копія постанови була направлена ОСОБА_1 , що він не заперечив у судовому засіданні.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (стаття 53 Закону №3353-XII).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП України визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а).

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржував постанову до Департаменту патрульної поліції та рішення отримав 21.07.2026.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на поновлення строку для оскарження постанови серії 6 АВ № 15167021 від 27.05.2026.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

За положеннями ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи досліджених в судовому засіданні в сукупності з поясненнями позивача вбачається, що постанова серії 6 АВ № 15167021 від 27.05.2026 яка складена щодо порушення правил дорожнього руху, а саме п.12.9 (б) ОСОБА_2 є законною, а дії інспектора Департаменту патрульної поліції правомірні.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 в частині не відповідності КУпАП нормам Конституції України з огляду на те, що відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год., водії зобов`язані дотримуватись ПДР.

Оцінюючи аргумент позивача стосовно того, що в ході оскаржень постанови було відкрито виконавче провадження, щодо неправомірної дати зазначеної у постанові про набрання такою законної сили, суд зауважує, що за ч.1 ст. 122 КУпАП складається постанова, питання відкриття виконавчого провадження не є предметом даного спору.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність своїх рішень, оскільки під час судового розгляду встановлено, що позивач вчинив порушення ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Отже, суд вважає, що рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України.

Натомість, твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не підтвердилися в ході розгляду справи.

Відтак, права чи інтереси позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, внаслідок винесення спірної постанови порушені не були.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись статтями 2, 77, 241-243, 246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 поновити строк для оскарження постанови серії 6 АВ № 15167021 від 27.05.2026.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 11.09.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, адреса місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя Яворська Н.І.