Ухвала суду № 139845597, 15.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/6441/15-ц

Провадження №: 6/336/651/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Худіної О.О., за участі секретаря судового засідання Дорошенко К.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», інтереси якого представляє ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 про заміну стягувача правонаступником у виконавчому провадженні,-

В С Т А Н О В И В:

05.08.2026 року в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Худіної О.О. надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», інтереси якого представляє ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 про заміну стягувача правонаступником.

В обґрунтування заяви, зазначає, що 16 листопада 2015 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя ухвалено рішення у справі №336/6441/15-ц, яким задоволено позов Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 513- 12/K-07 від 21.08.2007 року. Суд стягнув солідарно з відповідачів ОСОБА_2 на користь Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у загальному 136249,93 (сто тридцять шість тисяч двісті сорок дев`ять) гривень 93

копійки, з яких: тіло кредиту 115832,37 (сто п`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 37 копійок, комісія за ведення кредиту 4645,89 (чотири тисячі шістсот сорок п`ять) гривень 89 копійок та судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень в дохід держави.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» набуло статусу нового

кредитора за кредитним договором №513-12/К-07 від 21.08.2007 року на підставі договору відступлення права вимоги №2303/К/1 від 02.09.2020 року.

На підставі наведеного представник заявника просить суд замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) у виконавчому провадженні з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2015 року по справі №336/6441/15-ц;

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.08.2026 постановлено прийняти заяву до провадження та призначено судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явились, причини неявки суду не повідомляли, клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до заяви представник заявника просить суд проводити розгляд справи за його відсутність.

З`ясувавши всі обставини по справі, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що муж Публічним Акціонерним Товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» було укладено договір №2303/К/1 про відступлення прав вимоги 02.09.2020 року.

Відповідно до реєстру прав вимог до Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги про стягнення з ОСОБА_2 за кредитним договором №513-12/К-07 від 21.08.2007 року.

Також до матеріалів справи долучено виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», а також довіреність та витяг із наказу на підтвердження повноважень представника заявника.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом має не лише формальний характер (фіксування процесуального правонаступництва), а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно зі статтею 515 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перелік підстав матеріального правонаступництва, які спричиняють процесуальне правонаступництво, містяться в статті 37 ЦПК України, відповідно до якої воно можливе на будь-якій стадії процесу, в тому числі у зобов`язанні на стадії виконання.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) викладено висновок про те, що реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Відповідно, лише до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження).

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

З урахуванням наведеного, для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження.

Указані висновки відповідають висновкам, які викладені у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 127/2-2509/09 (провадження № 61-2001св22).

Доказів підтвердження про видачу виконавчого листа, строків його пред`явлення, й не зазначення в якому саме виконавчому провадженні слід замінити стягувача унеможливлюють повний аналіз доказів, крім того головуючим суддею було роздруковано витяг з виконавчих проваджень АСВП, за змістом якого відсутні виконавчі провадження за стягувачем Публічним Акціонерним Товариством «Дельта Банк» відсутні.

А тому з урахуванням вищенаведеного суд вважає, за необхідним відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 261 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», інтереси якого представляє Демиденко Анастасія Андріївна, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 про заміну стягувача правонаступником у виконавчому провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Олена ХУДІНА