Рішення № 139843883, 17.09.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/464/26

номер провадження 2/546/567/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представника позивача Тарана В.А., представниці відповідачки Хворост Д.М., розглянувши в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

29 квітня 2026 року до Решетилівського районного суду надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 06 вересня 2019 року між відповідачем та ТОВ «ІНФІНАНС» був укладений договір № 0952506395 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору позики перший Фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки-Анкети, яка є невід`ємною частиною даного Договору позики. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки Анкети, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України), в якості аналога власноручного підпису Позичальника. Відповідно до умов Договору позики Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000.0 грн., в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору.

Пропозиція (Оферта) на отримання траншу згідно Заявки-анкети № 2628494598 від 10.01.2020 року в рамках Договору про надання позики №0952506395 від 06.09.2019 року підписано Позичальником 06.09.2019 , електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0952506395. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0952506395. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0952506395.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість у сумі 170926.75 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) -9500.00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 161426.75 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 101268.00 , з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 9500.00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 91768.00 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини, директор ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко М.М. просить стягнути з відповідача указану заборгованість та судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25000,00 грн.

Ухвалою судді від 04 травня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 11 червня 2026 року, надано відповідачці строк для надання відзиву. Розгляд (формування та зберігання) судової справи здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.

03 червня 2026 року до суду від представниці відповідачки ОСОБА_1 Хворост Т.С. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона зазначила наступне.

Згідно з умовами Договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з остаточним терміном повернення кожного траншу не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у відповідних додатках до Договору. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору. Загальний (максимальний) розмір кредитної лінії 20 000,00 грн. 10 січня 2020 року в межах Договору надано п`ятий транш кредиту в сумі 9 500,00 грн. Відповідно до Пропозиції надання кредиту (траншу) та Акцепту оферти від 10 січня 2020 року сторонами визначені такі умови: - розмір кредиту (траншу): 9 500,00 грн; - строк користування кредитом (траншем): 30 днів; - відсоткова ставка: 1,75 % за один день користування кредитом; - загальна вартість кредиту у грошовому вираженні: 4 988,00 грн; - реальна річна процентна ставка: 638,75 %.

Таким чином, узгоджений сторонами строк користування 5-м траншем кредиту становив 30 календарних днів - з 10 січня 2020 року по 09 лютого 2020 року включно. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні, погоджена сторонами і зазначена безпосередньо в Акцепті оферти, становила 4 988,00 грн, що відповідає сумі процентів за 30 днів користування траншем.

Факт укладення договорів факторингу та відступлення права вимоги Відповідачем не оспорюється.

Сторона відповідача визнає позовні вимоги частково у розмірі 14487,50 грн, з яких 9 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 987,50 грн - заборгованість за відсотками за правомірне користування кредитом протягом погодженого сторонами 30-денного строку кредитування. Щодо іншої частини позовних вимог сторона відповідача заперечує з таких підстав.

Згідно з пунктом 1.2 Договору № 0952506395 від 06 вересня 2019 року кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців. При цьому Договором прямо передбачено, що строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору, зокрема Додатків № 3 і № 4 при наданні другого та наступних траншів кредиту.

У Пропозиції надання 5 траншу кредиту та Акцепті оферти від 10 січня 2020 року, які підписані сторонами, визначено конкретні і вичерпні умови надання саме цього траншу: розмір кредиту 9 500,00 грн, строк користування кредитом (траншем) - 30 днів, відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом.

Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні визначена сторонами у фіксованому розмірі - 4 988,00 грн. Загальний 3-річний строк дії Договору - це строк, упродовж якого позичальник міг отримувати кошти з визначеного сторонами ліміту кредиту (20 000,00 грн) окремими траншами, але не строк користування кожним окремим траншем. Узгоджений сторонами 30-денний строк користування 5 траншем кредиту сторони не змінювали, додаткові угоди про продовження строку користування траншем не укладали.

Згідно з умовами Договору автоматичної пролонгації строку користування траншем не передбачено - продовження строку є можливим виключно за умови попередньої сплати позичальником відсотків за фактичну кількість днів користування поточним кредитом. Оскільки Відповідач у межах 30-денного строку користування траншем не сплатив нарахованих відсотків, строк користування траншем не був пролонгований, а з 31-го дня заборгованість набула характеру простроченої.

На обґрунтування своєї позиції представниця відповідачки посилалася на постанови

Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18, рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013, постанову Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16.

Щодо безпідставності нарахування процентів за договірною ставкою 1,75 % на день за межами 30-денного строку кредитування представниця відповідачки указувала, що згідно з розрахунком заборгованості, наданим Позивачем, основна частина заявлених до стягнення процентів (понад 86 000,00 грн) нарахована за договірною ставкою 1,75 % на день за період після 10 лютого 2020 року, тобто за межами погодженого сторонами 30-денного строку користування 5 траншем кредиту.

Умови договору мають бути чіткими і зрозумілими. При стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених сторонами умовах договору, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 30 днів, а не на двозначних умовах, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Представниця відповідачки указує, що загальна вартість кредиту у грошовому вираженні, прямо погоджена сторонами в Акцепті оферти від 10 січня 2020 року, становить 4 988,00 грн. Стягнення процентів у розмірі 91 768,00 грн - тобто більш ніж у 18 разів більшої суми, ніж погоджена сторонами загальна вартість кредиту, - є непропорційно великою компенсацією, що відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливою умовою договору.

Більша частина заявлених до стягнення процентів була нарахована ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» після набуття ними прав вимоги (тобто після 11 лютого 2022 року та 10 січня 2023 року відповідно). При цьому ні попередній фактор (ТОВ «Вердикт Капітал»), ні Позивач (ТОВ «Коллект Центр») жодним чином не повідомили Відповідача про відступлення права вимоги, свої реквізити для здійснення платежу та порядок врегулювання заборгованості, чим повністю позбавили Відповідача можливості зупинити нарахування процентів шляхом погашення заборгованості.

При цьому представниця відповідача наводить власний контррозрахунок, відповідно до якого з Відповідача на користь Позивача може підлягати стягненню заборгованість виключно у межах погодженого сторонами строку кредитування (30 днів) за договірною відсотковою ставкою 1,75 % на день: тіло кредиту: 9 500,00 грн; відсотки за правомірне користування кредитом: 9 500,00 грн * 1,75 % / 30 днів = 4 987,50 грн; загалом: 14 487,50 грн.

Решта заявлених до стягнення процентів у розмірі 86 780,50 грн (91 768,00 4 987,50) нарахована за межами строку кредитування за договірною ставкою, що суперечить умовам Договору, статтям 1048, 1056-1 ЦК України, статтям 12, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а також усталеній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду.

Крім того Відповідач категорично заперечує проти стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн у повному обсязі та просить суд зменшити її до мінімального розміру з огляду на таке:

спірні правовідносини виникли з типового договору приєднання (оферти), розробленого первісним кредитором (ТОВ «Інфінанс»). У справі відсутні нестандартні умови, складні розрахунки чи колізійні правові питання, що потребують значних інтелектуальних зусиль адвоката;

усі докази (роздруківка договору, заявка-анкета, розрахунок заборгованості, виписки) генеруються автоматично з програмного забезпечення кредитора. «Збір доказів» у такій справі фактично зводиться до натискання кнопки «Друк»;

позовна заява є абсолютно шаблонною - текст позову ідентичний сотням інших позовів ТОВ «Коллект Центр», що розглядаються судами України. Змінюються лише ПІБ відповідача, сума боргу та реквізити договору. Підготовка такого документа займає не більше 15-20 хвилин технічної роботи.

З огляду на викладене, Відповідач просить суд зменшити заявлений Позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу з 25 000,00 грн до розумного розміру - 1 000,00 грн, що відповідає реальному обсягу та складності виконаної правничої роботи.

18 травня 2026 року між ОСОБА_1 , як Клієнтом, з однієї сторони, та адвокатом, з іншої сторони, було укладено договір № 71 про надання правової допомоги

Адвокатом станом на дату подання відзиву виконано ряд послуг за Договором на загальну суму 10 000,00 грн. Станом на дату подачі відзиву на позовну заяву. Відповідачем сплачено гонорар Адвокату в сумі 10 000,00 грн в рахунок оплати послуг за договором № 71 про надання правової допомоги від 18 травня 2026 року.

Таким чином, Відповідач станом на дату подачі відзиву на позовну заяву поніс наступні судові витрати: 10 000,00 грн - витрати на правничу допомогу. Позивачем заявлено до стягнення судові витрати у розмірі 2 662,40 грн (судовий збір) та 25 000,00 грн (витрати на правничу допомогу, які Відповідач просить зменшити до 1 000,00 грн з підстав, наведених у клопотанні вище). Враховуючи позицію сторони відповідача, викладену у відзиві, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 14 487,50 грн (тіло кредиту 9 500,00 грн та правомірні відсотки 4 987,50 грн). Загальна ціна позову, заявлена Позивачем, становить 101 268,00 грн.

Таким чином, відсоткове співвідношення задоволених вимог до загальної ціни позову складає 14,31 відсотка (14 487,50 / 101 268,00 * 100 = 14,31 %). Відповідно, частка вимог, у задоволенні яких має бути відмовлено, становить 85,69 відсотка (100 % - 14,31 % = 85,69 %).

Керуючись принципом пропорційності розподілу судових витрат, встановленим статтею 141 ЦПК України:

Щодо судового збору Позивача: з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 14,31 відсотка, тобто 381,00 грн (2 662,40 * 14,31 / 100 = 381,00 грн).

Щодо витрат на правничу допомогу Позивача: враховуючи клопотання Відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу Позивача та шаблонний характер підготовленої позовної заяви, просимо суд зменшити заявлені Позивачем 25 000,00 грн до розумного розміру - 1 000,00 грн. З Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 14,31 відсотка, тобто 143,10 грн (1 000,00 14,31 / 100 = 143,10 грн).

Щодо витрат Відповідача на правничу допомогу: з Позивача на користь Відповідача підлягають стягненню витрати пропорційно тій частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, у розмірі 85,69 відсотка, тобто 8 569,00 грн (10 000,00 * 85,69 / 100 = 8 569,00 грн).

Щодо взаємного зарахування судових витрат: відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України проводиться взаємозалік 8 569,00 грн та 524,10 грн (381,00 + 143,10), у результаті якого з Позивача на користь Відповідача стягується різниця у розмірі 8 044,90 грн (8 569,00 * 524,10 = 8 044,90 грн).

Посилаючись на викладені обставини, представниця відповідачки просила Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952506395 від 06 вересня 2019 року задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952506395 від 06 вересня 2019 року, у загальному розмірі 14 487 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 50 копійок, з яких: 9 500 (дев`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 4 987 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок - заборгованість за відсотками за правомірне користування кредитом у межах погодженого сторонами 30-денного строку кредитування (з 10 січня 2020 року по 09 лютого 2020 року включно). У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Зменшити розмір заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до стягнення витрат на професійну правничу допомогу з 25 000 (двадцяти п`яти тисяч) гривень 00 копійок до 1 000 (однієї тисячі) гривень 00 копійок. Здійснити пропорційний розподіл судових витрат між сторонами відповідно до частин 1, 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України виходячи зі співвідношення задоволених та відхилених позовних вимог 14,31 % / 85,69 %, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 381 (триста вісімдесят одна) гривня 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 143 (сто сорок три) гривні 10 копійок, а всього - 524 (п`ятсот двадцять чотири) гривні 10 копійок; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 569 (вісім тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 00 копійок. Застосувати взаємне зарахування судових витрат сторін відповідно до частини 10 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами якого стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 різницю судових витрат у розмірі 8 044 (вісім тисяч сорок чотири) гривні 90 копійок ( а. с. 102 109).

08 червня 2026 року від представниці позивача Чайковської М.І. до суду надійшла відповідь на відзив, у якій вона зазначила, що у розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі №234/3840/15 визначено, що непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Незгода Відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок». Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов`язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку. Таким чином, представником відповідача не були зроблені арифметичні розрахунки суми заборгованості належним чином та у відповідності до всіх визначених та погоджених сторонами умов договору.

Відповідно до умов Договору позики перший Фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки-Анкети, яка є невід`ємною частиною даного Договору позики. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки Анкети, які є невід`ємною частиною даного Договору. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України), в якості аналога власноручного підпису Позичальника. Відповідно до умов Договору позики Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000.0 грн, в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору.

Всі інші умови які визначають порядок і умови надання ТОВ «ІНФІНАНС» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Договору та Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і Позичальником викладені у правилах, з якими ознайомився Позичальник до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти).

Пропозиція (Оферта) на отримання траншу згідно Заявки-анкети № 2628494598 від 10.01.2020 року в рамках Договору про надання позики №0952506395 від 06.09.2019 року підписано Позичальником 06.09.2019 , електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Відповідачем було укладено Договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням Договору Позичальник отримав від Кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами Договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання Договору, Відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків.

При цьому посилалася на Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20,відповідно до якої незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь Позивача представниця відповідача указує, що Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення Відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою Відповідача. Отже, такі твердження є припущеннями.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18. Договірні відносини між Позивачем та Адвокатом за Договором є виключно цивільно-правовими правовідносинами між сторонами цього договору і не впливають на жодні права Відповідача у справі. Вони мають на меті лише обумовлені угодою обов`язки та відповідні дії сторін даного договору, що не суперечать правовим нормам та не зачіпають інтереси третіх осіб. Відтак, будь-які посилання на цей договір з метою доведення порушень прав Відповідача є необґрунтованими.

Представниця відповідача наголошувала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням стороною надавачем послуг та клієнтом, а Відповідач не вправі втручатися в ці правовідносини. А тому, в разі неврахування судом умов договору про надання правової допомоги, щодо порядку обчислення гонорару та черговості виконання зобов`язань за цим договором, може бути розцінене як не при тримання принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

З огляду на викладене, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі (а. с. 124 127).

Судове засідання, призначене на 11 червня 2026 року, було перенесено на 24 серпня 2026 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті по справі № 532/884/26.

Ухвалою суду від 24.08.2026 було поновлено позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувано докази від АТ КБ «ПриватБанк», розгляд справи відкладено на 17 вересня 2026 року.

Ухвалою суду від 17 вересня 2026 року у задоволенні клопотання представниці відповідача про зупинення провадження було відмовлено.

У судовому засіданні 17 вересня 2026 року представник позивача Таран В.А. позов підтримав та просив його задовольнити.

Представниця відповідачки - Хворост Д.М., посилаючись на викладені у відзиві на позов обставини, позовні вимоги визнала частково.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 06 вересня 2019 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952506395 (далі - Договір). Даний Договір підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором 8f3v7g.

Згідно пункту 1.1. Договору Товариство надає Позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту (надалі по тексту «кредит») для власних потреб на умовах цього Договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM» (надалі Правила), які є невід`ємною частиною Договору, а Позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами.

Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за Договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем) (пункт 1.2. Договору).

Загальний (максимальний) розмір кредитної лінії - 20 000 гривень (пункт 1.5. Договору).

В рамках дії даного Договору Сторони погодили наступні загальні умови, а саме:

До умов даного Договору застосовуються фіксована процентна ставка. Порядок обчислення процентної ставки встановлюється цим пунктом Договору та Правилами. Максимальний строк (кількість календарних днів користування Кредитом (траншем) - 30 календарних днів, діючий ліміт (сума) кредиту (в національній валюті) - 20 000,00 гривень, максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75 %.

Розмір відсотків за один день користування кредитом (траншем) та річна відсоткова ставка визначаються Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Відсотки за користування поточним кредитом (траншем) нараховується за один календарний день від фактичної суми грошових коштів, які Позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках наданого кредиту (траншу) в день такого нарахування (пункт 1.6. Договору).

Відповідно до пункту 1.7. Договору протягом 36 календарних місяців з дня укладення Договору Позичальнику надається право користуватися кредитними коштами, які Позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках надання кредиту на умовах Договору та Правил.

Пунктом 1.11. передбачено, що за продовження/зміну строку дії користування поточним кредитом (траншем), Позичальником сплачуються нараховані відсотки (у разі наявності, штрафні санкції) за Основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту.

Розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом (траншем), вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) визначається сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту (п. 1.15. Договору).

Пунктом 3.3. передбачено, що Строк користування поточним Кредитом (траншем) може бути змінений виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування поточним Кредитом, в тому числі і прострочених, та сплати пені (в разі наявної простроченої заборгованості та вимоги Товариства про її сплату), на відповідний Рахунок Товариства з цільовим призначенням «Оплата за продовження строку дії користування поточним кредитом за Договором №0952506395 від 06 вересня 2019. Здійснення оплати в даному випадку проводиться одним із способів, визначених в Правилах.

Відповідно до пункту 7.6. Сторони погодили, що укладання Договору та інших документів (зокрема, але не виключно додаткових угод до Договору, додатків) в електронній формі прирівнюється до укладання відповідних документів в паперовій формі, що мають таку ж юридичну силу. Підписання Позичальником документів (додаткових угод до Договору, додатків) відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладення Договору в електронному вигляді відбувається відповідно до процедури викладеної у Правилах.

Договір підписано ОСОБА_1 в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 8f3v7g, він містить її дату народження, паспортні дані, адресу проживання, РНОКПП.

23 грудня 2019 року ОСОБА_1 підписала заявку-анкету на отримання кредиту, в якій викладені, зокрема, умови: сума кредиту 9500,00 грн, термін кредиту - 30 днів, реквізити банківської платіжної картки НОМЕР_1 , ціль кредиту - використання в споживчих цілях, підпис 6n7v9f.

10 січня 2020 року ОСОБА_1 електронним підписом 6n7v9f підписала пропозицію надання 5 траншу кредиту згідно Заявки анкети №2628494598 від 10 січня 2020 р. в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952506395 від 06 вересня 2019 р. (оферта), відповідно до якої Розмір кредиту (траншу) становить 9 500 грн.; строк користування кредитом (траншем) 30 днів; строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952506395 від 06 вересня 2019 р. 3 роки; відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; річна відсоткова ставка 638,75 %; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 4 988 грн; реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75%.

10 січня 2026 року Т.С. електронним підписом 6n7v9f підписала Акцепт оферти від 10 січня 2020 р. на отримання 5 траншу кредиту згідно Заявки анкети №2628494598 від 10 січня 2020 р. в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952506395 від 06 вересня 2019 р.

Також до позову були додані Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», які не місять підпису відповідачки.

Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» (сервіс онлайн платежів «iPay.ua») від 03.07.2025 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 10.01.2020 19:45 на суму 9500 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 46293959, призначення платежу: Зарахування 9500 грн на карту НОМЕР_2 .

Крім того, відповідно до листа АТ Комерційний Банк «ПриватБанк» від 24.08.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_1 . Номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_3 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . По рахунку НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 9500 за період 10.01.2020-14.01.2020: від 10.01.2020 (а. с. 189).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором, складеного ТОВ «ІНФІНАНС», у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в сумі 101 268 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 9500,00 грн та процентами 91768,00. Вказана сума заборгованості також зазначена у розрахунку заборгованості за Договором, складеним ТОВ «Коллект Центр» (а.с. 77).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 становить 170926,75 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 9500,00 грн та процентами 161426,75 грн.

Така ж сума заборгованості зазначена у розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «Коллект Центр».

14 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 14-07/2021, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників.

За договором № 14-07/2021 сплачено 1561454,09 грн, що підтверджується платіжним дорученням № М1 від 14 липня 2021 року.

Також 14 липня 2021 року між сторонами договору факторингу підписано акт приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді (а.с. 26 зворот 29).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 14-07/2021 від 14 липня 2021 року зокрема, відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 0952506395 від 06 вересня 2019 року, заборгованість якої становить 101268,00 грн.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект - Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект - Центр».

Також 10 січня 2023 року між сторонами договору факторингу підписано акт прийому передачі Реєстру Боржників зва договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Відповідно до реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, зокрема, відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 0952506395, заборгованість якої становить 161426,75 грн.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша та друга статті 1046 ЦК України).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Факт укладення Договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи. До того ж дану обставину сторона відповідачки не оспорює. Так само факт укладення договорів факторингу та відступлення права вимоги відповідачем не оспорюється.

Тобто, суд вважає доведеним позивачем та не спростованим відповідачем факт видачі первісним кредитором кредиту за Договором в сумі 9500,00 грн та перерахування коштів відповідачу.

З цих підстав позовні вимоги позивача щодо стягнення основної суми заборгованості за Договором в сумі 9500,00 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов Договору суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, умовами Договору визначено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у додатках № 1 та № 2 до договору при наданні першого траншу кредиту, та додатках № 3 та № 4 до договорупри наданні другого та наступних траншів кредиту.

Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору, зокрема додатків № 3 і № 4 при наданні другого та наступних траншів (п.1.2 договору).

За змістом пунктів 1.6., 1.15, 3.1.1. договору конкретні умови надання траншу кредиту, зокрема, його розмір, процентна ставка, строк користування, визначаються сторонами у додатках до договору та заявці-анкеті.

Водночас, будь-яких додатків до договору, зокрема № 3 чи № 4, позивачем до суду не надано.

Представник позивача у судовому засіданні 17 вересня 2026 року зазначав, що додатками №3 та №4 Договору є Заявка-Анкета на отримання кредиту та Пропозиція надання 5 траншу кредиту згідно Заявки анкети №2628494598 від 10 січня 2020 р. в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952506395 від 06 вересня 2019 р. (оферта).

Проте судом такі доводи представника позивача до уваги не беруться, оскілки на указаних додатках до позовної заяви не зазначено, що вони є саме додатками до Договору надання позики від 06 вересня 2019 року.

Відповідно до пункту 1.6. договору сторони погодили, що максимальний строк користування кредитом (траншем) становить 30 календарних днів, діючий ліміт (сума) кредиту 20000,00 грн, максимальна відсоткова ставка, що нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75 %.

Водночас, у пропозиції надання 5 траншу кредиту та акцепті оферти від 10 січня 2020 року, які підписані відповідачкою як позичальником, сторонами визначені конкретні умови отримання цього траншу в межах основного договору, де вказано про строк користування кредитом 30 днів, відсоткову ставку1,75% за один день користування кредитом.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У цій же постанові Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Окрім того, в п. 54 постанови Верховний Суд вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Тобто, згідно з позицією Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Враховуючи наведене, оскільки заявкою-анкетою, пропозицією та акцептом оферти на отримання 5 траншу кредиту від 10 січня 2020 року визначено конкретні умови надання траншу, його розмір, процентну ставку, строк користування траншем, то нарахування і стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним договором строком кредитування в межах окремого траншу суперечить вимогам ЦК України та вищевикладеним висновкам Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач ТОВ «Kоллект Центр» не заявляв вимоги про застосування судом частиною другою статті 625 ЦК України.

Посилання представника позивача у відповіді на відзив на те, що умовами договору передбачено, що право користування кредитом становить 36 календарних місяців, а також передбачено сплату відсотків протягом усього строку користування кредитними коштами, суд не приймає ураховуючи наступне.

Умови договору мають бути чіткими і зрозумілими. При стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами умовах договору, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 30 днів відповідно, а не двозначними умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Як вбачається зі змісту кредитного договору та відповідно до умов надання окремого траншу кредиту автоматичної пролонгації надання траншу кредиту умовами договору не передбачено, це можливо виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування поточним кредитом, в тому числі і простроченим (пункт 3.3 договору).

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора ОСОБА_1 з моменту отримання грошових коштів у сумі 9500,00 свої зобов`язання з повернення чергового траншу та відсотків за користування траншем не виконала та нараховану протягом визначеного строку користування траншем (30 днів) заборгованість по відсоткам не погасила.

З огляду на те, що продовження строку користування траншем не відбулося, оскільки не було виконано умови про погашення відсотків, то відповідно з 31 дня заборгованість вважається простроченою, і кредитодавець втратив право нараховувати зазначені відсотки за користування кредитом.

На думку суду, 36 календарних місяців - це загальний строк дії договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952506395 від 06 вересня 2019 року, тобто строк, упродовж якого позичальник може отримувати кошти із визначеного сторонами ліміту кредиту - 20000,00 грн окремими траншами, з укладенням при цьому додатків до договору та із визначенням по кожному траншу строку користування ним, який є окремим від загального строку договору.

Узгоджений умовами договору 30-денний строк користування 5 траншем кредиту (строк кредитування) сторони не змінювали.

З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами сторони відповідачки про те, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9500,00 грн та за процентами за користування кредитними коштами за 30 днів, виходячи із відсоткової ставки - 1,75% за один день, тобто 4987,50 грн (9500,00 грн * 1,75% * 30 днів), а загалом 14 487,50 грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Щодо посилання представниці позивача у відповіді на відзив на постанову Верховного Суду від 12 квітня 2022 року по справі №756/6038/20 суду зазначає, що у даній постанові Верховний Суд зауважив, що незгода позичальника з умовою договору про сплату комісії за ініціювання кредиту на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Тобто, висновок, на який посилалася сторона позивача стосувався саме умови про сплату комісії за ініціювання кредиту, а не незгоди позичальника з умовами та особливостями кредитування, як про це зазначає сторона позивача.

До того ж, суд звертає увагу, що сторона відповідача у цій справі не ініціює питання щодо визнання певних умов кредитного договору недійсними.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції кредитового переказу коштів про сплату судового збору № 0639580061 від 22 квітня 2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а. с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а. с. 90).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 14 487,50 грн, тобто 14,31% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати у вигляді судового збору на суму 380,99 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити наступне.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем було долучено: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявка на надання юридичної допомоги № 585 від 02 березня 2026 року та витягу з акта № 20 про надання юридичної допомоги від 31 березня 2026 року.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги (пункти 1.1, 2.1 договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору. Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (пункт 4.5 договору).

Згідно з заявкою на надання юридичної допомоги № 585 від 02 березня 2026 року сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг: надання усної консультації з вивченням документів, кількість годин 2, вартість 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, кількість годин 6, вартість 18000,00 грн, письмова (вивчення документації Клієнта з посиланням на нормативно правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики, одиниця виміру - фіксована, вартість 3000,00 грн.

Зі змісту копії витягу з акта № 20 про надання юридичної допомоги від 31 березня 2026 року встановлено, що сторони договору про надання правової допомоги погодили надання правових послуг щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір № 0952506395 вартістю у сумі 25000,00 грн.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У клопотанні про зменшення розміру судових витрат представниця відповідача зазначала, що відповідач категорично заперечує проти стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн у повному обсязі та просить суд зменшити її до мінімального розміру з огляду на те, що: спірні правовідносини виникли з типового договору приєднання (оферти), розробленого первісним кредитором (ТОВ «Інфінанс»). У справі відсутні нестандартні умови, складні розрахунки чи колізійні правові питання, що потребують значних інтелектуальних зусиль адвоката; усі докази (роздруківка договору, заявка-анкета, розрахунок заборгованості, виписки) генеруються автоматично з програмного забезпечення кредитора. «Збір доказів» у такій справі фактично зводиться до натискання кнопки «Друк»; позовна заява є абсолютно шаблонною - текст позову ідентичний сотням інших позовів ТОВ «Коллект Центр», що розглядаються судами України. Змінюються лише ПІБ відповідача, сума боргу та реквізити договору. Підготовка такого документа займає не більше 15-20 хвилин технічної роботи.

З огляду на викладене, представниця відповідача просила суд зменшити заявлений Позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу з 25 000,00 грн до розумного розміру - 1 000,00 грн, що відповідає реальному обсягу та складності виконаної правничої роботи.

У свою чергу представниця позивача зазначала, що відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції та наголошувала, що сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги.

Суд частково погоджується з твердженням представниці відповідачки про те, що заявлений позивачем розмір судових витрат є завищеним та зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.

Однак з приводу твердження представниці позивача про те, що сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги суд звертає увагу, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін(додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судувід 23 січня 2025 у справі № 369/849/18).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зазначає, що дана справа не є складною, незважаючи на великий розмір заборгованості, а час, указаний у заявці час на надання юридичної допомоги № 585 від 02 березня 2026 року, який витрачений для складання позовної заяви є явно завищеним, оскільки позовна заява виконана у типовій формі для позовів про стягнення заборгованості.

З огляду на викладене, ураховуючи фактичний обсяг наданих адвокатським об`єднанням юридичних послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також ураховуючи фактичну участь адвоката у судових засіданнях, суд вважає, що заявлений позивачем розмір вимог щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу слід задовольнити частково, а саме на суму 6000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги суд задовольняє частково (14,31% від ціни позову), з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 858,60 грн.

З приводу витрат відповідачки на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Під час вступного слова представницею відповідачки було заявлено, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У зв`язку із цим питання понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачкою судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952506395 від 06 вересня 2019 року у сумі 14487 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 50 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9500 гривень 00 копійок та заборгованість за процентами 4987 гривень 50 копійок.

У іншій частині позовних вимог щодо стягнення нарахованих процентів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати по справі у виді судового збору у розмірі 380 (триста вісімдесят) гривень 99 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44276926.

Представниця позивача Синиченко Дір`я Валеріївна, адреса: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, 01133, РНОКПП НОМЕР_4 .

Представниця позивача Чайковська Марина Ігорівна, адреса: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, 01133, РНОКПП НОМЕР_5 .

Представник позивача Таран Владислав Анатолійович, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідачка ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Представниця відповідача ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Повне рішення складено 17 вересня 2026 року.

Суддя Ю.В. Зіненко