Ухвала суду № 139843877, 17.09.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/464/26

номер провадження 2/546/567/26

УХВАЛА

17 вересня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представника позивача Тарана В.А., представниці відповідачки Хворост Д.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

У провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебуває вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою судді від 04 травня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 11 червня 2026 року, надано відповідачці строк для надання відзиву.

Судове засідання, призначене на 11 червня 2026 року, було перенесено на 24 серпня 2026 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті по справі № 532/884/26.

Ухвалою суду від 24.08.2026 було поновлено позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувано докази від АТ КБ «ПриватБанк», розгляд справи відкладено на 17 вересня 2026 року.

24 серпня 2026 року від представниці відповідачки - Хворост Д.М. до суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, у якому зазначено, що наразі в Верховному Суді перебуває на розгляді справа №552/672/23, предметом якої є саме оцінка судом справедливості тих чи інших умов кредитного договору, вихоячи з положень статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та зміни на цій підставі розміру нарахованих процентів без пред`явлення відповідних позовних вимог стороною договору. Відповідач вважає що необхідно зупинити провадження у справі виходячи з того що на розгляді у Верховному суді є справа предметом вирішення якої є подібні правовідносини.

З відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.02.2026 прийнято до розгляду цивільну справу №552/672/23 за позовом ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником якого є ТОВ «Дебт Форс», про стягнення заборгованості за кредитним договором. Станом на 24 серпня 2026 року відсутні результати розгляду касаційним судом справи №552/672/23 (провадження №61-4595сво25), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду не оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Оскільки справа у подібних правовідносинах перебуває на розгляді Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, відповідач доходить висновку про наявність, визначених п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, підстав для зупинення провадження у даній справі до прийняття Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду рішення у справі №552/672/23 (провадження №61-4595сво25) з подібних правовідносин (а. с. 154 155).

27 серпня 2026 року від представниці позивача Костіної Н.В. до суду надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження, у яких зазначила, що закон пов`язує можливість зупинення провадження не лише із самим фактом перебування іншої справи на розгляді Верховного Суду, а саме з наявністю подібних правовідносин. При цьому зупинення провадження за пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України є процесуальним правом суду, а не безумовним обов`язком. Для застосування зазначеної норми суд має встановити, що правовідносини у справі, яка розглядається, є подібними до правовідносин у справі, що переглядається Верховним Судом, а правовий висновок, який може бути сформульований за результатами такого перегляду, матиме безпосереднє значення для вирішення конкретного спору. Сам по собі факт прийняття Верховним Судом справи № 552/672/23 до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду не створює автоматичної підстави для зупинення будь-якої цивільної справи, у якій предметом спору є стягнення кредитної заборгованості.

Посилання відповідача на ухвалу Верховного Суду у справі № 552/672/23 саме по собі не свідчить про наявність передбачених законом підстав для зупинення провадження у справі № 546/464/26, оскільки відповідачем не наведено належного обґрунтування подібності конкретних правовідносин та не доведено, що правовий висновок, який буде сформульований Верховним Судом, матиме визначальне значення для вирішення даної справи.

У цій справі предметом розгляду є вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним відповідачем із первісним кредитором ТОВ «ІНФІНАНС», права вимоги за яким в подальшому було відступлено позивачу у встановленому законом порядку. Таким чином, спірні правовідносини у цій справі виникли з конкретного кредитного договору, укладеного між відповідачем та первісним кредитодавцем, та визначаються їхніми конкретними умовами, у тому числі щодо суми кредиту, строку кредитування, розміру та порядку нарахування процентів, строків виконання зобов`язань, наслідків їх невиконання, а також інших істотних умов. Натомість у справі № 552/672/23 правовідносини виникли з іншого кредитного договору, укладеного між іншими сторонами та за інших фактичних і договірних обставин.

Отже, у зазначених справах відрізняються не лише сторони конкретних договірних правовідносин, а й договори, їхні умови, фактичні обставини виникнення та виконання зобов`язань, порядок формування заборгованості та обставини, які підлягають встановленню судом.

Відповідачем не наведено конкретного порівняння правовідносин у справах №546/464/26 та № 552/672/23 та не зазначено, які саме істотні для вирішення спору обставини є спільними, які саме норми права мають бути застосовані в обох справах та чому майбутній висновок Верховного Суду обов`язково визначатиме результат розгляду саме цієї справи. Крім того, із матеріалів щодо справи № 552/672/23 вбачається, що предметом розгляду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду є, зокрема, питання щодо можливості суду оцінювати справедливість умов кредитного договору та змінювати розмір процентів за користування кредитом без заявлення відповідних позовних вимог про визнання відповідних умов недійсними або несправедливими. Таким чином, предмет перегляду у справі № 552/672/23 стосується конкретного правового питання щодо застосування норм матеріального та процесуального права у відповідному фактичному контексті. Разом із тим відповідач у поданому клопотанні не довів, що саме це питання є єдиним або визначальним питанням, яке підлягає вирішенню у справі № 546/464/26.

Відповідачем не доведено, що порядок та період нарахування процентів у зазначених справах є однаковими, що умови кредитних договорів є аналогічними за істотними параметрами, що спір у цій справі зводиться виключно до питання, яке передано на розгляд Об`єднаної палати, а також що без очікування правового висновку Верховного Суду суд першої інстанції об`єктивно позбавлений можливості вирішити даний спір. Навпаки, у межах цієї справи суд має дослідити конкретні умови кредитних договорів, встановити обставини отримання відповідачем кредитних коштів, виконання або невиконання нею договірних зобов`язань, строки кредитування, період та порядок нарахування процентів, правомірність переходу права вимоги до позивача, склад та розмір заявленої до стягнення заборгованості, а також перевірити наданий позивачем розрахунок. Зазначені обставини є предметом доказування саме у цій справі та можуть бути встановлені судом без очікування результату розгляду іншої справи.

Зупинення провадження не може ґрунтуватися виключно на припущенні про можливе значення майбутнього судового рішення в іншій справі. Необхідною умовою є встановлення конкретного та безпосереднього правового зв`язку між справами, за якого висновок Верховного Суду матиме визначальне значення для вирішення спору, що розглядається судом першої інстанції. Такого зв`язку представником відповідача не доведено. Більше того, навіть наявність справи № 552/672/23 на розгляді Об`єднаної палати Верховного Суду не означає, що суд першої інстанції позбавлений можливості надати оцінку доводам сторін, дослідити докази та застосувати норми матеріального права до конкретних фактичних обставин даної справи.

Крім того, поведінка Відповідача свідчить про навмисне зловживання процесуальними правами та спрямованість його дій на затягування судового розгляду, що є неприпустимим та суперечить засадам цивільного судочинства, зокрема принципам добросовісності та розумності.

Посилаючись на викладені обставини представниця позивача у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі (а. с. 177 179)

У судовому засіданні 17 вересня 2026 року представниця відповідачки - Хворост Д.М. клопотання про зупинення провадження підтримала та просила його задовольнити.

Представник позивача Таран В.А., посилаючись на викладені у письмових запереченнях обставини, у задоволенні позову просив відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доходить наступних висновків.

Так, до клопотання про зупинення представницею відповідачки ОСОБА_2 було долучено копію ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року, відповідно д оякої суд ухвалив передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 552/672/23за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 552/672/23 прийнято до розгляду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Мирком Романом Олексійовичем, на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2025 року.

Станом на 17 вересня 2026 року справа не розглянута.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом зазначеної вище норми підставою зупинення провадження у справі є виключно об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість встановлення судом обставин справи та відповідних їм правовідносин без вирішення іншої справи.

В абзаці четвертому пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз`яснено, що, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року (стаття 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 6 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2021 року у справі №203/6791/15-ц зазначив, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Суд, вивчивши зміст клопотання про зупинення провадження у справі вважає, що представницею відповідача не наведено підстав, які б свідчили про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 552/672/23.

Суд вважає слушними доводи сторони позивача щодо того, що спірні правовідносини у цій справі виникли з конкретного кредитного договору, укладеного між відповідачем та первісним кредитодавцем, та визначаються їхніми конкретними умовами, у тому числі щодо суми кредиту, строку кредитування, розміру та порядку нарахування процентів, строків виконання зобов`язань, наслідків їх невиконання, а також інших істотних умов.

У свою чергу у справі № 552/672/23 правовідносини виникли з іншого кредитного договору, укладеного між іншими сторонами та за інших умов.

На думку суду, відповідачкою не зазначено обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у вказаних справах виключає можливість на підставі наявних у матеріалах справи доказів самостійно встановити судом при розгляді даної справи обґрунтованість позовних вимог позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Тобто, відповідачем не доведено тих обставин, що зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі.

Крім того у разі зупинення провадження у справі суд порушить право позивача на справедливий суд та розумні строки розгляду справи.

Слід також зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що свідчить про порушення положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Оскільки зупинення провадження справи за у даному випадку буде суперечити принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування справи й перешкоджає подальшому провадженню у справі, а відповідачем не доведено обставин, що зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, та керуючись статтями 251-253 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволення клопотання представниці відповідачки Хворост Дарії Михайлівни про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повна ухвала складена 17 вересня 2026 року.

Суддя Ю.В. Зіненко