Рішення № 139843831, 26.08.2026, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1754/26

пров. № 2/544/1058/2026

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 серпня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н. В.,

за участю секретаря Киричевської В. М.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 17.02.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір № 716783739 на суму 7000,00грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами Кредитного договору Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 7000,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (дал - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 140 від 29.06.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

28.05.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 28/0525-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 28.05.2025 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

16.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3), відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № 2 від 16.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 28700,00грн.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить 28700,00грн, яка складається з: 7000,00грн - заборгованість по тілу кредиту; 21700,00грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача зазначену вище суму заборгованості в сумі 28700,00грн, а також судові витрати, які складаються з судового збору- 2662,40грн, та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Направив до суду письмове клопотання з проханням слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи від нього до суду не надійшло. Відповідачу надано строк для подачі відзиву, однак останній своїм правом не скористався, відзиву до суду не надіслав.

Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце слухання справи і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.

26.08.2026 згідно зі ст.281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

17.02.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії № 716783739 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач ОСОБА_1 підписав Договір кредитної лінії № 716783739 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора HWAG, який було введено ОСОБА_1 17.02.2024 о 10:27:20.

Відповідно до 2.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 7000,00грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - «Правила»).

Згідно з п. 2.3. Договору Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 7000грн 00коп (сім тисяч грн. нуль коп.) 17.02.2024 (що є датою надання Кредиту).

Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки НОМЕР_6, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 22.02.2024, а саме протягом 5 (п`ять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору; кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 19.03.2029 (п. 7.2, п. 7.3. Договору).

Відповідно до п. 8.3. Договору на момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 2,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 912,50 (дев`ятсот дванадцять цілих п`ять десятих) відсотків річних. У разі отримання додаткових Траншів за цим Договором в період з 23.04.2024 по 20.08.2024, Базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим Траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру Денної процентної ставки зазначеної в абзаці 3 пункту 17 Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Згідно з п. 11.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Відповідно до п. 14.1. Договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Після встановлення вказаних обставин суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5, 6, 7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа..

У відповідності до ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов`язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.

У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов`язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством.

Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов`язань між сторонами.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов`язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, судом встановлено, що договір між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено відповідно до приписів указаних вище норм закону, в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора в електронній формі.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кредитор виконав свій обов`язок перед відповідачем по перерахуванню кредитних коштів, що підтверджується копією довідки та копією платіжного доручення ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", згідно яких на картку № НОМЕР_6 ( НОМЕР_1 ) 17.02.2024 було здійснено переказ коштів на суму 7000,00грн.

До того ж, на виконання ухвали суду про витребування інформації АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію, згідно якої на ім`я на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ); номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 ; по рахунку (ах) НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на загальну суму 7000грн за період 17.02.2024-22.02.2024. На підтвердження чого АТ КБ «ПриватБанк» надано виписку по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01.

Пунктом 1.2 Договору факторингу визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 1 під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (Відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 2.1 розділу Договору факторингу 1 клієнт (Первісний кредитор) зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

28.05.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 до Договору факторингу № 28/1118-01, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020.

31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. Згідно якої Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 №28/1118-01.

31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31 грудня 2024 року.

Згідно Витягу з реєстру прав вимог № 277 від 26.03.2024 до Договору факторингу № 28/1118-01 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 716783739 на загальну суму 13650,00грн.

28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 28/0525-01.

Згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 28.05.2025 до Договору факторингу №28/0525-01, від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №716783739 на загальну суму 28700,00грн.

16.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е.

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу № 16/07/25-Е перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників № 2 від 16.07.2025 за Договором факторингу №16/07/25-Е від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №716783739 на загальну суму 28700,00грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7000,00грн, заборгованості за відсотками - 21700,00грн.

Отже, позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №716783739 в загальному розмірі 28700,00грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7000,00грн, заборгованості за відсотками - 21700,00грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Аналіз вказаних норм матеріального права свідчить про те, що позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» має право на звернення до суду з даним позовом, оскільки до нього перейшли права вимоги за кредитним договором №716783739 від 17.02.2024, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за договором кредиту щодо повернення кредитних коштів.

Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №716783739 від 17.02.2024 загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 28700,00 гривень, а саме: заборгованість за кредитом - 7000,00гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 21700,00 гривень.

Відповідно до п.7.3. Договору, кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 19.03.2029.

Згідно з п.11.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 23.06.2026, тобто до спливу строку кредитування, тож предметом цього спору є вимога про дострокове повернення кредиту.

Частиною 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відтак, вказаним Законом передбачене досудове врегулювання спору щодо дострокового повернення кредиту.

Досудове врегулювання спору щодо дострокового повернення кредиту передбачено також умовами кредитного договору.

Згідно з п. 9.1.1.2. Договору позивач має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у Заявці на отримання Кредиту, та/або отримання негативної інформації про Позичальника в Бюро кредитних історій, та/або в разі дострокового припинення надання Кредитодавцем фінансових послуг, та/або у разі дострокового розірвання Договору в порядку передбаченому Договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів Позичальником.

Відповідно до п. 10.1. Договору, спори, що можуть виникнути між Позичальником та Кредитодавцем за цим Договором вирішуються в позасудовому та в судовому (досудовому) порядку.

Згідно з п. 10.2.1. Договору заходи позасудового врегулювання простроченої заборгованості здійснюються в порядку, передбаченому Законом України «Про споживче кредитування», в тому числі шляхом взаємодії з Позичальником та іншими особами, передбаченими цим Договором, за умови надання ними згоди на таку взаємодію, з неухильним дотриманням норм щодо етичної поведінки. Кожна окрема взаємодія вважається такою що відбулась, якщо в результаті такої взаємодії особі передано змістовну інформацію про розмір простроченої заборгованості (розмір Кредиту, проценти за користування Кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням Кредиту), порядок її погашення, розмір неустойки та інших платежів, що стягуються у разі невиконання зобов`язань за Договором. У разі, якщо вищезазначена інформація не була передана, така комунікація не вважається взаємодією в порядку, передбаченому ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування».

Як встановлено судом, 21.06.2024 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» позичальнику ОСОБА_1 направлялася вимога про дострокове розірвання договору з вимогою оплати заборгованості в розмірі 28700,00грн.

Проте, дана вимога була проігнорована відповідачем ОСОБА_1 , доказів іншого суду не надано.

Таким чином, аналіз зазначених вище норм закону та умов договору кредитної лінії №716783739 від 17.02.2024, який є договором споживчого кредитування, дозволяють суду дійти висновку, що позивач має право на звернення до суду з позовом до спливу встановленого договором строку повернення кредиту.

Отже, судом встановлено, що право позивача на повернення кредиту порушене, тому воно підлягає захисту судом.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за договором кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 7000,00 гривень, підлягають задоволенню.

Проте, вирішуючи питання про розмір відсотків, що підлягають стягненню з відповідача та перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд не погоджується з розміром нарахованих відсотків за кредитним договором в загальному розмірі 21700,00грн, виходячи з наступного.

Підпунктом 6 пункту 5 Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон №3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (25.12.2023-22.04.2024); протягом наступних 120 днів 1,5% (23.04.2024-19.08.2024).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вказані вище норми матеріального права, максимально можливий розмір нарахованих процентів у межах строку договору №716783739 від 17.02.2024, а саме до 20.06.2024 (дати, до якої згідно розрахунку нараховувалася заборгованість за відсотками) включно становить: 4725,00грн (за період з 26.03.2024 по 21.04.2024 (7000грн х 2,5% х 27 днів) + 6300грн за період з 22.04.2024 по 20.06.2024 (7000грн х 1,5% х 60 днів).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за договором №716783739 від 17.02.2024 в розмірі 11025,00грн (4725,00грн+6300,00грн).

Таким чином, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 18025,00гривень, з яких: заборгованість за тілом - 7000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 11025,00 гривень.

Отже, з огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000грн.

Так, відповідно до ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви надано копію Договору про надання правничої допомоги № 20/08/26-01 від 20.01.2026; копію додаткової угоди № 25771189348 від 21.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026; копію Акту прийому-передачі наданих послуг.

Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 адвокатом надані такі послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 716783739 від 17.02.2024 - 2год/5000грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитнимдоговором № 716783739 від 17.02.2024 - 2год/1000грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 716783739 від 17.02.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1год/500грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 716783739 від 17.02.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1год/500грн.

Проте, суд критично ставиться до наданого розрахунку витрат та акту про отримання правової допомоги.

Зокрема, суд вважає, що час, витрачений адвокатом на складання позовної заяви 2 години та на вивчення матеріалів справи 2 години, явно завищений, оскільки справа є незначної складності, позовна заява є шаблонною, та не потребує значного часу на її складання, тому суд вважає, що адвокату було достатньо витратити 1 годину для надання усної консультації та 1 годину на складання позовної заяви.

До того ж, на підготовку адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів та за підготовку клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів адвокату достатньо було витратити 1 годину, оскільки дані процесуальні документи є ідентичними за своїм змістом.

Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу є завищеною з огляду на складність та фактичний розгляд справи.

У зв`язку з чим витрати на професійну правничу допомогу становлять в загальному розмірі 3500,00грн (2500грн - за складання позовної заяви; 500грн - за вивчення матеріалів справи; 500грн - за підготовку адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів).

На переконання суду такий розмір витрат на адвоката є розумним, справедливим та співмірним із заявленими вимогами.

В силу ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольнив позовні вимоги позивача частково, тому позивач має право на відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2198,17грн (18025грн х 3500грн/28700грн).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1672,12грн з розрахунку: 18025грн х 2662,40грн/28700грн = 1672,12грн.

Таким чином, всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3870,29грн судових витрат.

Керуючись ст. 6-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-281, 352 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС", юридична адреса: вул. Юрія Поправки, б.6, каб. 13, м. Київ, ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 716783739 від 17.02.2024 в загальному розмірі 18025 (вісімнадцять тисяч двадцять п`ять) гривень, що складається з: 7000,00грн - заборгованість по тілу кредиту; 11025,00грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС", юридична адреса: вул. Юрія Поправки, б.6, каб. 13, м. Київ, ЄДРПОУ 42986956, судові витрати в сумі 3870 (три тисячі вісімсот сімдесят) гривень 29 копійок.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення - 15.09.2026.

Суддя Н.В.Нагорна