Ухвала суду № 139843018, 14.09.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3842/25

Провадження № 2-п/376/12/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Батовріної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Ковальчук Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Сквирського районного суду Київської області від 25 травня 2026 р. у справі № 376/3842/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Сквирського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року позовні вимоги було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» код ЄДРПОУ 42649746 заборгованість за договором про надання фінансового кредиту продукту «Старт» № 1318143881690 від 21.02.2023 р. в розмірі 12 358 (дванадцять тисяч триста п?ятдесят вісім) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп..

01.07.2026 року ОСОБА_2 подала заяву перегляд заочного рішення суду, в обґрунтування вказала, що з копією зазначеного заочного рішення Сквирського районного суду від 25 травня 2026 року ознайомилась у мобільному додатку «Дія» 06 червня 2026 року. Зазначає, що відповідач був неналежним чином повідомлений про дату проведення судових засідань, оскільки поштові повідомлення та судові повістки надходили не за адресою фактичного місця проживання : АДРЕСА_1 , а за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_2 , де вона тривалий час не проживає. Вказує, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити отримання відповідачем коштів. Наголошує, що дане заочне рішення було прийняте за відсутності відповідача у судовому засідання та без врахування доводів і заперечень, що не дозволило реалізувати свої процесуальні права, а також порушило принцип змагальності сторін.

Ухвалою судді від 01.07.2026 р. заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду.

Заявник ОСОБА_2 про слухання справи повідомлена належним чином, до судового засідання не з`явилися.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в судове засідання не з`явився, однак надав заперечення щодо заяви про перегляд заочного рішення, в якому вказує, що кредитний договір № 1305249565539 від 21.02.2023 з додатками до нього, було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між ним та первісним кредитором такого правочину в електронній формі, оскільки без здійснення входу до особистого кабінету в ІКС Товариства за допомогою логіну та пароля, внесення своїх персональних даних, номера телефону, договір з додатками до нього між сторонами не було би укладено. Відповідач, подаючи заяву про перегляд заочного рішення та заперечуючи факт видачі кредитних коштів, мала можливість надати банківську виписку з власного рахунку за період, у який відповідно до умов кредитного договору мало відбутися зарахування кредитних коштів, що дозволило б об`єктивно підтвердити або спростувати факт їх отримання. Проте жодного такого доказу відповідачем не надано. Незгода відповідача із заочним рішенням сама по собі не є достатньою підставою для його скасування.

Заява про перегляд заочного рішення на підставі ч. 1 ст.287 ЦПК України розглянута за відсутності не з`явившихся учасників, які беруть участь у справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно з положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд дослідивши матеріали справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення у їх сукупності, вважає, що вимоги заявника про скасування заочного рішення необґрунтовані, обставини, викладені в заяві, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто, докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Скасування заочного рішення можливе за наявності обставин: поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини (наприклад, неотримання судової повістки про виклик до суду), що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання. Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю на запит із відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області (а.с. 30) та на зазначену адресу неодноразово були направлені судові повістки, які повернуті до суду без вручення з зазначенням, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 47-48, 51-52, 54-55).

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відзив до суду, станом на час ухвалення рішення, не надійшов.

Із заяви представника відповідача не вбачається одночасна наявність обставин, визначених ч. 1 ст.288 ЦПК України, які є підставами для скасування заочного рішення суду.

Відповідачем доведено лише необізнаність щодо розгляду справи, оскільки в матеріалах справи наявні рекомендовані поштові повідомлення, повернуті до суду у зв`язку з неврученням відповідачу.

Також у заяві відповідача відсутні посилання на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, що не були враховані судом при ухваленні заочного рішення.

Крім того, всупереч вимог ст. 288 ЦПК України, та роз`яснень Пленуму ВСУ України у Постанові № 2 від 12.06.2009 року відповідач у справі не посилається та не додає будь-яких нових доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Пояснення, викладені в заяві по суті зводяться до незгоди з рішенням суду, що може бути підставою для апеляційного оскарження рішення суду, тому суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також те, що всі посилання в заяві про скасування заочного рішення фактично зводяться до незгоди з рішенням суду, до переоцінки доказів, які були досліджені судом, суд вважає, що заяву про перегляд рішення Сквирського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року у справі № 376/3842/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.280, 288 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Сквирського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року у справі № 376/3842/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_1 , що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Батовріна