Рішення № 139842776, 17.09.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/467/26

Номер провадження: 2/365/554/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

17 вересня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Хижного Р.В.

за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року уповноважений представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») Колеснікова І.О. через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з вище вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 11.10.2025-100000561 від 11.10.2025 в розмірі 10055,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 11.10.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферта) № 11.10.2025-100000561 від 11.10.2025, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн строком на 140 днів з дати його надання із процентною ставкою фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку користування кредитом; дата повернення кредиту 27.02.2026; комісія, повязана із наданням кредиту 20 % від суми кредиту та дорівнює 600 грн. Договором сторони погодили нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання. За умовами договору спосіб перерахування коштів кредиту здійснюється на банківський рахунок споживача.

Відповідачем електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кредитні кошти, а отже акцептовано умови договору.

Відтак, позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 10055,17 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту 3000 грн, процентів 3780 грн, комісії (пов`язаної із наданням кредиту) 353,17 грн, відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України 2922 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР».

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи по суті, встановлено відповідні строки для подання заяв по суті справи.

У судове засідання представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» не з`явився, в позовній заяві представник позивача просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом відправлення ухвали про відкриття провадження та судових повісток за адресою його реєстрації. Відповідач про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов до суду не направляв.

За змістом частини 4 статті 223, частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене вище, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідач ОСОБА_1 правом на подачу відзиву не скористався. Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.10.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено електронний кредитний договір № 11.10.2025-100000561 від 11.10.2025, який складається із: пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідно до пункту 4.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № 4149-50ХХ-ХХХХ-3412.

Відповідач ОСОБА_1 , підписавши кредитний договір, підтвердив тим самим отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних умов кредитування (а.с. 11-17 Паспорт споживчого кредиту, Кредитний договір,).

Кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Е886.

Перед укладенням кредитного договору відповідач пройшов верифікацію та був ідентифікований товариством (а.с. 21(зворот) підтвердження BankID)

Відповідно до заявки та підтвердження укладення кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту 3000 грн строком на 140 днів з дати його надання; дата повернення виплати кредиту 27.02.2026; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит; комісія, пов`язана з наданням кредиту 20 % від суми кредиту та дорівнює 600 грн.

11.10.2025 на виконання умов кредитного договору позивачем здійснено переказ коштів у сумі 3000 грн на картку відповідача № 4149-50ХХ-ХХХХ-3412 (№ 4149500113943412), номер транзакції в системі iPay.ua 888557596, призначення платежу: видача за договором № 11.10.2025-100000561 (а.с. 23 підтвердження, а.с. 17 договір).

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 11.10.2025-100000561 від 11.10.2025, заборгованість відповідача станом на 27.02.2026 становить 10055,17 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту 3000 грн, процентів 3780 грн, комісії (пов`язаної із наданням кредиту) 353,17 грн, відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України 2922 грн (а.с. 19-21).

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, заборгованість за кредитом не погашає, чим порушує законні права ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР».

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті 5 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію») .

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Як зазначено у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оцінюючи докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 11.10.2025-100000561 від 11.10.2025 у загальному розмірі 10055,17 грн.

Відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо позовних вимог позивача, а також доказів на спростування доводів позивача щодо нарахованої заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3000 грн, шляхом перерахування коштів на банківську карту відповідача. Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредит на визначених умовах. Відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, чим порушує права позивача. Розмір кредитної заборгованості відповідача за розрахунками позивача становить 10055,17 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту 3000 грн, процентів 3780 грн, комісії (пов`язаної із наданням кредиту) 353,17 грн, відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України 2922 грн.

Суд погоджується із правомірністю включення до кредитної заборгованості відповідача заборгованості по тілу кредиту 3000 грн, процентів 3780 грн, комісії (пов`язаної із наданням кредиту) 353,17 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими по ст. 625 ЦК України у розмірі 2922 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у розрахунку заборгованості виокремлює спірну суму 2922 грн як залишок нарахованих, непогашених відсотків за ст. 625 ЦК України та нараховує їх паралельно із відсотками за кредитом у межах строку кредитування, тобто не як договірні проценти за користування кредитом, а саме як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

У даному випадку згідно умов кредитного договору відсотки, передбачені ст. 625 ЦК України, не є платою за користування кредитом у розумінні ст.ст. 1048, 1054 ЦК України, а є спеціальною мірою цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, та звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року в справі № 910/10901/23, який у відповідності до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при застосуванні відповідних норм права.

Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23, дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

Суд виходить із того, що зазначена норма є спеціальною нормою та має імперативний характер.

Спірний договір є договором споживчого кредиту, кредитні кошти були надані відповідачу 11.10.2025 році, а нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України здійснено позивачем ТОВ «Споживчий центр» у період дії воєнного стану. Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на вище викладене, позовна вимога ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення із відповідача 2922 грн відсотків на підставі ст. 625 ЦК України є необґрунтованою та задоволення не підлягає.

Враховуючи вище зазначене суд вбачає за необхідне позов задовольнити частково стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 11.10.2025-100000561 від 11.10.2025 у загальному розмірі 7133,17 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 3000 грн, заборгованість по процентам 3780 грн, комісія (пов`язана із наданням кредиту) 353,17 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 35).

Також позивачем здійснено витрати пов`язані із надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом у розмір 116,58 грн (а.с. 33).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» слід стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1888,72 грн (2662,40 грн*70,9403 %) та витрати пов`язані із надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом у розмір 82,70 грн (116,58 грн*70,9403 %).

У позовній заяві сторона позивача зазначила, що витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно складають 6000 грн та повідомила, що докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до ч. 8 ст. 141 та ч. 1 ст. 246 ЦПК України будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

З огляду на вище зазначене, суд надає стороні позивача п`ятиденний строк після ухвалення цього судового рішення для подання до суду доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 11.10.2025-100000561 від 11.10.2025 у розмірі 7133 (сім тисяч сто тридцять три) гривні 17 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 3000 (три тисячі) гривень 00 коп., заборгованість по процентам 3780 (три тисячі сімсот вісімдесят) гривень 00 коп., комісія (пов`язана із наданням кредиту) 353 (триста п`ятдесят три) гривні 17 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 1888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) гривень 72 коп. та витрати пов`язані із надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом у розмір 82 (вісімдесят дві) гривні 70 коп.

Надати стороні позивача п`ятиденний строк після ухвалення цього судового рішення для подання до суду доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга,або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Відповідач, якому заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку,встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, Р/Р НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя Р.В. Хижний