Постанова № 139842428, 17.09.2026, Романівський районний суд Житомирської області

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

290/965/26

3/290/306/26

17 вересня 2026 рокуселище Романів

Суддя Романівського районного суду Житомирської області Шакалов Андрій Вікторович, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЧАНІВСЬКІ ЛАНИ», код згідно з ЄДРПОУ 36311138, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

Мотивувальна частина

1. Формулювання обставин правопорушення, яке пред`являлось особі у протоколі, визнане суддею недоведеним.

1.1. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 28 серпня 2026 року № 668, складеним головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Житомирській області, ОСОБА_1 голова ліквідаційної комісії ТОВ «ПЕЧАНІВСЬКІ ЛАНИ» вчинив правопорушення, а саме: ведення податкового обліку з порушенням встановленого законом порядку, що призвело до заниження єдиного податку всього у сумі 526,10 грн (2023 рік 430,48 грн; 2024 рік 66,30 грн; 2025 рік 29,32 грн), чим порушено пункт 2921.1 та пункт 2921.2 статті 2921 Податкового кодексу України; заниження податку на додану вартість всього у сумі 291 026 грн (грудень 2023 року 24 180 грн; квітень 2024 року 185 264 грн; грудень 2024 року 81 582 грн) та завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість (рядок 21 Декларації) всього у сумі 122 831 грн за серпень 2025 року, чим порушено пункт 189.1 статті 189, пункт 198.5 статті 198, пункт 201.1, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункт 5 розділу III, підпункт 5 пункту 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

1.2. У графі протоколу «Дата, час і місце вчинення порушення» зазначено: акт перевірки ТОВ «ПЕЧАНІВСЬКІ ЛАНИ» від 28.08.2026 № 15763/06-30-07-07/36311138, період, що перевірявся, 01.01.202321.08.2026.

1.3. Разом із протоколом до суду надійшли супровідний лист Головного управління ДПС у Житомирській області від 01.09.2026 № 7582/5/06-30-07-07 та копія витягу з акта документальної позапланової виїзної перевірки від 28.08.2026 № 15763/06-30-07-07/36311138 на 13 аркушах. Інших документів матеріали справи не містять.

2. Позиції сторін у справі.

2.1. У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, причин неявки суду не повідомив, про час та розгляд справи повідомлений належним чином.

2.3. Справу розглянуто відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.

3. Обґрунтування висновків суду.

3.1. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши надані докази, суддя дійшов висновку про відсутність належних, допустимих і достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з таких підстав.

3.2. Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

3.3. Статтею 62 Конституції України закріплено принцип презумпції невинуватості, за яким ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

3.4. Відповідно до ст. 245, ст. 280 КУпАП завданнями провадження у справі є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи; орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

3.5. За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова судді має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

3.6. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Отже, тягар доказування вини особи покладено на контролюючий орган, а не на суд і не на особу, яка притягається до відповідальності.

3.7. Диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

3.8. Склад цього правопорушення є формально-матеріальним і передбачає встановлення: (а) спеціального суб`єкта керівника чи іншої посадової особи, на яку в конкретний період покладено обов`язок з ведення податкового обліку; (б) конкретного діяння (дії або бездіяльності) такої особи; (в) вини особи у формі умислу або необережності; (г) причинного зв`язку між діянням саме цієї особи та порушенням установленого порядку ведення податкового обліку.

І. Фабула протоколу не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і позбавляє особу права на захист

3.9. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, а також нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

3.10. Всупереч цим вимогам у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі суть вчиненого правопорушення викладено так, що не зрозуміло, у чому конкретно полягає з боку ОСОБА_1 порушення встановленого порядку ведення податкового обліку. Посилання на норми Податкового кодексу України та підзаконні акти не розкриває суті конкретного діяння, яке ставиться у вину особі. Фактично у протоколі відтворено висновки акта перевірки щодо юридичної особи ТОВ «ПЕЧАНІВСЬКІ ЛАНИ», проте не описано жодної дії чи бездіяльності фізичної особи, яка притягається до відповідальності.

3.11. Графа протоколу «Дата, час і місце вчинення порушення» не заповнена за призначенням: замість дати і часу вчинення діяння зазначено реквізити акта перевірки та період, що перевірявся (01.01.202321.08.2026). Невстановлення дати вчинення правопорушення унеможливлює як перевірку дотримання строків, передбачених ст. 38 КУпАП, так і реалізацію особою права на захист, оскільки їй не відомо, проти якого саме за часом діяння вона має захищатися.

3.12. Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням установлених правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків. Отже, при зазначенні у протоколі суті правопорушення необхідно не лише вказати факт порушення порядку ведення податкового обліку та його наслідки, але й зазначити, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, установивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

3.13. Матеріали справи не містять ані наказу (рішення) про призначення особи на посаду, ані посадової інструкції, ані наказу про облікову політику чи штатного розпису, ані будь-якого іншого розпорядчого документа, яким на ОСОБА_1 покладався б обов`язок з ведення податкового обліку у періоди, за які їй інкриміновано порушення. Особа, що склала протокол, обмежилася загальними фразами, не зазначивши обставин вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення та суті самого правопорушення (дії або бездіяльності і в чому вони полягають).

3.14. Згідно зі ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення.

3.15. Зазначені вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя. Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Малофєєв проти росії» та «Карелін проти росії», якщо викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, так само як не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

ІІ. Особі інкриміновано діяння у статусі, якого вона на час їх вчинення не мала

3.16. Протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 як голови ліквідаційної комісії ТОВ «ПЕЧАНІВСЬКІ ЛАНИ». Саме в цьому статусі особі і пред`явлено обвинувачення.

3.17. Водночас як прямо зазначено у пункті 2.2 акта перевірки від 28.08.2026, відповідальними за фінансово-господарську діяльність платника податків у періоді, за який проводилася перевірка, були: директор ОСОБА_1 за період з 01.10.2011 по 12.02.2026 (наказ про звільнення у зв`язку з ліквідацією підприємства № 2 від 12.02.2026); голова ліквідаційної комісії ОСОБА_1 з 12.02.2026 (рішення учасника № 1 від 12.02.2026) по день завершення перевірки.

3.18. Усі інкриміновані ОСОБА_1 діяння стосуються податкових періодів 2023 року, 2024 року та серпня 2025 року, тобто періодів, у які особа обіймала посаду директора, а не голови ліквідаційної комісії. За період з 12.02.2026 по день завершення перевірки, тобто за час перебування ОСОБА_1 на посаді голови ліквідаційної комісії, актом перевірки жодного порушення порядку ведення податкового обліку не встановлено.

3.19. Таким чином, у протоколі неправильно визначено правовий статус посадової особи на час вчинення інкримінованих діянь, унаслідок чого об`єктивна сторона правопорушення не поєднана зі спеціальним суб`єктом, як того вимагає ст. 14 та ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. З урахуванням наведеного у п. 3.14 цієї постанови суд позбавлений можливості самостійно змінити фабулу протоколу, перекваліфікувавши обвинувачення на діяння, вчинені особою в іншому службовому становищі.

ІІІ. Акт перевірки не є належним та допустимим доказом вини

3.20. Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується виключно на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

3.21. Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

3.22. Акт перевірки це документ, який підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Тобто акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює і не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

3.23. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій інспекторів, не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

3.24. У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував, що акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час її проведення, та факти виявлених можливих порушень законодавства, не є остаточним документом, що зобов`язує до вчинення будь-яких дій, не є юридичною формою рішення податкового органу, сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Ця правова позиція викладена, зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № П/811/2893/14.

3.25. Таким чином, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

IV. Протокол складено передчасно за відсутності податкового повідомлення-рішення

3.26. Згідно з положеннями ст. 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки контролюючим органом приймається податкове повідомлення-рішення. Статтями 55, 56 ПК України передбачено право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків.

3.27. Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням установлених строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до дня закінчення процедури адміністративного оскарження; протягом зазначеного строку сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. За п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

3.28. З аналізу наведених норм слідує, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акта перевірки. За відсутності відомостей про узгоджену суму грошового зобов`язання немає підстав для притягнення посадової особи до відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку, оскільки сам факт порушення, його обсяг та наслідки залишаються непідтвердженими у передбаченій законом юридичній формі.

3.29. У цій справі протокол про адміністративне правопорушення № 668 складено 28 серпня 2026 року, тобто у той самий день, коли складено і вручено голові ліквідаційної комісії акт документальної позапланової виїзної перевірки від 28.08.2026 № 15763/06-30-07-07/36311138.

3.30. Згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення до контролюючого органу, який проводив перевірку, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта; такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень з урахуванням висновку про результати їх розгляду.

3.31. Отже, станом на 28 серпня 2026 року дату складання протоколу податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки не лише не було прийняте, а й об`єктивно не могло бути прийняте, оскільки не сплив навіть строк на подання платником заперечень до акта. Матеріали справи не містять жодного податкового повідомлення-рішення, а так само й відомостей про узгодження грошових зобов`язань.

3.32. Складання протоколу за таких обставин є передчасним, а висновок Головного управління ДПС у Житомирській області про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, необґрунтованим. Більше того, неприйняття податкового повідомлення-рішення позбавляє платника податків права на оскарження висновків контролюючого органу в порядку, встановленому статтями 55, 56 ПК України, чим фактично усувається сама можливість перевірити обґрунтованість тверджень, покладених в основу обвинувачення.

3.33. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки не становить імперативного факту доведеності вини, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

V. Неповнота наданих суду матеріалів

3.34. До суду надіслано не акт перевірки, а копію витягу з нього на 13 аркушах. При цьому з самого витягу вбачається, що акт складено щонайменше на 37 сторінках, а один примірник акта з додатками отримано платником на 56 аркушах. У наданому витягу відсутні сторінки 1516 та 1835, а також додатки № 5, № 6 та № 8 до акта, на які контролюючий орган посилається як на джерело зведених даних щодо задекларованих та встановлених перевіркою сум єдиного податку, податкових зобов`язань, податкового кредиту та податку на додану вартість.

3.35. Відтак розділ акта, у якому досліджувався податковий кредит, та розрахунки, покладені в основу висновків про заниження податку на додану вартість і завищення від`ємного значення, суду не надані взагалі. Жодного первинного документа, на який контролюючий орган посилається в акті (договорів, видаткових і товарно-транспортних накладних, актів за формою № ВЗСГ-3, лімітно-забірних карток, регістрів бухгалтерського обліку), до матеріалів справи не долучено.

3.36. За таких умов суд позбавлений процесуальної можливості перевірити правильність наведених у протоколі сум і сам факт порушення, а перевірка обмежилася б простим відтворенням висновків контролюючого органу, що суперечить ст. 252 КУпАП та перекладає на суд не властиву йому функцію обвинувачення.

3.37. Суд також звертає увагу, що витяг з акта перевірки містить внутрішні суперечності: у переліку актів про ненадання документів зазначено акти від 21.08.2026 № 871/06-30-07-07/36104415 та від 28.08.2026 № 900/06-30-07-07/36104415, тоді як в інших частинах того самого документа ті самі акти наведено з ідентифікаційним кодом платника 36311138; у розділі IV «Висновок» порушено нумерацію пунктів (після пункту 5 наведено пункт 7). Зазначене додатково унеможливлює однозначне встановлення обставин, що ставляться у вину особі.

3.38. З урахуванням ч. 2 ст. 251 КУпАП наслідки неподання доказів, які мали бути зібрані особою, уповноваженою на складання протоколу, не можуть бути покладені на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Висновок суду

3.39. Сукупність наведеного свідчить, що надані контролюючим органом докази не узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» і не підтверджують беззастережної винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного проступку. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, підтверджених належними, допустимими і достатніми доказами.

3.40. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

3.41. За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

3.42. Керуючись ст. 7, ст. 14, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 251, ст. 252, ст. 256, ст. 268, ст. 279, ст. 280, ст. 283, ст. 284, ст. 294 КУпАП, суддя

Резолютивна частина

1. Рішення судді.

1.1. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

1.2. Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ