Рішення № 139842362, 17.09.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року, місто Звягель Житомирської області

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.,

представника позивача Кармазіної Г.А.

відповідачки ОСОБА_1

(Справа № 285/2701/26, провадження у справі № 2/0285/2038/26)

розглянув у судовому засідання у загальному порядку цивільну справу за позовом Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельтепло» (далі КП «Звягельтепло») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до КП «Звягельтепло» про визнання публічного договору таким, що не відбувся, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до суду звернувся позивач КП «Звягельтепло» з позовом до відповідачки ОСОБА_1 в якому просив суд стягнути з останньої на свою користь заборгованість в сумі 3 808,25 грн, яка складається: 2982,75 грн заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, використаної на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, що складається з з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, за період з 01.11.2023 по 29.03.2024, з 14.10.2024 по 13.04.2025 та з 28.10.2025 по 31.03.2026; 825,50 грн заборгованості за абонентське обслуговування за період з 01.11.2023 р. по 31.03.2026 р.

На обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власницею нежитлового приміщення загальною площею 16,0 кв. м., що знаходиться в багатоквартирному будинку за адресою АДРЕСА_1 . На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Зазначене приміщення відключене від системи централізованого опалення, але в будинку, де розташоване приміщення відповідачки, облік теплової енергії здійснюється засобами вимірювальної техніки (тепловим лічильником) СВТУ-11Т (RP), зав.№5185, відповідно до показників якого здійснюється нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії, зокрема обсяг теплової енергії на задоволення опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, а також обсяг теплової енергії на забезпечення функціанування внутрішньобудинкової системи опалення. Крім того, через приміщення проходить транзитна труба в кількості 1 шт, що підтверджується довідкою ОСББ Згода від 29.04.2026 р. №14.

На виконання умов договору КП Звягельтепло надало відповідачу послугу з постачання теплової енергії та здійснило нарахування плати за абонентське обслуговування на загальну суму 3 808,25 грн. Відповідачка ОСОБА_1 не оплачувала спожиту ним послугу з постачання теплоенергії, внаслідок чого у неї перед КП Звягельтепло виникла заборгованість. В добровільному порядку погасити заборгованість відповідачка відмовляється.

Позивач посилаючись на те, що оскільки відповідачка в добровільному порядку не сплачує отримані комунальні послуги щодо опалення місць загального користування, просить позов задовольнити.

Відповідачка своїм правом на подачу відзиву не скористалась.

У червні 2026 року звернулася з зустрічним позовом до КП Звягельтепло в якому просить суд визнати публічний договір приєднання (індивідуальний договір) про надання послуги з постачання теплової енергії між нею та КП Звягельтепло щодо нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 не укладеним (таким що не відбувся).

На обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначає, що приміщення, власницею якого вона є, відключено від системи централізованого опалення і будь яких послуг від КП Звягельтепло вона не отримує. Вважає публічний договір не укладеним, оскільки вона не підписувала заяви про приєднання до договору, не оплачувала рахунків, не отримувала послуг та не зверталася з заявою про отримання таких послуг. Крім того, вважає, що публічний договір, на підставі якого надається послуга з теплопостачання, стосується лише тих споживачів, які таку послугу отримують.

Ухвалою суду від 08 червня 2026 року зустрічну позовну заяву було прийнято до розгляду разом з первісним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом КП Звягельтепло у відзиві позовні вимоги не визнало.

КП Звягельтепло посилаючись на те, що оскільки ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, що знаходиться в багатоквартирному будинку до якого здійснювалось постачання теплової енергії, зокрема на задоволення опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, а також обсяг теплової енергії на забезпечення функціанування внутрішньобудинкової системи опалення, а також те, що договір у встановленому законом порядку був опублікований, просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

В судовому засіданні представник КП Звягельтепло свої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. У задоволенні зустрічних позовних вимог просить відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої зустрічні позовні вимоги та просить їх задовольнити. У задоволенні первісного позову просить відмовити.

Вислухавши усні пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали в справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею нежитлового приміщення, що знаходиться в багатоквартирному будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Приміщення відключена від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання, про що свідчить лист ОСББ Згода №38 від 06.11.2023 р. (а.с.81,82)

Протягом опалювального періоду з 01.11.2023 по 29.03.2024, з 14.10.2024 по 13.04.2025 та з 28.10.2025 по 31.03.2026 року КП «Звягельтепло» забезпечувало постачання теплової енергії для опалення будинку АДРЕСА_1 , в якому відключено від ЦО лише 10 квартир.

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець) і фізичною особою та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, регулюються «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830 (далі Правила).

Відповідно до п. 38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

В період з 01.11.2023 по 29.03.2024, з 14.10.2024 по 13.04.2025 та з 28.10.2025 по 31.03.2026 року оплату послуг з централізованого опалення місць загального користування багатоквартирного будинку відповідачка ОСОБА_1 не проводила, що нею не заперечувалось, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 3 808,25 грн, що також підтверджується випискою з особового рахунку відповідача № НОМЕР_1 . (а.с.190-191).

Відповідачкою іншого розрахунку заборгованості, на спростування наданого позивачем розрахунку, не надано, доказів, що вона зверталась до теплопостачальної організації із заявами про здійснення перерахунку заборгованості чи про неналежну якість наданих послуг не надала.

Частиною сьомою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно пункту 14 Правил надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуг, якщо такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Таким чином, оскільки нежитлове приміщення, належне ОСОБА_1 , знаходиться у багатоквартирному будинку, а внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною, вона зобов`язана нести витрати з теплопостачання, утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку.

Факт не укладання договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 (провадження № 61-16076св23) та постанові Верховного Суду від 04.04.2025 р. у справі №702/359/24.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами права споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1 без укладення індивідуальних договорів фактично користувалася житлово-комунальними послугами з постачання теплової енергії та обслуговуванням внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування, що підтверджується Зведеними відомостями добових даних за період часу з 01.11.2023 по 29.03.2024, з 14.10.2024 по 13.04.2025 та з 28.10.2025 по 31.03.2026 року про надання за адресою відповідачки безперебійно та якісно послуг з централізованого постачання теплової енергії, а тому, як споживач зобов`язана оплачувати фактично спожиті житлово-комунальні послуги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що КП «Звягельтепло» на законних підставах нараховувало споживачу ОСОБА_1 плату за послуги з теплопостачання та обслуговування.

Підтримання температури вище 0° C протягом всього року, особливо в зимовий час, в загальних і допоміжних приміщеннях будинку є важливим чинником для підтримання належного технічного стану багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, та інженерних споруд, системи водопроводу та каналізації всього будинку, з метою уникнення їх промерзання та руйнування самого будинку від різкої зміни температур.

Відповідно до пункту 34 Правил плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається також з плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 39 Правил споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.

На підставі постанови КМ України №808 від 21.08.2019 Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, позивачем було видано накази від 31.10.2023 р №99А, від 30.09.2024 р. №57 та від 26 вересня 2025 р. №44, якими було встановлено та введено розмір плати за абонентське обслуговування. (а.с.78-80)

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягує з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача КП «Звягельтепло» 3 808,25 грн, яка складається: 2982,75 грн заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, використаної на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, а також 825,50 грн заборгованості за абонентське обслуговування.

Щодо зустрічного позову.

Позивачка просить суд визнати публічний договір приєднання (індивідуальний договір) про надання послуги з постачання теплової енергії між нею та КП Звягельтепло щодо нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 не укладеним (таким що не відбувся).

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про визнання правочину (договору) не укладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п`ятої ЦК.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про не укладеність/недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про не укладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Обрання позивачем невірного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Як було вже вищезазначено, у даних правовідносинах факт не укладання договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, оскільки позивачкою ОСОБА_1 при подачі зустрічного позову обрано не вірний спосіб захисту, її позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 141, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельтепло», код ЄДРПОУ 35824365, заборгованість в сумі 3 808 (три тисячі вісімсот вісім) грн 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельтепло» 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн судового збору.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Звягельтепло» про визнання публічного договору таким, що не відбувся відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 17 вересня 2026 року.

Головуючий