Рішення № 139840840, 17.09.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/755/26

Номер провадження 2/167/730/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 вересня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» Бачинський О. М. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що 04 листопада 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» (далі - ТОВ «ФК «ФОРЗА») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00020112990 (далі Договір позики). Вказує, що Договір позики укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті: www.forzacredit.com.ua, підписаний електронним цифровим підписом ТОВ «ФК «ФОРЗА» та акцептований ОСОБА_1 04 листопада 2020 року шляхом підписання електронним підписом відповідача заяви-формуляра про акцептування оферти № 3269709433 від 04 листопада 2020 року про прийняття пропозиції ТОВ «ФК «Форза» укласти договір про надання позики на умовах фінансового кредиту на визначених умовах.

Зазначає, що на умовах Договору позики (п.п. 5.1., п. 5) кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах передбачених Договором позики № 00020112990 у розмірі 5329 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених Договором позики, з кінцевим терміном погашення не пізніше 03 грудня 2020 року (п.п. 5.5., п. 5), процентна ставка в день складає 1,85% (п.п. 5.12 п. 5), та процентною ставкою 2,5% за кожен день, що застосовується у разі прострочення користування коштами поза межами строку договору позики (п. 5).

Вказує, що кредитодавець свої зобов`язання за Договором позики виконав в повному обсязі, надавши грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору позики. Відповідач своїх зобов`язань не виконав, внаслідок утворилась заборгованість у сумі 21457,62 грн, з яких: 5329 грн тіло кредиту; 2957,70 грн - відсотки; 11990,25 грн - залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано за період з 01 липня 2021 року по 28 вересня 2021 р); 1180,67 грн - інфляційне збільшення (нараховано за період з 04 грудня 2020 року по 23 лютого 2022 року).

Зазначає, що 30 червня 2021 року між ТОВ «ФК «ФОРЗА» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» укладено Договір факторингу № 20210630-Ф/2, відповідно до якого позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «ФК «ФОРЗА», в тому числі щодо Договору позики укладеного з відповідачем.

Зважаючи на викладене ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором позики в розмірі 21457,62 грн та судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» Бачинський О. М. в судове засідання не з`явився. В прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про дату та час розгляду справи відповідач повідомлялася шляхом оприлюднення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України. Будь-яких заяв/клопотань на адресу суду не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 25 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 24 серпня 2026 року у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час та місце судового засідання розгляд справи відкладено.

Судом завчасно направлялась відповідачу на зареєстровану в установленому законом порядку адресу місця проживання судова повістка, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18)

Поруч з цим, судом розміщувалось на офіційному вебсайті судової влади України оголошення про виклик відповідача в судове засідання на 09 год 45 хв 17 вересня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ураховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав та позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

04 листопада 2020 року між ТОВ «ФК «ФОРЗА» та ОСОБА_1 був підписаний Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00020112990, відповідно до якого, загальний розмір кредиту складає 5329 грн, кредит виданий 04 листопада 2020 року, строк дії договору 30 днів, процентна ставка в день 1,85%; процентна ставка за кожен день у разі користування кредитом поза межами строку дії договору - 2,50% (п. 5 Договору позики).

Відповідно до п. 3.1 Договору товариство на умовах цього Договору та правил надає клієнту грошові кошти у сумі визначеній п. 5 договору, а клієнт в свою чергу зобов`язується повернути грошові кошти у встановлений цим договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної п. 5.3 даного договору. Кредит надається позичальнику на визначені ним особисто цілі.

У п. 4.3 Договору зазначено, що клієнт зобов`язаний погасити заборгованість не пізніше останнього дня дії договору, зазначеного у розділі 5 цього договору.

Договір та зміни до нього укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладанням електронних підписів одноразовим/мережевим ідентифікатором). У випадку оформлення договору чи здійснення інших дій, пов`язаних із його виконанням в онлайн-режимі на офіційному сайті товариства, за допомогою засобів електронного зв`язку, електронні документи, оформлені і підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» вважатимуться такими, що мають рівну юридичну силу з документами, складеними на паперовому носієві і підписаними власноручним підписом (п. 4.1. Договору).

Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладання договору про надання кредиту, що підписана електронним цифровим підписом ТОВ «ФК «ФОРЗА» та акцептована ОСОБА_1 04 листопада 2020 року, шляхом підписання електронним підписом відповідача.

Відповідно до п. 5.1 Договору порядок надання кредиту визначено безготівковим шляхом.

Згідно заяви формуляр про акцептування оферти ОСОБА_1 погодився та прийняв пропозицію ТОВ «ФК «ФОРЗА» укласти Договір про надання позики у тому числі і на умовах фінансового кредиту, при цьому Договір разом із графіком платежів до нього та паспортом споживчого кредиту є аналогічними умовами підписано позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором q819540r, що свідчить про його ознайомлення із умовами Договору та їх погодження. В п. 1.6 вказано № картки/електронного гаманця позичальника для зарахування коштів.

Відповідно до цього Договору сторонами погоджено графік платежів, згідно з яким дата погашення кредиту 03 грудня 2020 року, період користування - 30 днів, сума основного боргу - 5329 грн; сума процентів 2957,70 грн. Графік платежів підписаний від імені ОСОБА_2 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором q819540r.

30 червня 2021 року між ТОВ «ФК «ФОРЗА» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» укладено Договір факторингу № 20210630-Ф/2, згідно із п. 2.1. якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором. Перехід права вимоги переходить з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в додатку №1 до цього договору (п.п.2.1, 4.1 Договору).

Згідно із Витягом з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 20210630-Ф/2 від 30 червня 2021 року, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 00020112990 в загальному розмірі 8286,70 грн, з яких: 5329 грн тіло кредиту та 2957,70 грн - відсотки.

ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» на адресу ОСОБА_1 надіслало досудову вимогу про необхідність сплатити борг за Договором позики № 00020112990 від 04 листопада 2020 року в сумі 8286,70 грн.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості (виписка з особового рахунку) ОСОБА_1 , станом на 17 червня 2026 року за Договором № 00020112990 від 04 листопада 2020 року у відповідача рахується заборгованість в сумі 21457,62 грн, з яких: 5329 грн тіло кредиту; 2957,70 грн - відсотки; 11990,25 грн - залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору; 1180,67 грн - інфляційне збільшення.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «ФК «ФОРЗА», право вимоги від якого перейшло до нового кредитора ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф») за Кредитним договором № 00020112990 від 04 листопада 2020 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 04 листопада 2020 року між ТОВ «ФК «ФОРЗА» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00020112990, відповідно до якого відповідачу були надані кошти в розмірі 5329 грн, які він зобов`язався повернути та сплати відсотки за користування кредитом (строк - 30 днів, процентна ставка 1,85% - в день; процентна ставка у разі користування кредитом поза межами строку дії договору - 2,50% в день).

Первісний кредитор ТОВ «ФК «ФОРЗА» відступило своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» згідно Договору факторингу № 20210630-Ф/2 від 30 червня 2021 року.

Відтак, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за укладеним Договором про надання фінансового кредиту № 00020112990 від 04 листопада 2020 року.

Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) ні на рахунки ТОВ «ФК «ФОРЗА», ні на рахунки попереднього кредитора вона не надав, а тому позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5329 грн, відсотками в розмірі 2957,70 грн та 11990,25 грн - відсотки нараховані на підставі ст. 625 ЦК України необхідно задовольнити.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача інфляційного збільшення.

Позивач окрім основної суми боргу, відсотків та відсотків нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути з ОСОБА_1 інфляційне збільшення в розмірі 1180,67 грн.

За змістом ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції виконується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Згідно детального розрахунку заборгованості інфляційне збільшення нараховане позивачем за період з грудня 2020 року до 23 лютого 2022 року.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права на вимогу (ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України).

За Договором факторингу № 20210630-Ф/2 від 30 червня 20201 року ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» набуло право вимоги до відповідачки лише 30 червня 2021 року.

До суми заборгованості, яка була відступлена ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», інфляційне збільшення не включене.

Кредитор ТОВ «ФК «ФОРЗА» такі нарахування не здійснювало та права вимоги на них позивачу не передавало.

Інфляційне збільшення позивач нарахував самостійно частково за період, коли він ще не набув право вимоги до відповідача у цій справі.

Отже, позивач має право вимагати від відповідача інфляційні втрати лише за період з 01 липня 2021 по 23 лютого 2022 року.

При розрахунку розміру інфляційних втрат, суд враховує методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць, викладених у п. 25-26 мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19.

Так, враховуючи, що прострочення відповідача у лютому 2022 року тривало з 1-го по 23-е число, тобто 23 дні, що становить більше півмісяця (> 15 днів), та з урахуванням математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, заокруглюється до одного місяця.

Відтак, за неповний місяць прострочення відповідача у лютому 2022 року нараховується інфляційна складова боргу, виходячи з індексу інфляції у лютому 2022 року.

Індекс інфляції за липень 2021 року становив 100,10 %; за серпень 2021 року 99,80%; за вересень 2021 року 101,20% грн; за жовтень 2021 року 100,90%; за листопад 2021 року 100,80%; за грудень 2021 року - 100,60%; за січень 2022 року 101,30%; за лютий 2022 року 101,60% грн.

Отже, сукупний індекс інфляції за період з липня 2021 року по лютий 2022 року становить 1,0646282 = (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) х (101,30 : 100) х (101,60 : 100).

Сума інфляції розраховується за формулою: сума боргу х сукупний індекс інфляції - сума боргу.

Відтак, розмір інфляційних втрат становить 535,55 грн (8286,70 грн (сума боргу) ?1.0646282 (сукупний індекс інфляції) - 8286,70 грн).

З урахуванням вищенаведеного з відповідача на користь позивача необхідно стягнути інфляційні втрати в розмірі 535,55 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення 21457,62 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 20812,50 грн, що становить 96,99% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2581,87 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Разом з цим, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи:

- договір про надання правової допомоги № 207050986 від 15 червня 2026 року;

- розрахунок судових витрат;

- рахунок № 1 від 15 червня 2026 року;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 15 червня 2026 року;

- платіжну інструкцію № 3198 від 18 червня 2026 року.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягуються понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог (96,99%) в розмірі 6789,30 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 142, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00020112990 від 04 листопада 2020 року в розмірі 20812 (двадцять тисяч вісімсот дванадцять) гривень 50 копійок, з яких: 5329 (п`ять тисяч триста двадцять дев`ять) гривень тіло кредиту, 2957 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 70 копійок відсотки, 11990 (одинадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) гривень 25 копійок - відсотки нараховані на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та 535 (п`ятсот тридцять п`ять) гривень 55 копійок інфляційне збільшення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» 2581 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят одну) гривню 87 копійок судового збору та 6789 (шість тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 30 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного заочного рішення 17 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф», місцезнаходження: вул. С. Бандери, 87, оф. 54, м. Львів, ЄДРПОУ 42655697.

Представник позивача: Бачинський Остап Михайлович, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай