Постанова № 139840765, 16.09.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/698/26

Провадження № 3/162/265/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року селище Любешів

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Савич А. С., з участю секретаря судового засідання Гичук О. М., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Пасевича О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу, яка 14.08.2026 надійшла з ВПД № 1 (сел.Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, який раніше протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 06.08.2026 о 09 год 49 хв у сел. Любешів по вул. Незалежності, в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом марки SPARK SP200D, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння (1,24‰).

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у відкладене судове засідання повторно не прибув, будучи належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи (а.с. 23). Будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Захисник Пасевич О. П. у судовому засіданні просив здійснювати розгляд справи без присутності ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, суд ухвалив проводити розгляд справи без присутності ОСОБА_1 .

Захисник Пасевич О. П. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Звернув увагу, що у матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом при обставинах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Насправді водієм була інша особа. Суб`єктом цього правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом. Окрім того, відсутні законні підстави зупинки транспортного засобу. З урахуванням наведеного, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є недоведена.

Заслухавши пояснення захисника Пасевича О. П., дослідивши матеріали справи, зокрема й відеозаписи з місця події, суд доходить такого висновку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єктивно стверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 738701 від 06.08.2026 (а.с.1);

- роздруківкою з приладу Драгер 6810, відповідно до якої вміст алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становить 1,24‰ (а.с.3);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким проведено огляд на визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу Драгер 6810, результат огляду 1,24 ‰, тобто встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. З даним результатом огляду ОСОБА_1 згоден, про що він поставив власноручний підпис (а.с.2);

- зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 738701, відповідно до якого ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання не керувати транспортним засобом марки SPARK SP200D, д.н.з. НОМЕР_2 , протягом 24 годин (а.с.5);

- відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських (video_2026-08-08_09-48-26) та з бодікамери поліцейського з місця події (00000_00000020260806095205_0001A, 00000_00000020260806105058_0002A), які містяться на оптичному носії інформації у вигляді диску. Зокрема, видно, як перед службовим автомобілем поліцейських рухаються мотоциклом водій та пасажир, які обоє одягнуті в шорти та футболки, а взуті - в кросівки. У водія мотоцикла, на відміну від пасажира, підошва для взуття є білого кольору (час відео з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських 09:49:03). У подальшому з цього ж відеозапису видно як працівники поліції автомобілем здійснюють рух за даним мотоциклом, який зупиняється праворуч, а водій і пасажир сходять з мотоцикла та до них підходить поліцейський.

У подальшому, з відеозапису бодікамери поліцейського видно, як працівник поліції підійшов до водія, відрекомендувався, повідомив про фото-відеофіксацію їх розмови, та встановив особу водія, ним виявився ОСОБА_1 . Поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом, який не перереєстрований у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 відповів, що у нього не було часу для цього. В ході спілкування поліцейський виявив у водія ознаки алкогольного сп`яніння, та запропонував йому пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, на що ОСОБА_1 погодився. Після проходження цього огляду, було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, вміст алкоголю у видихуваному повітрі становить 1,24‰. З даним результатом ОСОБА_1 погодився, пройти огляд в найближчому медичному закладі не бажав, визнавав, що напередодні вживав алкогольний напій. З цього відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 жодного разу не заперечував, що керував мотоциклом. Між тим, ОСОБА_1 був взутий в кросівки, підошва у яких була білого кольору (а.с.9).

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що ці докази є належними та допустимими в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, а також свідчать про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи захисника в судовому засіданні про те, що відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ним керувала інша особа, суд вважає безпідставними, оскільки факт керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом, насамперед чітко підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських (відеофайл video_2026-08-08_09-48-26), а також письмовими матеріалами справи.

Окрім того, як убачається із відеозапису з місця події, сам ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції, проходження огляду на стан сп`яніння та складання щодо нього матеріалів справи, жодного разу не повідомляв, що він не керував транспортним засобом. Інша особа, яка перебувала біля ОСОБА_1 , також не заявляла, що вона керувала транспортним засобом.

З урахуванням наведеного, версія про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не підтверджується матеріалами справи, та розцінюються судом як спосіб захисту, з метою уникнення ним відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення.

Інші доводи захисника, висловлені під час судового розгляду справи, також, на думку суду, не можуть бути законними підставами для закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Беручи до уваги вимоги Розділу Першого Правил дорожнього руху, де зазначено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення водія, тому до ОСОБА_1 не може бути застосовано стягнення у вигляді позбавлення його права керування транспортними засобами, так як такого права він не набував, що стверджується довідкою старшого інспектора з адміністративної практики сектору взаємодії з громадянами Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Юлії Токарчук № 106756-2026 від 13.08.2026 (а.с.7).

Також суд враховує вимоги п.5 ч.1 ст. 24 КУпАП, згідно з якими за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення, зокрема, позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).

Враховуючи особу винного, характер вчиненого ним діяння, всі обставини справи в їх сукупності, а також те, що посвідчення водія ОСОБА_1 не отримував, вважаю, що йому потрібно обрати стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від скоєння нових аналогічних адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено стягнення, сплачується збір встановлений законом.

Обставин, що давали б підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, не встановлено.

Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень (рахунок для сплати штрафу № UA588999980313050149000003001; отримувач: ГУК у Волин.обл/Волинська область/21081300; код банку отримувача (МФО) 899998; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави (отримувач: ГУК у м. Києві (м. Київ); код отримувача 22030106; рахунок № UA908999980313111256000026001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; призначення платежу: судовий збір у справі про адміністративне правопорушення, Любешівський районний суд, ЄДРПОУ 37993783).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з ОСОБА_1 стягнути подвійний його розмір, визначений цією постановою.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області.

Повний текст постанови судді виготовлено 17.09.2026.

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А. С. Савич