Ухвала суду № 139839537, 17.09.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1089/26

Провадження № 2/515/1746/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Олійника К. І.,

за участю: секретаря судового засідання Чумаченко Д. М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області клопотання акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання іпотеки такою, що припинена та скасування заборони відчуження,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Ковпака О. В., звернулась до Татарбунарського районного суду Одеської області із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання іпотеки такою, що припинена та скасування заборони відчуження.

18 червня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі та призначено її у підготовче судове засідання.

У липні 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» подало відзив на позовну заяву, в якому просить закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання іпотеки такою, що припинена та скасування заборони відчуження, посилаючись на наявність рішення від 31 березня 2026 року ухваленого Татарбунарським районним судом Одеської області у справі № 515/1951/25 між тими самими сторонами.

За правилами пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Для застосування вказаної підстави закриття провадження у справі необхідна одночасна наявність трьох складових: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається (див. постанови Верховного Суду від 30 травня 2024 року у справі № 757/130/22-ц (провадження № 61-15800св23), від 09 травня 2024 року в справі № 753/876/23 (провадження № 61-16231св23), від 17 квітня 2024 року в справі № 669/417/22 (провадження № 61-12939св23)).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) зазначено, що «підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу». Аналогічні висновки сформульовані в постановах Верховного Суду від 07 вересня 2023 року у справі № 750/9187/22 (провадження № 61-5459св23), від 17 квітня 2024 року у справі № 669/417/22 (провадження № 61-12939св23), від 30 травня 2024 року у справі № 757/130/22-ц (провадження № 61-15800св23) та інших.

У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 161/8523/18 зазначено, що «вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору».

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18 (провадження № 61-48585св18) вказано, що: «закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення».

У справі, що переглядається, позивач просив визнати іпотеку за іпотечним договором, укладеним 27 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк, щодо житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченим 27 березня 2008 року державним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори Одеської області Єпішкіна С.В, зареєстрованим в реєстрі за №1513 такою, що припинена; скасувати заборону відчуження на цю житлову будівлю з надвірними будівлями та спорудами, що була накладена 27 березня 2008 року державним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори Одеської області Єпішкіна С.В., реєстр. № 1514, з виключенням відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного Реєстру Іпотек; виключити з Державного реєстру іпотек запис внесений реєстратором: державним нотаріусом Татарбунарської районної державної нотаріальної контори Одеської області Єпішкіна С.В. за реєстраційним номером 6892006 від 28.03.2008 року про реєстрацію договору іпотеки на житловий будинок, адреса: АДРЕСА_1 , номер за РПВН: 18323917.

У справі № 515/1951/25 ОСОБА_1 просила суд просила визнати припиненим договір іпотеки та виключити з Державного реєстру іпотек запис внесений реєстратором про реєстрацію договору іпотеки.

Зважаючи на те, що у справі № 515/1951/25 та справі, яка є предметом розгляду різні, предмети спору (договір іпотеки, як правочин та іпотека, як застава нерухомого майна) то у даному випадку відсутня одночасна наявність трьох складових: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову.

Суд закриває провадження у справі, якщо в позовах одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Враховуючи наведене, суд, встановивши, що предмет у справі, яка є предметом розгляду та у справі 515/1951/25, в якому ухвалено судове рішення, що набрало законної сили, не є тотожним, дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі, яка є предметом розгляду, на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 255, 258-260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити товариству комерційний банк «ПриватБанк» у задволенні клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання іпотеки такою, що припинена та скасування заборони відчуження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К. І. Олійник