Ухвала суду № 139838863, 17.09.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2120/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 (поза межами приміщення суду),

за участю обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с.-щі Овідіополь, в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 42023160000000336 від 27.10.2023 р. за обвинуваченням : ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України та цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 03.02.2026 р. відносно підозрюваної ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28.03.2026 р. з альтернативою внесення застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 266240 грн., яка була внесена 05.02.2026 р. заставодавцем ОСОБА_10 .

Під час судового засідання обвинуваченою ОСОБА_5 було заявлено клопотання про зміну їй запобіжного заходу обвинуваченій у виді застави на особисте зобов?язання з покладенням певних обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та повернення суми застави у розмірі 266240 грн. заставодавцю ОСОБА_10 , про що вона особисто просила у своєму письмовому клопотання від 01.07.2026 р. на адресу суду, мотивуючи це тим, що на сьогодні суттєво змінилися обставини, вказані слідчим суддею у вищевказаній ухвалі про обрання запобіжного заходу відносно неї у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України зменшились, враховуючи, що вона немає наміру впливати на свідків та потерпілу, яка перебуває за кордоном, або переховуватися від суду, постійно проживаючи у м. Києві, та вчасно з`являючись на всі судові засідання, не ухиляючись від суду, виконуючи всі обов?язки, передбачені ухвалою суду, є особою похилого віку з низкою хронічних захворювань, не збираючись ухилятися від суду, особисто вибачилася перед потерпілою ОСОБА_9 та повністю відшкодувала їй матеріальну та моральну шкоду, завдану злочином у сумі 100000 грн., що підтверджується особистою розпискою представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_11 та його письмовою заявою про відмову від позову в частині позовних вимог потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченої ОСОБА_5 , яка також, добровільно перерахувала 100000 грн. на потреби ЗСУ, а саме на рахунок в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною банківською квитанцією від 20.07.2026 р., доданої до позову.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 повністю підтримала своє клопотання, проти чого не заперечував прокурор, обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_12 в судове засідання не з?явилась через перебування на санаторному лікуванні, про що вказала у своїй заяві на адресу суду, в якій підтримала клопотання своєї підзахисної, яке просила задовольнити без її участі та відкласти слухання справи на іншу дату.

Представники потерпілої ОСОБА_9 адвокати ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , у своїх заявах на адресу суду, пославшись на зайнятість в іншому кримінальному процесі в іншому суді, просили суд провести засідання без їхньої участі.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання і доданих до нього доказів, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Клопотання про продовження запобіжного заходу необхідно розглянути до закінчення строку дії попередньої ухвали (ст. 199 КПК України), так як ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (ч. 1 ст. 203 КПК України).

Відповідно до приписів ст. 331 КПК України, підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження кримінально-процесуальний кодекс України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби судового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якою, в свою чергу визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка , експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тобто підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.

Статтею 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. До клопотання мають бути додані:

1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;

3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

В силу ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд зобов?язаний, крім передбачених ст. 177 КПК України ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров?я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Вищевикладене, а також тлумачення норм ст.ст. 177,194 КПК у їх системному зв?язку з положеннями Глави 4 КПК приводить суд до висновку, що під час вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення твердого переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 03.02.2026 р. відносно підозрюваної ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28.03.2026 р. з альтернативою внесення застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 266240 грн., яка була внесена 05.02.2026 р. заставодавцем ОСОБА_10 .

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні нетяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 358 та особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, однак, вперше притягується до кримінальної відповідальності, постійно проживає у м. Києві, та вчасно з`являється на всі судові засідання, не ухиляючись від суду, і виконуючи всі обов?язки, передбачені ухвалою слідчого судді, є особою похилого віку з низкою хронічних захворювань, особисто вибачилася перед потерпілою ОСОБА_9 та повністю відшкодувала їй матеріальну та моральну шкоду, завдану злочином у сумі 100000 грн., що підтверджується особистою розпискою представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_11 та його письмовою заявою про відмову від позовних вимог потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченої ОСОБА_5 , яка також, добровільно перерахувала 100000 грн. на потреби ЗСУ, а саме на рахунок в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною банківською квитанцією від 20.07.2026 р., доданої до позову.

Тобто, судом констатується факт зміни ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, врахованих слідчим суддею на стадії досудового розслідування відносно обвинуваченої ОСОБА_5 з підстав, описаних вище.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.

Таким чином, на даний час, суд вважає можливим задовольнити клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_12 про зміну її підзахисній запобіжного заходу з застави на особисте зобов?язання з покладенням на обвинуваченоу обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме : прибувати до суду за першою вимогою, повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи фактичного перебування, терміном на 2 місяці з поверненням суми застави у розмірі 266240 грн. заставодавцю ОСОБА_10 , яка є родичкою обвинуваченої.

Керуючись ст.ст. 177,178,179,194,201,331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

1.Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов?язання та повернення суми застави заставодавцю задовольнити ;

2.Змінити ОСОБА_7 міру запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов?язання з покладенням на обвинувачену обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме : прибувати до суду за першою вимогою, повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи фактичного перебування, терміном до 15 листопада 2026 р.;

3.Внесений за ОСОБА_7 розмір застави у сумі 266240 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_10 (РНОКПП : НОМЕР_2 ) згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 05.02.2026 р. (призначення платежу : застава за ОСОБА_7 згідно ухвали Київського райсуду м. Одеси від 03.02.2026 р. у справі № 947/4346/26).

Контроль за виконанням ухвали суду про запобіжний захід у виді особистого зобов?язання покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_14 .

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1