Рішення № 139837119, 17.09.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/859/26

№ провадження 2/738/480/2026

Рішення

іменем України

17 вересня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді Волошиної Н.В., за участю секретаря судового засідання Минець П.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

У квітні 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 02 серпня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 882050381, відповідно до якого йому наданий кредит у сумі 1 500,00 грн. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6 000,00 грн. 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, у подальшому до договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. 11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21 896,83 грн.

Позивач, посилаючись на статті 512, 514, 525-526, 530, 610-611, 625, 1050, 1054 ЦК України, статті 4, 15, 84, 133-134, 137, 141, 175 ЦПК України, просить: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором № 882050381 від 02 серпня 2020 року в розмірі 21 896,83 грн; судові витрати у розмірі 2 662,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

01 липня 2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив мотивований тим, що відповідач не заперечує факту укладення 02 серпня 2020 року кредитного договору № 882050381 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також не заперечує можливість заміни кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги у випадках та порядку, передбачених законом, існування кредитного договору та укладення договорів факторингу не свідчить про доведеність заявлених позовних вимог. Позивач просить суд стягнути з відповідача 21 896,83 грн, з яких 5 998,06 грн становить основний борг, а 15 898,77 грн проценти за користування кредитом. Подані до суду документи не дають можливості перевірити правильність формування зазначеної суми. Із наданого позивачем розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що протягом дії кредитного договору відповідачем здійснювалися платежі, загальна сума яких становила 3 123 грн. Розрахунок містить відомості про декілька операцій щодо видачі кредитних коштів, однак не містить інформації, яким саме чином здійснювалося погашення заборгованості після внесення кожного платежу, яка частина коштів була зарахована в рахунок погашення тіла кредиту, яка в рахунок процентів, а також яким чином сформовано залишок основного боргу у розмірі 5 998,06 грн. Фактично позивач надав лише кінцевий результат проведеного ним розрахунку, не надавши можливості перевірити його правильність, що позбавляє можливості встановити, чи відповідає визначений залишок основного боргу фактичному руху коштів за кредитним договором, оскільки розрахунок не містить алгоритму розподілу платежів та не дозволяє простежити зміну заборгованості після кожної фінансової операції. Позивач не довів правомірності нарахування процентів у заявленому розмірі. Заявлена до стягнення сума процентів становить 15 898,77 грн, що майже у три рази перевищує суму основного боргу. Із розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що станом на дату відступлення права вимоги 28 грудня 2020 року сума процентів вже становила 11 310,12 грн. Після переходу права вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» у розрахунку зазначено лише щоденне нарахування по 101,97 грн за період з 29 грудня 2020 року по 30 травня 2023 року, унаслідок чого сума процентів збільшилася до 15 898,77 грн. З поданого розрахунку неможливо встановити відповідно до яких умов кредитного договору здійснювалося таке нарахування; яка саме процентна ставка застосовувалася після переходу права вимоги; чи передбачав кредитний договір право нового кредитора продовжувати нарахування процентів після спливу строку кредитування саме у такому порядку; чи враховувалися під час такого нарахування здійснені відповідачем платежі. Матеріали справи містять договори факторингу, відповідні реєстри прав вимоги та реєстр боржників. Сам факт існування зазначених документів не звільняє позивача від обов`язку довести, що кожний наступний кредитор набув саме той обсяг прав, який існував у попереднього кредитора, а також що сума заборгованості, зазначена у відповідних реєстрах, сформована відповідно до умов кредитного договору. У Реєстрі прав вимоги №114 від 28 грудня 2020 року зафіксовано заборгованість за процентами у розмірі 11 310,12 грн, тоді як у Реєстрі прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року вона вже становить 15 898,77 грн, однак документи, які б дозволяли перевірити правові підстави такого збільшення та правильність здійсненого нарахування за період після відступлення права вимоги, до матеріалів справи не подані. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами правильність визначення розміру заборгованості, яка заявлена до стягнення, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог у заявленому обсязі.

03 липня 2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги. Відповідь на відзив мотивована тим, що між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року, таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно з умовами Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 28.12.2020 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №114 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 17 308,18 грн. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ Таліон Плюс 28.12.2020, тобто після укладання Кредитного договору № 882050381 від 02.08.2020. Відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 передача (відступлення) прав вимоги здійснюється у момент підписання реєстру прав вимог, при цьому така передача не прив`язується до конкретного кредитного договору, а охоплює всі права вимоги, зазначені в реєстрах. Згідно з умовами договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) зобов`язувався передати фактору всі права вимоги, зазначені в реєстрах прав вимоги, що підтверджує факт фактичного відступлення прав вимоги, яке не обмежується виключно моментом укладення кредитного договору чи датою договору факторингу, а відбувається на підставі відповідного реєстру. Реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018, до якого включено Кредитний договір №882050381 від 02.08.2020 укладено 28.12.2020, тобто через чотири місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає відповідач. Реєстр прав вимоги, підписаний сторонами, містить всі необхідні дані (сума вимоги, боржник, дата переходу, підписи), то він є достатнім доказом передачі права вимоги. Відповідач неправильно трактував положення договору та дійшов хибного висновку, що передача права вимоги відбувається у момент підписання договору, натомість, право вимоги переходить у момент підписання реєстру, який є невід`ємною частиною договору факторингу. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820- 01. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Згідно з п. 4.1. Право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі установленій в Відповідному додатку. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21896,83 грн. Договір № 05/0820 01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 05.08.2020 - 30.12.2024. З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, тобто підписання реєстру прав вимог - передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності Договору факторингу до 30.12.2024 р. Створення Реєстрів прав вимог до договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та №05/0820-01 від 05.08.2020 відбувається за формою, що визначена у відповідних додатках. Таким чином, вбачається, що вищезгадані Реєстри можуть бути укладені в будь-який момент чинності Договорів факторингу, а перехід права вимоги відбувається в день підписання кожного з Реєстрів. 11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №11/07/25-Е . Згідно п.1.2 Договору перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (Позивач) Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2. Відповідно до Договору Реєстр Боржників це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою, встановленою в відповідному Додатку (форма Реєстру Боржників) до цього Договору. Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 21896,83 грн. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025. Кредитним договором № 882050381від 02.08.2020 передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку яка буде застосовуватись в період прострочення. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Відповідач стверджує, що позивач неправомірно стягнув відсотки після закінчення кредитного договору. За умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором та за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. Відповідно до позиції Верховного Суду, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання.

06 липня 2026 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просить задовольнити позовні вимоги. Додаткові пояснення мотивовані тим, що відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, відповідач особисто обрав для себе суму кредиту - 1500 грн (п. 1.1.), строк кредитування - 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (п 1.2.), за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,51 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (п. 1.3.), та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Станом на 02 серпня 2020 року тіло кредиту становить 1 500,00 грн. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 1 500,00 (сума виданого кредиту)* 0,51 (процентна ставка)/100=7,65 грн (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 02.08.2020- 06.08.2020, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога». 07.08.2020 р. відповідач уклав Додаткову угоду до Договору № 882050381 від 02.08.2020 року, відповідно до якої сторони погодилися збільшити суму кредиту на 1300 грн на строк дії зазначеного Договору. 09.08.2020 відповідач уклав Додаткову угоду до Договору № 882050381 від 02.08.2020, відповідно до якої сторони погодилися збільшити суму кредиту на 1550 грн на строк дії зазначеного Договору. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 4 350,00 (сума виданого кредиту)*0,51 (процентна ставка)/100= 22,19 грн (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 09.08.2020 - 12.08.2020, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога». 13.08.2020 відповідач відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» вніс суму в розмірі - 164,00 грн, чим погасив проценти за користування кредитними коштами в розмірі - 163,48 грн та тіло в розмірі - 0,52 грн. 13.08.2020 відповідач уклав Додаткову угоду до Договору № 882050381 від 02.08.2020, відповідно до якої сторони, у зв`язку з неможливістю позичальником виконати умови Договору та на підставі його звернення, дійшли згоди продовжити строк, на який надано кредит на 11 днів. Також, погодили, що починаючи з 01.09.2020, позичальник сплачує за користування Кредитом 0,85 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з цією Додатковою угодою. 17.08.2020 відповідач уклав Додаткову угоду до Договору № 882050381 від 02.08.2020, відповідно до якої сторони погодилися збільшити суму кредиту на 1650 грн на строк дії зазначеного Договору. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 5999,48 (сума виданого кредиту)*0,51 (процентна ставка)/100= 30,60 грн (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 17.08.2020 - 25.08.2020, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога». 26.08.2020 відповідач відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» вніс суму в розмірі - 373,00 грн, чим погасив проценти за користування кредитними коштами в розмірі - 372,54 грн та тіло в розмірі - 0,46 грн. 26.08.2020 відповідач уклав Додаткову угоду до Договору № 882050381 від 02.08.2020, відповідно до якої сторони, у зв`язку з неможливістю позичальником виконати умови Договору та на підставі його звернення, дійшли згоди продовжити строк, на який надано кредит на 13 днів. Також, погодили, що починаючи з 12.09.2020, позичальник сплачує за користування Кредитом 0,68 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з цією Додатковою угодою. Згідно з Додатковою угодою від 13.08.2020, Позичальник сплачує за користування Кредитом 0,85 відсотків в день від суми Кредиту. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 5 999,02 (сума виданого кредиту)* 0,85 (процентна ставка)/100= 50,99 грн (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 02.09.2020- 12.09.2020, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога». Згідно з Додатковою угодою від 26.08.2020, Позичальник сплачує за користування Кредитом 0,68 відсотків в день від суми Кредиту. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 5 999,02 (сума виданого кредиту)*0,68 (процентна ставка)/100=40,79 грн (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 13.09.2020- 25.09.2020, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога». 28.09.2020 відповідач відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» вніс суму в розмірі - 1 398,00 грн, чим погасив проценти за користування кредитними коштами в розмірі - 1 397,13 грн та тіло в розмірі - 0,87 грн. 28.09.2020 відповідач уклав Додаткову угоду до Договору № 882050381 від 02.08.2020, відповідно до якої Сторони, у зв`язку з неможливістю позичальником виконати умови Договору та на підставі його звернення, дійшли згоди продовжити строк, на який надано кредит на 30 днів. Також, погодили, що починаючи з 25.09.2020, позичальник сплачує за користування Кредитом 0,68 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з цією Додатковою угодою. 27.10.2020 відповідач відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» вніс суму в розмірі - 1 153,00 грн, чим погасив проценти за користування кредитними коштами в розмірі - 1 152,91 грн та тіло в розмірі - 0,09 грн. 27.10.2020 відповідач уклав Додаткову угоду до Договору № 882050381 від 02.08.2020, відповідно до якої Сторони, у зв`язку з неможливістю позичальником виконати умови Договору та на підставі його звернення, дійшли згоди продовжити строк, на який надано кредит на 30 днів. Також, погодили, що починаючи з 25.10.2020, позичальник сплачує за користування Кредитом 0,43 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно з цією Додатковою угодою. Згідно з п. 1.4. у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п.1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення). Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 5 998,06 (сума виданого кредиту)* 1,70 (процентна ставка)/100=101,97 грн. (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 28.11.2020 - 11.02.2021, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»). Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України(п. 4.3.). Виходячи з умов Кредитного договору, нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого Кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення відповідачем строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з нього в повному обсязі.

06 липня 2026 року до суду від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому представник відповідача зазначає, що подана позивачем відповідь на відзив не містить нових доказів, які б спростовували викладені відповідачем заперечення або усували недоліки доказової бази, на які було звернуто увагу у відзиві. Зміст відповіді на відзив зводиться до повторення обставин, викладених у позовній заяві, наведення загальних положень цивільного законодавства та окремих правових висновків Верховного Суду без належного співвіднесення їх із фактичними обставинами справи. Позивач не надав жодного нового доказу, який би дозволив перевірити правильність визначення заявленої до стягнення суми заборгованості, не усунув суперечностей між поданими документами та не спростував доводів відповідача щодо неможливості перевірки розрахунку заявлених до стягнення сум. Таким чином, відповідь на відзив не усуває обставин, які свідчать про недоведеність заявлених позовних вимог, а тому не може бути підставою для їх задоволення.

07 липня 2026 року до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідач зазначає, що у поданих додаткових письмових поясненнях, позивач основну увагу приділив обґрунтуванню правомірності укладення договорів факторингу щодо майбутніх вимог та навів правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.01.2026 у справі №727/2790/25, щодо можливості відступлення права вимоги, яке виникне в майбутньому. Наведені доводи не спростовують заперечень відповідача, оскільки фактично стосуються іншого предмета правового аналізу. Позивачем так і не надано пояснень щодо формування залишку основної суми заборгованості після здійснення відповідачем платежів, не розкрито порядок їх зарахування, не наведено алгоритму визначення суми основного боргу, що заявлена до стягнення. Не надано також жодного розрахунку, який би дозволив суду перевірити правильність визначення суми процентів, заявлених до стягнення, не розкрито формулу їх нарахування та не пояснено правові й фактичні підстави щоденного нарахування процентів у фіксованому розмірі після переходу права вимоги до нового кредитора.

08 липня 2026 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

13 липня 2026 року до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що наведені позивачем доводи не спростовують правову позицію відповідача, викладену у відзиві, запереченнях та раніше поданих додаткових письмових поясненнях, а фактично зводяться до повторного викладення правових висновків щодо допустимості відступлення права вимоги та правової природи договору факторингу. Позивач у своїх поясненнях зазначає, що проценти були нараховані відповідно до умов кредитного договору із застосуванням процентної ставки 1,70 % на день від залишку заборгованості, але саме по собі наведення математичної формули розрахунку не є доказом існування правових підстав для нарахування таких процентів після спливу строку кредитування. Строк користування кредитом, визначений кредитним договором, закінчився ще у 2020 році, тоді як проценти були нараховані за значно триваліший період. Позивач не навів належного правового обґрунтування, яким саме положенням кредитного договору передбачено право нового кредитора після відступлення права вимоги продовжувати нарахування договірних процентів у заявленому розмірі протягом усього періоду прострочення. Крім того, зі змісту додаткових письмових пояснень позивача вбачається змішування різних правових підстав виникнення грошових вимог. З одного боку позивач обґрунтовує заявлені до стягнення суми умовами кредитного договору, а з іншого посилається на судову практику щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України, яка регулює відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання. Договірні проценти за користування кредитом та відповідальність за прострочення

виконання грошового зобов`язання є різними правовими інститутами, що мають різні підстави виникнення та різний порядок застосування. Позивач не навів належного обґрунтування того, які саме проценти заявлені ним до стягнення у даній справі та на підставі яких норм матеріального права вони нараховані. Після переходу права вимоги до нового кредитора останній відповідно до положень статті 514 Цивільного кодексу України набуває права первісного кредитора лише в

тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги, сам по собі факт укладення договору факторингу не є безумовною підставою для подальшого нарахування договірних процентів після закінчення строку кредитування без належного підтвердження того, що таке право прямо випливає з умов кредитного договору.

14 липня 2026 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просить задовольнити позовні вимоги та зазначає, що у процесуальних документах відповідача простежується систематичне повторення ідентичних тверджень, що вказує на нехтування відповідачем повноти доказування, а саме: відповідач не надає нових аргументів та доказів, обмежуючись рециркуляцією вже заявлених позицій. Дублювання аргументів призводить до невиправданого збільшення обсягів матеріалів справи, що ускладнює її розгляд.

14 липня 2026 року до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, у який представник відповідача підтримує доводи викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях та раніше поданих додаткових поясненнях.

15 липня 2026 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає можливе зловживання відповідачем своїми процесуальними правами та затягування розгляду справи.

2.Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач, представник відповідача у судове засідання не з`явилися.

3.Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд встановив, що 02 серпня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений Договір №882050381, відповідно до якого ОСОБА_1 наданий кредит у сумі 1 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з п. 1.3., п. 1.4. або 1.5. цього договору, який підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. (арк. с. 30-31).

Відповідно до пункту 1.2. договору, кредит надається (Договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту.

Відповідно до пункту 1.3. договору, на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,51 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.4. договору, у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Відповідно до пункту 4.1. договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua.

Відповідно до пункту 4.2. договору, строк дії цього договору, вказаний в п. 1.2. договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором, та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або базовою процентною ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань передбачених договором.

Відповідно до пункту 4.3. договору, сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2. цього договору, є процентами в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 02 серпня 2020 року, відповідач зазначає номер картки 5168-74хх-хххх-4322 (арк. с. 47).

Згідно із Додатковою угодою від 13 серпня 2020 року до Договору № 882050381 від 02 серпня 2020 року, сторони дійшли згоди, що у зв`язку із неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальником, продовжено строк, на який був наданий кредит за договором № 882050381 від 02 серпня 2020 року, на наступну кількість днів одинадцять. Починаючи з 01 вересня 2020 року, позичальник сплачує за користування кредитом 0,85 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно з цією додатковою угодою. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01 вересня 2020 року. Усі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними, і сторони підтверджують їх обов`язковість до виконання. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору (арк. с. 32).

Згідно із Додатковою угодою від 26 серпня 2020 року до Договору № 882050381 від 02 серпня 2020 року, сторони дійшли згоди, у зв`язку із неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальником, продовжено строк, на який був наданий кредит за договором № 882050381 від 02 серпня 2020 року, на наступну кількість днів тринадцять. Починаючи з 12 вересня 2020 року, позичальник сплачує за користування кредитом 0,68 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно з цією додатковою угодою. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 12 вересня 2020 року. Усі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними, і сторони підтверджують їх обов`язковість до виконання. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору (арк. с. 32 зворотна сторона).

Згідно із Додатковою угодою від 28 вересня 2020 року до Договору № 882050381 від 02 серпня 2020 року, сторони дійшли згоди, у зв`язку із неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальником, продовжено строк, на який був наданий кредит за договором № 882050381 від 02 серпня 2020 року, на наступну кількість днів тридцять. Починаючи з 25 вересня 2020 року, позичальник сплачує за користування кредитом 0,68 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно з цією додатковою угодою. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 25 вересня 2020 року. Усі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними, і сторони підтверджують їх обов`язковість до виконання. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору (арк. с. 33).

Згідно із Додатковою угодою від 27 жовтня 2020 року до Договору № 882050381 від 02 серпня 2020 року, сторони дійшли згоди, у зв`язку із неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальником, продовжено строк, на який був наданий кредит за договором № 882050381 від 02 серпня 2020 року, на наступну кількість днів два. Починаючи з 25 жовтня 2020 року, позичальник сплачує за користування кредитом 0,43 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно з цією додатковою угодою. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 25 жовтня 2020 року. Усі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними, і сторони підтверджують їх обов`язковість до виконання. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору (арк. с. 33 зворотна сторона).

Згідно із Додатковою угодою від 27 жовтня 2020 року до Договору № 882050381 від 02 серпня 2020 року, сторони дійшли згоди, у зв`язку із неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальником, продовжено строк, на який був наданий кредит за договором № 882050381 від 02 серпня 2020 року, на наступну кількість днів двадцять сім. Починаючи з 27 жовтня 2020 року, позичальник сплачує за користування кредитом 0,43 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно з цією додатковою угодою. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 27 жовтня 2020 року. Усі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними, і сторони підтверджують їх обов`язковість до виконання. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору (арк. с. 34).

Згідно із додатковими угодами від 07 серпня 2020 року, 09 серпня 2020 року, 17 серпня 2020 року до Договору № 882050381 від 02 серпня 2020 року, сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1 300,00 грн, 1550,00 грн, 1650,00 грн (арк. с. 34-37).

Згідно із Платіжними дорученнями від 17 серпня 2020 року, 09 серпня 2020 року, 07 серпня 2020 року, 02 серпня 2020 року, ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 1650,00 грн, 1550,00 грн, 1300,00 грн, 1500,00 грн, шляхом зарахування коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 хх-хххх-4322 (арк. с. 57-58).

Згідно із повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 07 травня 2026 року та Випискою з руху коштів по картці, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , на вказану платіжну карту були зараховані грошові кошти в сумі 1500,00 грн, 1300,00 грн, 1550,00 грн, 1650,00 грн (арк. с. 140-141).

Підписання вказаного договору та додаткових угод електронним підписом відповідачем свідчить про його обізнаність з умовами кредитування.

Згідно з розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 станом на 28 грудня 2022 року має заборгованість перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у сумі 17 308,00 грн, з яких 5 998,06 грн заборгованість по основному боргу, 11 310,12 грн заборгованість за відсотками (а.с. 13-14).

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (арк. с. 101-106).

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (арк. с. 106 зворотна сторона).

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01 (арк. с. 107-111).

31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (арк. с. 112).

31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року (арк. с. 112 зворотна сторона).

31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (арк. с. 113).

Відповідно до реєстру прав вимог № 114 від 28 грудня 2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17 308,18 грн, з яких 5 998,06 грн заборгованість по основному боргу, 11 310,12 грн заборгованість за відсотками (арк. с. 114-115).

Згідно з розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 станом на 11 лютого 2021 року має заборгованість перед ТОВ «Таліон Плюс» у сумі 21 896,83 грн, з яких 5 998,06 грн заборгованість по основному боргу, 15 898,77 грн заборгованість за відсотками (а.с. 15).

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (арк. с. 72-76).

03 серпня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду № 2, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (арк. с. 76 зворотна сторона).

30 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду № 3, яка продовжила строк дії договору до 30 грудня 2024 року (арк. с. 77 зворотна сторона).

Відповідно до реєстру прав вимог № 9 від 30 травня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21 896,83 грн, з яких 5 998,06 грн заборгованість по основному боргу, 15 898,77 грн заборгованість за відсотками (арк. с. 78-79).

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором (арк. с. 81-86).

Відповідно до реєстру боржників від 14 липня 2025 року до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21 896,83 грн, з яких 5 998,06 грн заборгованість по основному боргу, 15 898,77 грн заборгованість за відсотками (арк. с. 87-88).

Згідно із випискою з особового рахунку, станом на 26 грудня 2025 року ОСОБА_1 має непогашену заборгованість у розмірі 21 896,83 грн, з яких 5 998,06 грн заборгованість по основному боргу, 15 898,77 грн заборгованість за відсотками (арк. с. 16).

Згідно із довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 19 травня 2026 року № 2571, ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 21 квітня 2022 року по теперішній час (арк. с. 237).

4.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд встановив, що 02 серпня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладений Договір № 882050381 та додаткові угоди від 07 серпня 2020 року, 09 серпня 2020 року, 13 серпня 2020 року, 17 серпня 2020 року, 26 серпня 2020 року, 28 вересня 2020 року, 27 жовтня 2020 року в електронній формі шляхом надсилання позикодавцем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

У договорі та додаткових угодах сторони погодили всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.

Відповідач не виконав умови кредитного договору, не повернув кредит та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 21 896,83 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 998,06 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 15 898,77 грн.

На підтвердження розміру не виконаного ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором від 02 серпня 2020 року, позивачем - ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» надано детальний розрахунок заборгованості, згідно з яким нарахування процентів здійснено в межах та на умовах передбачених кредитним договором та додаткових угод, а також згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України та до початку періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Всі платежі відповідача за кредитним договором, були враховані у розрахунку заборгованості за кредитним договором. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, підрахована з урахуванням всіх платежів відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти суми заборгованості, не спростував суму заборгованості, заявленої до стягнення, не надав контррозрахунку у зв`язку з незгодою з таким розрахунком.

З приводу того, що відповідач є військовослужбовем, суд виходить з наступного.

Частиною 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що пільги щодо нарахування відсотків та штрафних санкцій за договорами кредиту мають такі категорії військовослужбовців:

- які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову;

- інші військовослужбовці, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції або у відсічі збройної агресії РФ проти України.

З наданої представником відповідача довідки вбачається, що ОСОБА_1 з 21 квітня 2022 року проходить службу за призовом під час мобілізації, натомість кредитний договір відповідач уклав із первісним кредитором 02 серпня 2020 року, нарахування відсотків були здійснені первісним кредитором та його правонаступником з 02 серпня 2020 року до 11 лютого 2021 року, тобто до того, як відповідач був призваним за мобілізацією на військову службу.

З огляду на викладене, положення частини 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування відсотків по кредиту на відповідача не поширюються.

При вирішенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Порядок розподілу судових витрат визначений у статті 141 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн, до позовної заяви додані: Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Соломеник та партнери»; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; Додаткова угода № 25770905790 від 01 вересня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; Акт прийом-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року (арк. с. 17-21).

Суд дійшов висновку, що обсяг та розмір наданих адвокатом позивача послуг та виконаних робіт, який зазначений у договорі, акті виконаних робіт є обґрунтованими, оскільки у повній мірі узгоджується з матеріалами справи, тому необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням положень частини 1 статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2 662,40 грн сплаченого судового збору при поданні позовної заяви до суду та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 263 265, 280, 282 ЦПК Укpаїни, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 21 896,83 грн заборгованості за договором № 882050381 від 02 серпня 2020 року.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2 662,40 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження місто Київ, вулиця Юрія Поправки, 6 кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя Н.В. Волошина