Рішення № 139836792, 17.09.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 636/2318/26

Провадження № 2/645/2987/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Васько К.О.,

представнка позивача Альховської І.Б. ( в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-184506 від у розмірі 111 397 грн. 07 коп., суми сплаченого судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, між ОСОБА_1 та АТ № Кредобанк» було укладео кредитний договір № CL-184506. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 08.11.2023 заборгованість за Кредитним договором складала 52 098 грн. 62 коп., в тому числі строкове тіло 0 грн. 00 коп., прострочене тіло 25 948 грн. 87коп., строкові відсотки 1 184 грн. 04 коп., прострочені відсотки 24 965 грн. 71 коп. (копія розрахунку заборгованості додається).

Згідно пунктів 4.1., 4.2 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 52,99%. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.

За період з 09.11.2023 по 31.12.2025 на суму заборгованості, відповідно до умов Кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом, зокрема станом на 31.12.2025 59 298 грн. 45 коп. Всього сума нарахованих відсотків за наведений вище період становить 59 298 грн. 45 коп. Загалом сума заборгованості за Кредитним договором складає 111 397 грн. 07 коп.

08.11.2023 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43231894) на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні (копія додається).

12.12.2024р. рішенням № 12/12/24-1 учасника ТзОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальність «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 465833 грн. 49 коп., понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5590 грн. 00 коп. та 6000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 17 березня 2026 року, на підставі ч.1 ст. 31 ЦПК України, справу передано на розгляд за підсудністю Індустріальному районному суду міста Харкова.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 15 квітня 2026 року, на підставі ч.1 ст. 31 ЦПК України, справу передано на розгляд за підсудністю Немишлянському районному суду міста Харкова.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 07.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника позивача 28.07.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про долучення доказів, а саме виписки по особовим рахункам відповідача.

18.08.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шматько Т.М. надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 02.09.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шматько Т.М про витребування доказів відмовлено.

04.09.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шматько Т.М. надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якій останні зазначає, що позивачем було пропущено строк позовної давності на подання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08.04.2019 року у 2025 році.

В судовому засіданні представник позивача Альховська І.Б. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши надані документи і матеріали, приймаючи до уваги пояснення надані представниками позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 08.04.2019 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем було укладено кредитний договір № CL-184506, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані у цьому договорі, повернути кредит, сплатити відсотки та інші платежі в строк та умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені у цьому договорі (п. 1 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору сума кредиту 50 000,00 грн.

За умовами п. 2.3 кредитного договору строк користування 48 місяців до 07 квітня 2023 року.

У п. 2.4 сторони погодили, що позичальник доручає банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі та за наступними реквізитами: на поточні потреби в сумі 50 000,00 грн на поточний рахунок позичальника, відкритий у АТ «Кредобанк».

Згідно з п. 3.1 кредитного договору кредит видається позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням позичальника, яке міститься у п. 2.4 кредитного договору.

Умовами п. п. 4.1, 4.2 Договору визначено, що за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 52,99 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.

Кредитний договір підписано АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 власноруч.

Також, між сторонами кредитного договору погоджено графік за кредитним договором.

Крім того, 26.06.2020 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем було укладено додактвоу угоду №1 до кредитного договору № CL-184506 від 08.04.2019, відповідно до умов якої сторони ногодили змінити порядок погашення заборгованості шляхом підписання нового Граффіку платежів.

В день укладення кредитного договору ОСОБА_1 заповнив та підписав анкету заяву, у якій зазначила свої анкетні дані.

Згідно копій меморіального ордеру № 19676789 від 08.04.2019 АТ «Кредобанк» перерахувало відповідачу кошти у розмірі 50 000,00 грн на викиання умов за кредитним договором № CL-184506 від 08.04.2019.

Виписка по особовим рахункам відповідача за період з 08.04.2019 по 07.11.2023, свідчить про користуванням грошовими коштами відповідачем.

Згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту № CL-184506 від 08.04.2019., за період з 08.11.2023 по 31.12.2025 відповідач має заборгованість у розмірі 111 397,07 грн, з яких: строкове тіло 0 грн. 00 коп., прострочене тіло 25 948 грн. 87коп., строкові відсотки 1 184 грн. 04 коп., прострочені відсотки 24 965 грн., відсотки за період з 09.11.2023 по 31.12.2025 у розмірі 59 298,45 грн.

08.11.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» укладено договір факторингу.

Шляхом укладення (підписання) цього Договору Сторони підтверджують здійснення фактичної передачі Клієнтом у власність Фактору та прийняття Фактором у власність від Клієнта (фактичне відступлення) з дня наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього Договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) Ціни відступлення, (а щодо Прав Вимоги, які виникнуть у майбутньому, - з дня їх виникнення) Прав Вимоги за Кредитними Договорами щодо Портфеля Заборгованостей у повному обсязі. Цей Договір є підтвердженням фактичного переходу від Клієнта до Фактора (фактичного відступлення) Прав Вимоги щодо Портфеля Заборгованостей у повному обсязі відповідно до умов цього Договору з визначеної цим Договором дати переходу Прав Вимоги (п. 3.2. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за відступлення Прав Вимоги на умовах цього Договору Фактор зобов`язаний здійснити оплату Клієнту в безготівковій формі шляхом переказу коштів на Рахунок Клієнта в день укладення цього Договору в загальній сумі 4 420 385,21 грн.

На виконання вимог п. 4.1. Договору, позивачем долучено платіжну інструкцію № 1 від 08.11.2023.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу від 08.11.2023, під порядковим номером 1382 зазначено відповідача ОСОБА_1 , яки є боржником за кредитним договором № CL-184506 від 08.04.2019, заборгованість за яким складає 52 098,62 грн.

12.12.2024 р. рішенням № 12/12/24-1 учасника ТзОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальність «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до правил ч. 2 ст. 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач був ознайомлений з умовами договору № CL-184506 від 08.04.2019, який підписав на умовах йому відомих, тобто сторони погодили конкретні умови кредитування, сплату відсотків та інших платежів пов`язаних з користуванням грошовими коштами. Отже, відповідач був ознайомлений з вказаними умовами кредитування під підпис.

Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними зобов`язаннями у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Також, з вимогами про визнання вказаного кредитного договору недійсним або неукладеним відповідач до суду не зверталась.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору CL-184506 від 08.04.2019 та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин доходить висновку, що позивачем доведено укладення відповідачем кредитного договору, який містять умови кредиту, процентні ставки. Крім того, позивачем доведено отримання відповідачем кредитних коштів на банківську картку, укладений договір, підписані відповідачем, свідчать про обізнаність позичальника з умовами кредиту, обставинами сплати процентів, процентних ставок, умов, за яких вони застосовуються. Відповідачем взяті на себе зобов`язання не виконані, борг не повернуто.

Проте, суд не погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості стосовно стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом за період з 09.11.2023 по 31.12.2025 у розмірі 59 298,45 грн.

Згідно із умовами кредитного договору № CL-184506 від 08.04.2019 строк користування кредитом 48 місяців до 07 квітня 2023 року.

Таким чином, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії, тобто до 07.04.2023 року.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період після 07.04.2023 року, відсутні.

Щодо клопотання сторони відповідача про застосування строку позовної давності.

Представник відповідача обґрунтовуючи заперечення щодо позовних вимог посилається на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, матеріали справи містять розрахунок заборгованості, відповідно до якого останній платіж з погашення за наданим кредитом здійснювався в період з 08.03.2022 року по 07.04.2022 року, тобто останнім днем для подання позовної заяви в межах трирічного строку позовної заяви є 08.04.2025 року.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України загальну позовну давність встановлено в строк три роки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 зробила висновки про те, що «Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1 та ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України та строки визначені Господарським кодексом України, а саме ст.232, 269, 322, 324 продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово було продовжено. Такий діє і по сьогоднішній день.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Проте, законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX виключено пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким було зупинено строк позовної давності на час дії воєнного стану і цей Закон набув чинності 04 вересня 2025 року.

Тобто на час звернення до суду 11.03.2026 з позовною заявою про стягнення заборгованості позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум фінанс» не було пропущено строк загальної позовної давності, оскільки кредитні правовідносини виникли у квітні 2019 року, а починаючи з березня 2020 року по 04.09.2025 року перебіг цього строку на час звернення до суду з позовною заявою залишався зупиненим (внаслідок продовження на строк дії карантину та воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану).

Наведене свідчить, що у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду було продовжено до 04 вересня 2025 року.

Отже, доводи відповідача, щодо пропуску позивачем строку загальної позовної давності, свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи, що відповідач фактично отримані та використані кошти в добровільному порядку в повному обсязі не повернув, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за договором № CL-184506 від 08.04.2019 року у розмірі 52 098,62 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір про надання правничої допомоги№ 06/01/2026 від 06.01.2026, укладений між між ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» та адвокатом Альховською І.Б., Акт наданих послуг №1, згідно виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги. Сторони погодили, що сума витрат за надання Замовником послуг з розгляду даної справи в суді становить 6000 грн. 00 коп.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, беручи до уваги, що справа належить до категорії незначної складності; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, за рахунок відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 872,00 коп. (4 000,00 х 46,8%).

З приводу вимоги позивача про стягнення на його користь сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно наданого платіжного доручення, звертаючись до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 246,00 грн. (2662,40 х 46,8%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 12, 89, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» заборгованість за кредитним договором № CL-184506 у розмірі 52 098 ( п`ятдесят дві тисячі дев`яносто вісім) грн. 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» судові витати зі сплати судового збору у розмірі 1 246 (одна тисяча двісті сорок шість) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 872 (одна тисяча вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс», місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., буд. 4, каб. 4, код 43231894;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складений 17.09.2026 р.

Суддя І.Г. Костіна