Ухвала суду № 139836238, 17.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9402/26

Провадження № 6/643/1098/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Вишнякової Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 02.07.2026 у справі № 643/9402/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить розстрочити їй виконання рішення у справі № 643/9402/26 щодо стягнення з неї на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованості в розмірі 6 720 грн. та встановити наступний порядок погашення заборгованості: перший місяць 2 000 грн; другий місяць 2 000 грн; третій місяць 2 000 грн; четвертий місяць 720 грн (Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.08.2026).

Заява обґрунтована тим, що вона не має можливості сплатити всю суму одноразово у зв`язку зі своїм матеріальним становищем. Має можливість регулярно сплачувати 2 000 грн щомісяця.

Сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 02.07.2026, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 23.11.2024-100001873 від 23.11.2024 у розмірі 6 720 грн. 00 коп. що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 000,00 грн. та процентів в розмірі 3 720,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1970 грн 18 коп.

Рішення набрало законної сили.

ОСОБА_1 подала заяву про розстрочення виконання рішення суду.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч.ч. 3-5 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право на звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Отже, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Системне тлумачення положень ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядку, передбачених чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №796/43/2018, від 19.06.2019 року у справі № 2-55/10.

Водночас, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі №9901/598/19.

Окрім того, під час вирішення питання про відстрочення, розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Так, згідно з положеннями ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

ЄСПЛ у своїй практиці акцентує увагу на тому, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправданим за конкретних обставин справи.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення, ОСОБА_1 посилалася, на те, що у зв`язку зі своїм матеріальним становищем не має можливості сплатити всю суму одноразово.

Суд дійшов висновку про відсутність у справі об`єктивних даних про виняткові обставини, які на теперішній час ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з наявністю яких ст. 435 ЦПК України, пов`язує можливість здійснити розстрочення виконання судового рішення.

Посилання боржниці на скрутне матеріальне становище не підтверджено належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 ЦПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що судове рішення щодо стягнення коштів підлягає виконанню згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» та інших нормативних актів, якими визначено порядок та черговість стягнення з врахуванням майнового стану боржника і не лише одноразовим платежем.

Суд вважає, що у даному випадку, розстрочення виконання судового рішення не буде відповідати балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з дотриманням співмірності негативних наслідків для стягувача з інтересом боржника.

Розстрочка, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, однак заявник таких доказів суду не надала.

Отже, проаналізувавши обставини справи, враховуючи недоведеність вимог заяви щодо розстрочення виконання судового рішення, суд вважає, що відсутні правові підстави для її задоволення.

Керуючись ст. 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 02.07.2026 у справі № 643/9402/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 17.09.2026

Суддя Т.М.Довготько