Ухвала суду № 139836076, 17.09.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/580/26 Провадження № 4-с/630/2/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.08.2026 звернувся до Люботинського міського суду Харківської області із даною скаргою, в якій просив:

1) визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області ХМУ МЮ України Гаркавцевої О.С. щодо невинесення у встановлений законом строк постанови про зняття арешту з пенсійного рахунку ОСОБА_1 за заявою від 14.08.2026;

2) зобов`язати державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області ХМУ МЮ України Гаркавцеву О.С. усунути допущене порушення шляхом винесення постанови про зняття арешту з поточного рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , призначеного для зарахування пенсійних виплат.

На обґрунтування скарги вказав, що у Харківському відділі державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області ХМУ МЮ України ведеться виконавче провадження ВП №81714894 з виконання судового наказу №630/580/26 від 23.07.2026 виданого Люботинським міським судом Харківської області. У даному виконавчому провадженні було накладено повний арешт на рахунок заявника у АТ КБ «Приватбанк», який використовується виключно для зарахування пенсії заявника, що є єдиним джерелом існування. Заявник 14.08.2026 подав заяву на ім`я начальника Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області ХМУ МЮ України про зняття арешту з коштів не пізніше наступного робочого дня, з моменту отримання документів, що підтверджують спеціальний режим використання рахунку. 19.08.2026 державний виконавець Гаркавцева О.С. в телефонній розмові усно відмовила йому у знятті арешту з майна. На момент подання скарги, заявник не може користуватися своєю пенсією.

У судовому засіданні ОСОБА_1 уточнив скаргу у зв`язку з тим, що арешт на даний момент вже знятий, та просив суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області ХМУ МЮ України Гаркавцевої О.С. щодо невинесення у встановлений законом строк постанови про зняття арешту з його пенсійного рахунку за його заявою від 14.08.2026 у період з 14.08.2026 по 27.08.2026.

Зазначив, що на даний час арешт з його рахунку знятий, але державний виконавець зняла арешт лише внаслідок скасування судового наказу, а не за його заявою від 14.08.2026. Тому, він протягом більш ніж 10 днів був позбавлений можливості користуватися своїми пенсійними коштами. Визнання протиправною бездіяльності державного виконавця необхідно йому для підтвердження порушення його прав та подальшого притягнення виконавця для дисциплінарної відповідальності.

Державний виконавець до суду не з`явилася, надала до суду письмові заперечення на скаргу.

Представник стягувача не з`явився, подав до суду письмові заперечення на скаргу.

Неявка інших учасників, відповідно до частини третьої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України не є перешкодою для розгляду скарги.

Вислухавши заявника, вивчивши додані до неї документи, суд встановив наступне.

Головним державним виконавцем Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області ХМУ МЮ України Гаркавцевою О.С. постановою від 13.08.2026 було відкрито виконавче провадження ВП №81714894 з виконання судового наказу №630/580/26 від 23.07.2026 виданого Люботинським міським судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованості 12315,29 грн та судового збору.

Також, 13.08.2026 Головним державним виконавцем Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області ХМУ МЮ України Гаркавцевою О.С. у даному виконавчому провадженні винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1

14.08.2026 ОСОБА_1 подав до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області ХМУ МЮ України заяву, у якій просив невідкладно винести постанову про зняття арешту з його банківського рахунку НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк», оскільки цей рахунок є пенсійним.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 13.08.2026, ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_1 , на який він отримує пенсійні виплати. Також, на вказану картку може бути зарахована будь-яка виплата.

17.08.2026 Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області ХМУ МЮ України надав відповідь ОСОБА_1 про те, що з поданої ним довідки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на банківський рахунок, на який надходять пенсійні виплати, може бути зарахована будь-яка виплата. Підтверджень щодо спеціального режиму використання рахунків від банку не надходило і сам банк не повернув постанову про арешт без виконання. А тому на теперішній час підстави для зняття арешту з коштів боржника відсутні. Окрім того, роз`яснено, що у відповідності із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 № 3048-IX, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Дана відповідь надсилалася на адресу ОСОБА_1 поштою 17.08.2026, та згідно відомостей АТ «Укрпошта», 21.08.2026 наявний запис «невдала спроба вручення інші причини».

Постановою головного державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області ХМУ МЮ України Гаркавцевою О.С. від 27.08.2026 було закінчено виконавче провадження ВП №81714894 у зв`язку із скасування судом судового наказу №630/580/26. Також цією постановою припинено чинність арешту майна боржника.

Статтею 447-1 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Заявник зазначає, що бездіяльністю державного виконавця, що полягає у не знятті арешту з його банківського рахунку, було порушено його право користуватися пенсійними грошовими коштами на цьому рахунку.

Частиною третьою статті 52 Закону визначено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно зістаттею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначене правило визначає ті кошти, що складають, зокрема, пенсію як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Абзац 2 ч.2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Пункт 1 частини 4 статті 59 цього Закону встановлює, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 зазначила: «…виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону України «Про виконавче провадження`повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четвертастатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»)…».

У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону України «Про виконавче провадження`повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четвертастатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

З постанови старшого державного виконавця про арешт коштів боржника у ВП № 81714894 вбачається, що виконавцем накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1

АТ КБ «ПриватБанк» не повернув без виконання постанову виконавця про накладення арешту на рахунок ОСОБА_1 та не повідомив виконавця про те, що банківський рахунок ОСОБА_1 має спеціальний режим використання.

Розроблена законодавцем правова концепція запобіганню порушення прав боржника стосовно володіння, користування та розпоряджання грошовими коштами, на які розповсюджується встановлене законодавством обмеження щодо накладення арешту в межах виконавчого провадження, визначає, що на момент вжиття такого заходу з метою ефективного виконання судового рішення державний виконавець не володіє інформацією про стан рахунку боржника, на який накладається арешт.

Суд зауважує, що саме банк повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на які заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас у разі, якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 338/1125/23.

Крім того, з метою недопущення безповоротного втручання у право боржника на володіння, користування та розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на банківських рахунках зі спеціальним режимом, які в силу вимог закону підпадають під обмеження щодо можливості накладення арешту на них, законодавець не обмежив боржника у праві надати державному виконавцю докази на підтвердження спеціального режиму банківського рахунку, на який накладено арешт.

Надана ОСОБА_1 довідка щодо банківського рахунку та не свідчить про те, що вказаний рахунок віднесено до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, а також не зазначено, що вказаний рахунок є виключно для виплати пенсії, оскільки, як вбачається з довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 13.08.2026, на вказаний ОСОБА_1 рахунок окрім пенсійних зарахувань може бути зарахована будь-яка виплата або переказ.

ОСОБА_1 як на підставу своїх вимог, посилається на передбачену Законом України №3048-ІХ від 11.04.2023 заборону стягнення на пенсію на час дії воєнного стану.

Вказана ОСОБА_1 норма Закону №3048-ІХ передбачає не тільки припинення стягнення,але й механізм її реалізації зі сторони боржника шляхом подання заяви про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Так, відповідно до пункту 10-2 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 № 3048-IX, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: 1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється. Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Харківський ВДВС у Харківському районі Харківської області ХМУ МЮ України направив на адресу ОСОБА_1 відповідь на його заяву про скасування арешту з рахунку, де роз`яснив ОСОБА_1 серед іншого і можливість визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. ОСОБА_1 даний лист не отримав з невідомих причин.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, суд не встановив неправомірність дій державного виконавця щодо незняття арешту з банківського рахунку ОСОБА_1 за період з 14.08.2026 по 27.08.2026.

Згідно абзаців першого та другого пункту 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, оскільки під час вчинення дій у виконавчому провадженні № 817147894, державний виконавець діяла у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень, суд відмовляє у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.М. Сухоруков