Рішення № 139834564, 17.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. справа № 520/17869/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 з 12.04.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати 7763,17 грн замість показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020, 2021 та 2022 роки у розмірі 12236,71 грн.

2. визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення ОСОБА_1 подальшої індексації/перерахунків пенсії за віком з 01.03.2024, 01.03.2025, 01.03.2026 та надалі шляхом збільшення саме показника середньої заробітної плати 12236,71 грн, який мав застосовуватися при призначенні пенсії за віком у 2023 році, на відповідні коефіцієнти збільшення.

3. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 12.04.2023 року відповідно до статей 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020, 2021 та 2022 роки у розмірі 12236,71 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 подальші перерахунки та індексацію пенсії, починаючи з 01.03.2024, 01.03.2025, 01.03.2026 та надалі, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати 12236,71 грн на відповідні коефіцієнти збільшення, встановлені для відповідних перерахунків, із виплатою заборгованості з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при обчисленні його пенсії за віком з 12.04.2023 відповідачем неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 7763,17 грн замість показника середньої заробітної плати за 2020 2022 роки у розмірі 12236,71 грн. На думку позивача, застосування неналежного показника середньої заробітної плати призвело до неправильного визначення розміру його пенсії та, відповідно, неналежного проведення подальших індексацій і перерахунків пенсії з 01.03.2024, 01.03.2025 та 01.03.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач, скориставшись своїм правом на надання відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачу при переведенні з 12.04.2023 на пенсію за віком правомірно застосовано показник середньої заробітної плати 7763,17 грн, який використовувався при обчисленні його пенсії за вислугу років. Відповідач зазначив, що проведення подальших перерахунків пенсії здійснювалося відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209 та від 25.02.2026 № 236 із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, у тому числі 1,0796, 1,115 та 1,121, а тому підстави для застосування показника середньої заробітної плати 12236,71 грн відсутні. Крім того, відповідач послався на пропуск позивачем строку звернення до суду та зазначив, що його дії не порушують прав позивача.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 08.09.2020 отримував пенсію за вислугу років відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При обчисленні пенсії за вислугу років застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який становив 7763,17 грн та був визначений виходячи із середньої заробітної плати за 2017 2019 роки.

12.04.2023 на підставі заяви позивача та поданих документів його переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому для обчислення пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати 7763,17 грн, який використовувався при обчисленні попереднього виду пенсії.

З 01.03.2024 пенсію позивача перераховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 1,0796. У результаті перерахунку показник середньої заробітної плати становив 7994,47 грн (3764,40 грн* 1,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197 * 1,0796 = 7994,47 грн).

З 01.03.2025 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115. У результаті перерахунку показник середньої заробітної плати становив 8913,83 грн (3764,40 грн * 1,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197 * 1,0796 * 1,115 = 8913,83 грн).

З 01.03.2026 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121. У результаті перерахунку показник середньої заробітної плати становив 9992,40 грн (3764,40 грн * 1,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197 * 1,0796 * 1,115 * 1,121 = 9992,40 грн).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.04.2026 № 22578-18265/В-03/8-2000/26, наданим за результатами розгляду запиту позивача, відповідач повідомив, що позивач перебуває на обліку з 08.09.2020 та отримував пенсію за вислугу років, обчислену із застосуванням показника середньої заробітної плати 7763,17 грн за 2017-2019 роки, а з 12.04.2023 його переведено на пенсію за віком із збереженням зазначеного показника. Також відповідач зазначив, що з 01.03.2024, 01.03.2025 та 01.03.2026 пенсію позивача перераховано із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення 1,0796, 1,115 та 1,121, унаслідок чого показник середньої заробітної плати становив відповідно 7994,47 грн, 8913,83 грн та 9992,40 грн. За результатами розгляду звернення відповідач дійшов висновку, що пенсію позивача призначено та перераховано відповідно до вимог чинного законодавства.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно доводів відповідача про порушення строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтуванні якої зазначено, що позивач не отримував своєчасно та в повному обсязі розпоряджень про призначення та перерахунок пенсії за 2020 2026 роки, а розмір щомісячної пенсійної виплати не давав можливості встановити показник середньої заробітної плати, застосований органом Пенсійного фонду, використані коефіцієнти та порядок формування складових пенсії. Про порушення своїх прав позивач фактично дізнався з листа відповідача від 06.04.2026 № 22578-18265/В-03/8-2000/26, а повний обсяг розпоряджень про призначення та перерахунок пенсії за 2020 2026 роки отримав лише листом від 17.06.2026 № 40942-37785/В-03/8-2000/26. У зв`язку з цим представник позивача просив суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити такий строк.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 року заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду по справі №520/17869/26 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із даним адміністративним позовом та відкрито спрощене провадження по справі.

Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість зазначених доводів відповідача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003" (далі за текстом - Закон № 1058-ІV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

У ст. 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 08.09.2020 отримував пенсію за вислугу років відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення». При обчисленні пенсії за вислугу років застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який становив 7763,17 грн та був визначений виходячи із середньої заробітної плати за 2017 2019 роки.

Судом встановлено, що 12.04.2023 на підставі заяви позивача та поданих документів його переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому для обчислення пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати 7763,17 грн, який використовувався при обчисленні попереднього виду пенсії.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-І регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Судом встановлено, що первісно з 08.09.2020 позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому пенсію було обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 7763,17 грн, визначеного за 2017 2019 роки. У подальшому, на підставі заяви позивача від 12.04.2023 та поданих документів, його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отже, у даному випадку первісно позивачу була призначена пенсія за вислугу років, яка регулювалася, зокрема, положеннями Закону № 1058-IV, тоді як з 12.04.2023 йому призначено інший вид пенсії пенсію за віком.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок та виплату з 12.04.2023 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020, 2021 та 2022 роки.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 року по справі № 577/2576/17, за якою ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший; при зверненні особи, якій було призначено пенсію у порядку іншого закону, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV; висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31.07.2019 року по справі № 720/208/17, від 16.06.2020 року по справі № 127/7522/17, від 18.08.2020 року по справі № 263/6611/17.

За приписами ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто у спірних правовідносинах відповідач при обчисленні пенсії позивача за віком з 12.04.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначений відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022 роки, у розмірі 12 236,71 грн.

Натомість відповідач, здійснюючи з 12.04.2023 призначення позивачу пенсії за віком після отримання ним пенсії за вислугу років, застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 7 763,17 грн, який використовувався при обчисленні його пенсії за вислугу років та був визначений за 2017-2019 роки. Таким чином, при визначенні розміру пенсії за віком відповідач фактично зберіг показник середньої заробітної плати, застосований при обчисленні попереднього виду пенсії, замість визначення нового показника відповідно до законодавства, що регулює призначення пенсії за віком. Такі дії відповідача призвели до зменшення розміру пенсії за віком позивача.

Зазначена позиція суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 13.05.2026 у справі № 560/9942/25, відповідно до якого перехід особи з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV є первинним призначенням пенсії за віком у розумінні Закону № 1058-IV, а не переведенням з одного виду пенсії на інший у розумінні частини третьої статті 45 цього Закону. Відтак при обчисленні пенсії за віком підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.

Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 12.05.2026 у справі № 460/25663/23, у якій Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV врегульовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший лише у випадку, якщо попередню пенсію було призначено саме за Законом № 1058-IV. Натомість у разі отримання особою пенсії, призначеної за іншим законом, звернення за пенсією за віком відповідно до Закону № 1058-IV є первинним призначенням такого виду пенсії, у зв`язку з чим застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення.

Верховний Суд зазначає, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший у випадку, коли попередню пенсію було призначено саме за цим Законом. У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії залишається незмінним, тобто застосовується показник, який був використаний при первинному призначенні пенсії за Законом № 1058-IV.

Водночас у разі, якщо особа отримувала пенсію, призначену відповідно до іншого закону, а надалі звертається за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, таке звернення є первинним призначенням пенсії за віком за цим Законом. У такому випадку при обчисленні пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зазначений правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 520/12961/16-а, від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 18.10.2019 у справі № 185/2603/17, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 10.06.2024 у справі № 460/51067/22

Із урахуванням наведеного суд доходить висновку, що оскільки у спірних правовідносинах мало місце саме призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, а не переведення з одного виду пенсії на інший у розумінні частини третьої статті 45 цього Закону, відповідач при обчисленні пенсії позивача з 12.04.2023 повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020 2022 роки, у розмірі 12 236,71 грн, відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.

Відтак застосування відповідачем при обчисленні пенсії позивача за віком з 12.04.2023 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 7 763,17 грн, який використовувався при обчисленні пенсії за вислугу років, є протиправним.

З огляду на викладене, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 з 12.04.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати 7763,17 грн замість показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020, 2021 та 2022 роки у розмірі 12236,71 грн., визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком з 01.03.2024, 01.03.2025, 01.03.2026 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати 12236,71 грн на відповідні коефіцієнти збільшення, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з 12.04.2023 року відповідно до статей 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020, 2021 та 2022 роки у розмірі 12236,71 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 подальші перерахунки та індексацію пенсії, починаючи з 01.03.2024, 01.03.2025, 01.03.2026 та надалі, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати 12236,71 грн на відповідні коефіцієнти збільшення, встановлені для відповідних перерахунків, із виплатою заборгованості з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що станом на час розгляду цієї справи встановлено, що відповідач під час проведення перерахунків пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 7763,17 грн щорічно застосовував відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховується для обчислення пенсії.

При цьому суд зазначає, що наразі відсутні підстави вважати, що при перерахунку пенсії позивача згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2024, 2025 та 2026 роки, не буде застосовано відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, оскільки перерахунок ще не здійснено.

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 з 12.04.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати 7763,17 грн замість показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком з 01.03.2024, 01.03.2025, 01.03.2026 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати 12236,71 грн на відповідні коефіцієнти збільшення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з 12.04.2023 року відповідно до статей 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 745 (сімсот сорок п`ять) грн. 47 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 17.09.2026 року, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко