Ухвала суду № 139834505, 16.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1770/26

н/п 2-о/953/47/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту спільного проживання з чоловіком та перебування його на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м.Харкова надійшла вищевказана заява.

Дослідивши позовну заяву встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.175 та ст.177 ЦПК України .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2026 року вказана заява залишена без руху для усунення недоліків та наданий строк протягом 5 діб з моменту отримання заявником зазначеної копії ухвали.

Судом копія вищевказаної ухвали від 09.03.2026 двічі була направлена поштою на адресу заявника, вказану в заяві, однак на адресу суду повернувся конверт із даною ухвалою.

Станом на теперішній час, недоліки заяви ОСОБА_1 не усунені, термін для усунення недоліків закінчився.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року» Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тому, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції, а також дотримання заявником вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

За таких обставин, подану заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту спільного проживання з чоловіком та перебування його на утриманні- повернути заявникові.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з аналогічною заявою.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: