Рішення № 139834428, 17.09.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-а/639/102/26 Справа № 643/12571/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Марченка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 643/12571/26

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

відповідач: Департамент патрульної поліції (адреса місця знаходження:вул. Федора Ернста, 3, м. Київ)

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Салтівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову ЕГА № 1993241 від 16.03.2026 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що він є ВПО в м. Полтаві. Проживання за місцем прописки в м. Харкові на даному етапі неможливо, позивач зняв квартиру в м. Харкові. Приїхавши за місцем орендованої квартири позивач виявив що в загальний тамбур не може потрапити, двері ключем не відкривалися. Позивач є інвалідом війни і у нього почався напад паніки з болем у грудях. Зателефонувавши в поліцію позивач детально описав ситуацію і вони вирішили приїхати. По приїзду патрульної поліції ми деякий час стояли-перед тамбуром, дзвонили сусідам і потім почали пробувати ще раз відкрити замок і двері відчинилися. Позивач подякував хлопцям, так як відразу отримав доступ до ліків в квартирі, що б зупинити напад. Поліція поїхала.

За присутності позивача працівники патрульної поліції постанову ЕГА № 1993241 від 16.03.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпА не складали та не надали позивачу другий екземпляр цієї постанови. Жодної квитанції про штраф і т.п. він в очі не бачив і не підписував. Про те, що звернення інваліда війни за допомогою перекваліфікувалося в помилковий виклик і про існування т.зв. штрафу я дізнався тільки 24.04.2026 роки. Жодного дзвінка, ні листів за адресою прописки і за якимись іншими адресами, ні електронних листів не отримував і з матеріалами даної справи, як з`ясувалося що є така, ніхто позивача не ознайомив. Під час описаної події позивачу не було повідомлено співробітників поліції, які допомогли в тій ситуації про те що буде якийсь штраф. Виходить, що даний штраф повністю сфабрикований з метою демонстрації результатів роботи підрозділу поліції.

Позивач вважає, що постанова ЕГА № 1993241 від 16.03.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП є незаконною, винесеною з грубими порушеннями Конституції України, положень КУпАП, та за відсутності складу правопорушення, тому дана постанова підлягає скасуванню.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

01 вересня 2026 року представником Департамент патрульної поліції Федюк Д.В. подано до суд відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування відзив на позовну заяву представник відповідача зазначає, що відповідно до ст. 183 КУпАП Завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Юридично значущими для вирішення справи є не лише сам факт звернення особи до поліції та результат реагування на такий виклик, а насамперед зміст повідомлення та усвідомлення особою його неправдивості на момент здійснення виклику. За результатами розгляду матеріалів справи уповноваженою посадовою особою було встановлено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, у зв`язку з чим винесено постанову ЕГА № 1993241 від 16.03.2026. Таким чином, доводи позивача підлягають оцінці не з точки зору того, чи мав він будь-яку особисту проблему, через яку вирішив звернутися до поліції, а з точки зору відповідності фактичним обставинам саме повідомленої ним інформації та його обізнаності щодо її неправдивості. Наведені обставини самі по собі не спростовують факту вчинення правопорушення, оскільки наявність у особи певної життєвої ситуації не виключає можливості одночасного повідомлення поліції завідомо неправдивих відомостей. Вирішальним є не те, чи вважав позивач своє звернення суб`єктивно доцільним, а те, яка саме інформація була повідомлена працівникам поліції, чи відповідала вона дійсності та чи усвідомлював позивач її невідповідність дійсності на момент звернення. Отже, посилання на наявність у нього певних побутових обставин не є достатнім для висновку про відсутність складу правопорушення. Відсутність на теперішній час відеозапису у зв`язку із закінченням строку його зберігання сама по собі не змінює змісту інших матеріалів, які існували на момент розгляду справи та були покладені в основу постанови. Оскаржувана постанова серії ЕГА № 1993241 від 16.03.2026 року повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки містить усі передбачені законом реквізити, достатній опис установлених обставин адміністративного правопорушення, правильну юридичну кваліфікацію дій позивача за статтею 183 КУпАП, рішення про накладення адміністративного стягнення, а також порядок її оскарження.

14 вересня 2026 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Закоморною К.О. подано до суду відповідь на відзив в якому заперечує проти відзиву на просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування відповіді на відзив представник позивача зазначає, що у відзиві відповідач стверджує, що виклик поліції був «завідомо неправдивим». Проте, диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає відповідальність виключно за завідомо неправдивий виклик. «Завідомість» означає наявність прямого мислу особи на введення в оману спецслужб, коли подія повністю вигадана. В даному випадку подія була реальною позивач, будучи особою з інвалідністю внаслідок війни, фізично не міг потрапити у загальний тамбур свого орендованого житла з незрозумілих причин. Цей факт підтверджується тим, що співробітники

поліції після прибуття фактично надали позивачу допомогу та відчинили замок. Отже, інформація, повідомлена під час виклику, була правдивою, а подія реальною. Помилка громадянина у виборі служби (виклик поліції замість ДСНС чи приватної служби) за умов реальної побутової скрути не утворює складу правопорушення. Відповідач зазначає, що відкривання замків не входить до функцій поліції. Разом з тим, відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція зобов`язана надавати допомогу особам, які перебувають у безпорадному стані або в стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я. Позивач є інвалідом війни, має обмежену рухливість, тремор рук та вже на цій війні вдруге получив поранення. Перебування на вулиці перед зачиненими дверима без доступу до житла та ліків становило пряму загрозу його здоров`ю. Виклик поліції мав на меті захист життя та здоров`я, що повністю відповідає превентивній та соціальній функції поліції. Крім того, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ст.2, Держава гарантує ветеранам підвищений рівень соціального захисту, а не безпідставний фінансовий та психологічний тиск. Позивач не отримував жодних повідомлень чи листів до моменту повної автоматичної блокировки ( 24.04.2026 р ) банківських карток виконавчою службою. Згідно зі ст. 285 КУпАП, копія постанови протягом трьох днів вручається або

надсилається особі, щодо якої її винесено. Належним доказом надсилання є фіскальний чек та опис вкладення Укрпошти з трек-номером. Відповідач не надав суду належних доказів (квитанції з трек-номером), які б підтверджували факт відправлення та вручення листа позивачу. Таким чином відповідач не виконав ст. 77 КАСУ.

Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 01.07.2026 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було направлено до Новобаварського районного суду м. Харкова для розгляду по суті відповідно до ст. 29 КАС України.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 07.08.2026 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача Закоморна К.О. надала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника та позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач Департамент патрульної поліції у судове засідання представника не направив, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1993241 від 16.03.2026 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП. З вищевказаної постанови вбачається, що позивач 15.03.2026 року, гр. ОСОБА_1 за адресою вул. Яни Червоної перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме що, сусіди змінили замок, чого насправді такого факту не було, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.183 КУпАП.

До постанови жодних доказів не надано.

Інших доказів у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 183 КУпАП встановлена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що представником відповідача не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що виклик був неправдивим, оскаржувана постанова серії ЕГА № 1993241 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що відеозапис події не зберігся, позаяк тягар збирання доказів та їх подання до суду лежить на відповідачеві.

Оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є лише є фіксацією подій за які особа притягується до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову ЕГА № 1993241 від 16.03.2026 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (адреса місця знаходження:вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646).

Повний текст рішення складено 17.09.2026 року.

Суддя В. В. Марченко