Ухвала суду № 139834023, 17.09.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1477/26

Провадження № 1-кс/396/298/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 року м. Новоукраїнка

Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, в режимі відеоконференції, клопотання заступника начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новоукраїнка Новоукраїнського району, Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, одружений, на утриманні має двох малолітніх, дітей доньку ОСОБА_7 , 2017 р.н. та сина ОСОБА_8 , 2021 р.н., який проходить службу у Збройних Силах України на посаді гранатометника 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 увійськовому званні солдат, раніше не судимого,

по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 62026150030000640 від 19.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .

З клопотання та копії повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Із змісту даного клопотання вбачається, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 377 від 25.12.2025 солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 25.12.2025 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 постановлено на всі види забезпечення, а також визнано таким, що справи та посаду сапера 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 4 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Таким чином, з моменту зарахування 25.12.2025 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 , останній набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу, та з того ж дня, 25.12.2025, приступив до виконання військового обов`язку проходження військової служби.

01.01.2026 на підстава командира військової частини НОМЕР_2 № 1 від 01.01.2026 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду гранатометника 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Так, відповідно до п. п. 1-3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проходячи військову службу на посаді гранатометника 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , прийняв та приступив до виконання службових обов`язків, ОСОБА_4 , як військовослужбовець відповідно до ст. ст. 11, 16-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов`язаний, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також спеціальні обов`язки; бездоганно і неухильно додержуватися порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України; усвідомлювати та свідомо ставитися до виконання свого військового обов`язку; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно зі ст.ст. 2, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат ОСОБА_4 , також був зобов`язаний, зокрема, захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України; точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки і поставлені йому завдання; зразково виконувати свої службові обов`язки; додержуватися військової дисципліни; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни; неухильно виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.01.2026 солдата ОСОБА_4 , призначено на посаду гранатометника 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Зважаючи на викладене, 14.02.2026 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , яка тимчасово дислокувалась в районі населеного пункту АДРЕСА_3 , без поважних причин в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби, перебуваючи у різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та просив застосувати альтернативний запобіжний захід, обгрунтовуючи таку позію тим, що ОСОБА_4 за своїм психічним станом не міг усвідомлювати своїх дій, відповідно, за станом псизхічного здоров"я, перебував на стаціонарному лікуванні в травні - червні 2026 року та червні 2026 року. Крім того, пояснив, що підозра щодо ОСОБА_4 була вручена його співмешканці ОСОБА_9 , яка також має високий ступінь втрати здоров"я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування, що перешкодило їй повідомити ОСОБА_4 про необхідність прибути до слідчого та наявнясть підозри.

Прокурор під час розгляду, клопотання підтримав, прохав його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора, який клопотання підтримав, підозрюваного ОСОБА_4 , захисника, які просили застосувати захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту, слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановлює, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, чим порушив вимоги пунктів 2, 3 частини 1 статті 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про обґрунтоване застосування саме такого виду запобіжного заходу.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.

Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.177, 183 КПК України.

Встановлено, що 01.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та 01.06.2026 вказане повідомлення про підозру вручене для передачі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка являється співмешканкою ОСОБА_4 .

Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Об`єктивна підозра ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення частини солдата ОСОБА_4 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.09.2026 року.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п"яти до десяти років.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 фактично затримано 17.09.2026 року о 08:20 год.

Постановою про відновлення досудового розслідування від 17.09.2026 року, досудове розслідування в кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026150030000640 від 19.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відновлено.

Слідчий суддя приймає до уваги, обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який має повних 34 роки від народження, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , одружений, на утриманні має двох малолітніх, дітей доньку ОСОБА_7 , 2017 р.н. та сина ОСОБА_8 , 2021 р.н., проходить службу у Збройних Силах України на посаді гранатометника 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 увійськовому званні солдат, раніше не судимого.

Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі матиме можливість:

- можливість переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки 23.06.2026 року досудове розслідування вказаного кримінального провадження зупинене, у зв`язку із невідомим місцем знаходження підозрюваного ОСОБА_4 та неодноразовою його неявкою до органу досудового розслідування, що свідчить про те, що ОСОБА_4 ухиляється від органу досудового розслідування.

- можливість впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, що не дасть дослідити повно, всебічно та неупереджено всі обставини у кримінальному провадженні.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і за його вчинення передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п"яти до десяти років.

Суд вважає, що прокурором, доказами, які надані слідчим та які містяться в матеріалах клопотання, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.

А тому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

В даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв`язку з встановленими обставинами, враховуючи положення, передбачені ст.176-178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор", який рахувати з 08 год. 20 хв., 17.09.2026 року.

Строк дії ухвали становить 38 (тридцять вісім) днів, але не довше, ніж в межах строків досудового розслідування.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 25.10.2026 року о 08:20 год.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Виконання ухвали покласти на Новоукраїнський РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Розмір застави для підозрюваного ОСОБА_4 визначити у межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок - UA768201720355219001015002505, банк отримувача - ДКСУ, м.Київ, ЄДРПОУ 26241445, МФО 820172.

Підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживав, а саме АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання чи роботи.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 25.10.2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозоюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з часу її проголошення.

Повний текст ухвали складено 17.09.2026 року о 15.30 годині.

Слідчий суддя: ОСОБА_1