Ухвала суду № 139833012, 11.09.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7711/19

Провадження № 1-кп/202/21/2026

УХВАЛА

Іменем України

11 вересня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

провівши в залі суду в м. Дніпро судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 127, ч.2 ст.28 ч.3 ст. 365 КК України,

за участі учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 127, ч.2 ст.28 ч.3 ст. 365 КК України.

11 вересня 2026 року в ході судового розгляду кримінального провадження захисник обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_10 заявив клопотання про призначення повторної судово- психологічної експертизи для підтвердження завданої шкоди немайнового характеру потерпілому ОСОБА_8 .

У клопотанні захисника зазначено, що повідомлення експерта про неможливість надання висновку експертів №1938 від 25 червня 2026 року обумовлено тим, що потерпілий ОСОБА_12 не прибув до експерта для проведення повторної судово- психологічної експертизи.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 зазначив, що в період часу, коли його було викликано для проведення потворної судово психологічної експертизи він знаходився на стаціонарному лікуванні та надав суду виписку №13533 ДНП «Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України, з якої свідчить, що потерпілий ОСОБА_12 з 22 липня 2026 року до 11 серпня 2026 року перебував на стаціонарному лікуванні у зазначеному медичному закладі для проведення донорської резекції правої долі печінки в якості родинного донора печінки для сина ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також потерпілий ОСОБА_12 у суді стверджував, що при призначенні експертизи для її проведення, зобов`язується прибути за викликом до експерта.

Із клопотання захисника ОСОБА_10 слідує, що підставою для проведення повторної судово-психологічної експертизи захисник зазначає, що висновок експерта №1135 від 10.10.2019 р. містить арифметичні помилки у формулі щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_8 , також некоректно визначено (і завищено) коефіцієнти у формулі розрахунку та застосована методика, що суперечить чинному законодавству України.

Окрім того, експертом враховано, що ОСОБА_8 не зловживає алкогольними напоями та заперечує вживання наркотичних речовин, що суперечить фактичним даним, які наявні у відкритих джерелах, а саме те, що ОСОБА_8 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що ставить під сумнів обгрунтованість висновку експерта при визначенні коефіцієнта «і», як індивідуальних особливостей потерпілого та його суб`єктивного стану.

Також є сумнівним висновок експерта, обґрунтування якому не знайшло підтвердження із мотивувальної частину експертного дослідження при обранні максимального значення коефіцієнта «f_v=1» при розрахунку моральної шкоди залежно від форми вини.

Окрім того, при розрахунку розміру компенсації моральної шкоди спричиненої ОСОБА_12 експертом застосовано показник мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2109 рік», а саме у розмірі 4173,0 гривні, в той час, як слідує із фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, подія злочину мала місце 05 листопада 2018 року, а тому існують сумніви в обґрунтованості висновку експерта при врахуванні розміру мінімальної заробітної плати визначеної Законом України за 2019 рік, а не за 2018 рік.

Також у клопотанні захисника зазначено, що невизначеним та непереконливим є застосування експертом у дослідженні коефіцієнту «с» у розмірі 0,5, в зв`язку із відсутністю аргументації змін в соціальній активності, професіональній діяльності та життєвих можливостях ОСОБА_12 і безпідставна та така, що суперечить матеріалам справи визначення коефіцієнту «f_s = 0» як ступеня вини потерпілого.

Захисник у клопотанні посилається на використання експертом методики № 14.1.75, яка визначена як «модифікована Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань» авторства ОСОБА_14 . Але, 29 січня 2016 року рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України методика ОСОБА_14 була виключена з Реєстру методик проведення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиціїУкраїни, а тому на думку захисника, використання такої методики є неприпустимим, а розрахунок розміру моральної шкоди, здійснений на її основі, недійсним та юридично нікчемним.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження щодо клопотання захисника ОСОБА_10 - прокурора, який не заперечував у задоволенні клопотання захисника, представника потерпілого, потерпілого ОСОБА_12 , обвинувачених, захисника ОСОБА_9 , які підтримали клопотання захисника ОСОБА_10 , суд приходить до висновку у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 , оскільки викладені доводи у клопотанні захисника є слушними, і з метою повного та об`єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання захисника і призначення повторної судової психологічної експертизи.

У відповідності до пунктів 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Така первинна експертиза проводиться вперше, повторна експертиза проводиться вдруге при наявності сумнівів в обгрунтованості або правильності висновків первинної експертизи. Повторна експертиза проводиться у разі необгрунтованості висновку експерта або сумнівів у його правильності.

Обгрунтованість висновку експерта - це його аргументованість, переконливість. Висновок може бути визнано необгрунтованим, якщо викликає сумніви використана експертом методика, недостатній обсяг проведених досліджень, висновки експерта не випливають з результатів досліджень або суперечать їм і в інших подібних випадках.

Відповідно до статті 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, для визначення розміру шкоди немайнового характеру, тощо.

Статтею 332 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Так, судом під час розгляду справи в суді досліджено висновок експерта №1135 за результатами проведення судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні від 10.10.2019 року.

Крім того, під час судового розгляду, судом за клопотанням сторони захисту, було допитано експерта ОСОБА_15 , яка повідомила, що дійсно в висновку експерта №1135 від 10.10. 2019 року допущено арифметичну помилку при розрахунку орієнтованого розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_8 , та надала свої роз`яснення щодо проведених експертних досліджень.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно із ч.1 ст.12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Інструкція «про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» передбачає згідно з п. 1.2.13. проведення повторної експертизи, під час якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідним призначити повторну судово- психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса.

Керуючись ст.ст.242,332, 350 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_10 про призначення повторної судово-психологічної експертизи - задовольнити.

Призначити повторну судово-психологічну експертизу по кримінальному провадженню, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040000001437 від 21 листопада 2018 відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 127, ч.2 ст.28 ч.3 ст. 365 КК України для встановлення розміру моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_8 в результаті вчинення проти нього злочину.

Проведення експертизи доручити експертам Полтавському відділенню Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса (36004, м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1).

На вирішення експертам поставити наступні питання:

1. Чи вплинули обставини подій, що розслідуються у даному кримінальному провадженні,пов`язані із нанесенням тілесних ушкоджень службовими особами правоохоронного органуна особистість ОСОБА_8 , як психотравмуючий фактор? Якщо так - у чому полягаєхарактер та ступінь такого впливу?

2. Чи спричинені ОСОБА_8 суттєві моральні страждання у зв`язку нанесенням тілесних ушкоджень службовими особами правоохоронного органу які зазначені у висновку судово- медичної експертизи № 734-е від 11.03.2019 р.?

3. Якщо моральні (нематеріальні) страждання спричинені ОСОБА_8 , чи мають вони психологічне підґрунтя для вирішення питання про відшкодування моральної шкоди? Який орієнтовний розмір грошової компенсації моральних страждань може бути визначений з урахуванням результатів експертного дослідження?

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: ОСОБА_1