Рішення № 139832710, 17.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Суми Справа № 480/575/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовною завою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездільності та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії суду.

Позивач отримує пенсію за віком за нормами Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' від 09.07.2003 № 1058-IV. Позивач звернувся до відповідача, як свого колишнього роботодавця, із завою про видачу довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на січень 2024 року та грудень 2023 року. Відповідач не видав таких довідок, оскільки на його переконання у позивача відсутні 20 років стажу на роботах державної служби. Позивач не погодився з таким та звернувся до суду з позовною заявою.

Позивач просить суд: визнати протиправним рішення відповідача, викладене у листі від 22.01.2024 про відмову у наданні довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень 2024 року, довідки за грудень 2023 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби; зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби періоди роботи в Сумському обласному управлінні Національного банку України, Управлінні Національного банку України в Сумській області з 01.09.1993 до 10.11.2015; зобов`язати відповідача скласти та видати позивачу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень 2024 року, довідку за грудень 2023 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Судом було відкрито провадження у справі 29.01.2024.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Тому суд на підставі норми ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановлені судом фактичні обставини.

Згідно записів трудової книжки позивача, позивач у період з 01.09.1993 до 10.11.2015 позивач працювала на посаді державної служби у Національному банку України (Сумському обласному управлінні НБУ та Управлінні НБУ в Сумській області). 28.01.2000 позивач прийняв присягу державного службовця. 01.02.2000 позивачу присвоєно 10 ранг державного службовця, а 01.02.2002 - 9 ранг державного службовця. У період з 19.06.2019 до 22.01.2024 позивач працювала на посаді державної служби у відповідача. 19.06.2022 - присвоєно 8 ранг державного службовця.

Факт роботи позивача в НБУ у період з 01.09.1993 до 10.11.2015 також підтверджується довідками НБУ від 01.07.2019 № 17-0008/33832 та від 19.12.2023 № 17-0010/93732.

Згідно довідки відповідача від 24.01.2024 № 7360 позивач знаходиться на обліку відповідача з 10.12.2023 довічно, як одержувач пенсії за віком.

Позивач 10.01.2024 звернувся до відповідача, як колишнього роботодавця із заявою про надання двох довідок: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень 2024 року; про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби за грудень 2023 року.

Відповідач не видав позивачу такі довідки, а направив позивачу листа від 22.01.2024, в якому стверджує, що не має можливості їх надати. Оскільки у позивача відсутній необхідний 20 річний стаж державної служби.

Висновки суду та їх мотиви.

Відповідно до п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 46 Закону України ''Про державну службу'' від 10.12.2015 № 889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону. Порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, закріплено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до п.8 розділу XI ''Прикінцеві та перехідні положення'' Закону № 889-VIII, згідно якого стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, який діяв до 01.05.2016, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів апарату Національного банку України, обласних управлінь Національного банку України.

Як встанволено судом, позивач у період з у період з 01.09.1993 до 10.11.2015 працював в НБУ, а тому такий період повинен бути зарахований до стажу державної служби позивача.

Суд зазначає, що єдиною підставою для невидачі позивачу двох довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця був факт відсутності у позивача 20 років стажу державної служби, що не відповідає дійсності, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та наданої судом оцінки.

Фактично відповідач не розглянув заяву позивача про видачу довідок, оскільки у листі від 22.01.2024 не відмовив у їх видачі, а зазначив, що не має можливості їх надати.

Саме відповідач у відповідності до норм Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженгого постановою Кабінету Міністрів України ''Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб'' від 14.09.2016 № 622 є уповноваженим суб`єктом складати спірні довідки, а суд не підміняє його.

Відповідно до норми другого речення ч. 4 ст. 245 КАС України у разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тому з урахуванням норми ч. 2 ст. 9 КАС України суд частково задовольняє позовні вимоги з виходом за їх межі, а саме суд визнає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відсутності зарахування періоду з 01.09.1993 до 10.11.2015 до стажу державної служби позивача та розгляду її заяви від 10.01.2024, яка не відповідає критеріям правомірності, які передбачені нормою ч. 2 ст. 2 КАС України.

Також суд зобов`язує відповідача зарахувати до стажу державної служби позивача зазначений вище період та розглянути заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні вимоги зобов`язати відповідача скласти та видати позивачу дві довідки, то суд відмовляє, у зв`зку з їх передчасністю, оскільки відповідач фактично не розглядав заяву позивача та не зараховував до стажу державної служби позивача період його роботи в НБУ.

Судові витрати.

1. Судовий збір.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, але даний спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, то суд стягує з відповідача судовий збірі у повному обсязі у сумі 1211,20 грн (як за 3 взаємопов`язані вимоги немайнового характеру).

Суд звертає увагу позивача на його право подати до суду клопотанн про повернення надміру сплаченого судового збору у сумі 1211,20 грн.

2. Правнича допомога.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.

Суд звертає увагу, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22, від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21 та від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.

Крім того, у разі, наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою ст. 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої ст. 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 340/4492/22.

Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 3500 грн. На підтвердження витрат позивачем надано оригінали договору про надання послуг адвоката від 23.01.2024 № 02/3-24, укладеного позивачем з адвокатом Безуглою К. В., у якому погоджено гонорар у фіксованому розмірі 3500 грн; акту про прийняття-передачу наданих послуг від 26.01.2024 на суму 3500 грн; рахунку від 26.01.2024 № 10, у якому зазначено вартість послуги щодо складання позовної заяви - 2500 грн, дві виїзні консультації - 300 грн, виготовлення копій додатків та їх завірення - 350 грн, подання позову до канцелярії суду - 350 грн. Також надано копію свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке видано Безуглій К. В.

Отже, дана справа є справою незначної складності і була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). У даних правовідносинах наявна стала практика Верховного Суду. Представником позивача було складено та подано до суду обов`язковий процесуальний документ - позовну заяву. Виготовлення копій додатків та їх завірення, а також подання позову до канцелярії суду не є правничою допомогою, а є виключно технічною роботою, яка не потребує спеціальних знань у сфері права. Справа не впливає на репутацію позивача та не викликає публічного інтересу.

Тому суд дійшов висновку, що розумно обґрунтованими і справедливими є витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн, які і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. В іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 2000 грн суд відмовляє, у зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яка полягає у відсутності зарахування періоду з 01.09.1993 до 10.11.2015 до стажу державної служби ОСОБА_1 та розгляду її заяви від 10.01.2024.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період з 01.09.1993 до 10.11.2015 до стажу державної служби та розглянути її заяву від 10.01.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) за рахунок бюджетних асигнувань 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат судового збору та 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн витрат на правничу допомогу.

5. У стягненні витрат на правничу допомогу у сумі 2000 грн - відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук