Ухвала суду № 139832337, 16.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3865/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Головко А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №440/3865/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №440/3865/26 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати основного розміру пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2026 №ФП68092/2661 про розмір грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 01.07.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 основного розміру пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2026 №ФП68092/2661 про розмір грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

20.07.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №440/3865/26.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 призначено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №440/3865/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26. Витребувано від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області докази виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №440/3865/26.

ГУ ПФУ в Полтавській області правом на подання до суду пояснень по суті заяви не скористався.

Суд, оцінюючи наявність підстав для встановлення судового контролю, дійшов наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.

При цьому встановлення судового контролю є допустимим і після ухвалення судового рішення справі.

Такий висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.

Судом встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №440/3865/26 ГУ ПФУ в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025, згідно з яким підсумок пенсії визначено у розмірі 90215,34 грн, а до виплати - 54662,11 грн.

Також згідно з твердженнями позивача, як свідчить інформація з його особистого пенсійного кабінету, розміщеного на офіційному веб-порталі Пенсійного фонду України (скриншоти від 23.06.2026 та від 02.07.2026), перерахунок пенсії позивача, як першої частини зобов?язання виконання відповідно до рішення суду у справі №440/3865/26 відповідачем не був здійснений, оскільки основний розмір пенсії на папері був і залишався визначений за виконанням попереднього рішення суду по справі №440/1776/26 від 25.03.2026 щодо перерахунку пенсії, проте і на виконання судового рішення по справі №440/3865/26 відповідач лише після 02.07.2026 здійснив перерахунок основного розміру пенсії, але ж продовжує вчиняти неправомірно та протиправно, обмежуючи пенсійну виплату її максимальним розміром, без урахування в такій виплаті індексації пенсії та застосовуючи понижуючи коефіцієнти до пенсійної виплати з суми, що не відповідає перерахунку на виконання рішення суду у справі №440/3865/26, без виплати пенсії у її актуальному стані, та без пояснення альтернативи отримання заборгованості пенсійної виплати.

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у повному обсязі, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду у справі Кечко проти України від 08.11.2005).

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007.

Зважаючи на те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №440/3865/26 у частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 01.07.2025 виплату ОСОБА_1 основного розміру пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2026 №ФП68092/2661 про розмір грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017, з урахуванням проведених виплат, залишається не виконаним в частині виплати усіх відповідних сум, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №440/3865/26.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №440/3865/26 задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №440/3865/26.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати протягом трьох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №440/3865/26.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали надіслати заявнику та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Головуючий суддя А.Б. Головко