Рішення № 139831710, 17.09.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р. № 400/9717/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49008, пл. Соборна, 3,м. Слов`янськ, Донецька обл., Краматорський р-н, 84122 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 провизнання неправомірним та скасування від 22.06.2026 №143250026965, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Відповідач - 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (Відповідач -2), у якому просить:Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.06.2026 № 143250026965 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 16.06.2026, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи за Списком № 2 з 25.09.2007 по 08.09.2008, з 04.07.2012 по 16.03.2022 та з 31.05.2024 по 15.08.2024;?Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати призначену пенсію з 16.06.2026 року.

??В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 16.06.2026 вона звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

За принципом екстериторіальності заява розглядалася ГУ ПФУ в Донецькій області, яке рішенням від 22.06.2026 № 143250026965 відмовило у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням 55 років та відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки на день звернення вона досягла 50 років, має загальний страховий стаж 29 років 9 місяців 19 днів та понад 10 років пільгового стажу, підтвердженого довідкою №170/22-06 від 08.06.2026 та наказами про атестацію робочих місць. Посилається на Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 та правові позиції Верховного Суду.

Суд ухвалою від 06.08.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання.

?Відповідач 1 (ГУ ПФУ в Донецькій області) проти задоволення позовних вимог заперечував. У відзиві вказав, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за Списком № 2 мають жінки після досягнення 55 років. На момент звернення Позивач досягла 50 років. До пільгового стажу не зараховано спірні періоди роботи у КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини» та КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня», оскільки у довідці № 170/22-06 відсутня інформація про факт безпосереднього обслуговування хворих у будинках дитини, як це передбачено Розділом 24 Постанови КМУ № 461. Вважає прийняте рішення законним, а вимоги про зобов`язання призначити пенсію втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу.

?Відповідач 2 (ГУ ПФУ в Миколаївській області) подав відзив на позовну заяву від 19.08.2026 (представник Сідорова А.О.), у якому вказує на відсутність підстав для задоволення вимог до ГУ ПФУ в Миколаївській області. Зазначає, що за принципом екстериторіальності (п. 4.2 Порядку № 22-1) оскаржуване рішення від 22.06.2026 приймалося ГУ ПФУ в Донецькій області. Відповідно до п. 4.10 Порядку № 22-1 електронна пенсійна справа передається до органу за місцем проживання для здійснення виплати лише після призначення пенсії. Оскільки рішення про призначення пенсії позивачу не приймалося, ГУ ПФУ в Миколаївській області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності, а вимога про зобов`язання виплачувати пенсію є необґрунтованою, передчасною та спрямованою на майбутнє.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 25.09.2007 по 08.09.2008 р., з 04.07.2012 по 16.03.2022 р. та з 31.05.2024 по 15.08.2024 р. працювала в Комунальному некомерційному підприємстві «Миколаївський обласний Будинок дитини» Миколаївської обласної ради на посаді сестри медичної стаціонару.

Пільговою довідкою від 08.06.2026 р. №170/22-06 Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна дитяча клінична лікарня» Миколаївської обласної ради підтверджено, що я працювала повний робочий день на посаді сестри медичної стаціонару, що передбачена Списком 2 розділу XXIV Постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 р. Атестація робочого місця підтверджена Наказами по установі від 23.06.2009 року № 77-л, від 13.05.2014 року № 93-л, від 06.05.2019 року № 57-л., про продовження дії результаттів атестації робочих місць наказ №33-Л від 01.04.2024 р.

Розділом XXIV "Охорона здоров`я і соціальна допомога" списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2016 року № 461, передбачені працівники, які безпосередньо обслуговують хворих: у будинках-інтернатах для психічно хворих, дитячих будинках - інтернатах для розумово відсталих дітей системи соціального забезпечення - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри господині.

Страховий стаж роботи за списком № 2 за періоди з 25.09.2007 по 08.09.2008 р., з 04.07.2012 по 16.03.2022 р. та з 31.05.2024 по 15.08.2024 року становить 10 років 10 місяців 09 дні.

16.06.2026 р. позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.06.2026 року № 143250026965 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу за Списком № 2., позивач не погоджуючись з вказаним рішенням звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

?Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (надалі - Закон № 1788) в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213^ІІІ (надалі Закон № 213), серед іншого, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

... б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

... жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213 внесено зміни у вищевказані приписи ст. 13 Закону № 1788, а саме: "на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

... б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону № 213, цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2015 року.

Виходячи з наведеного, після внесення змін Законом № 213 до Закону № 1788, пенсійний вік жінок зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, був збільшений з 50 до 55 років починаючи з 01.04.2015 року (дати набрання чинності Законом № 213).

Разом із тим, Конституційний Суд України рішенням від 23.01.2020 року № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), серед іншого, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213 Ш.

Пунктом 3 цього рішення вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-ХІІ для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаній нормі, в наступній редакції: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

З наведеного слідує, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 1-р/2020, тобто з 23.01.2020 р., вступають в дію положення ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УШ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Отже, з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ГУ від 09.07.2003 в редакції Закону №2148-УШ від 03.10.2017.

Правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 50 років за пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХГГ в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та 55 років за пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ГУ.

Виходячи із засад розумності та справедливості та в силу ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» судом мають враховуватись висновки Конституційного Суду України викладені у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020.

У пункті 3.2. Конституційний Суд України наголошує на принципі правової визначеності, як одному із елементів верховенства права, згідно із яким обмеження основних прав людини та громадянина допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію; юридична визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин; юридична визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми.

У пункті 4.4. Конституційний Суд України визначив, що у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у статті 13, Закону № №1788-ХГГ у редакції до внесення змін Законом № 213, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію.

Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Таким чином, стаття 13 зі змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 №213-УШ, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Застосування відповідачем до спірних правовідносин норми статті 114 Закону №1058-ГУ не відповідають принципу верховенства права, а також суперечать нормам ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно із якими, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та при прийнятті нових нормативно-правових актів або внесенні змін у діючі не допускається зменшення змісту й обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

В пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» Європейський суд з справ людини як джерело права вказав, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду.

Виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як пенсійний вік, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020. Таке застосування вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Згідно з п. 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці на списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону і в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон України № 1788-XII).

?Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII щодо підвищення пенсійного віку для жінок з 50 до 55 років.

?З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20 та рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20, особи, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, мають право на призначенні пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення 50 років (для жінок) за наявності необхідного стажу.

?Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та на момент звернення (16.06.2026) досягла 50 років. Загальний страховий стаж позивача становить 29 років 09 місяців 19 днів.

?Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 25.09.2007 по 08.09.2008, з 04.07.2012 по 16.03.2022 та з 31.05.2024 по 15.08.2024 на посаді сестри медичної стаціонару КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня», суд зазначає, що пільговий характер роботи за вказані періоди підтверджується довідкою від 08.06.2026 № 170/22-06, а також наказами по установі про результати атестації робочих місць від 23.06.2009 № 77-л, від 13.05.2014 № 93-л, від 06.05.2019 № 57-л, від 01.04.2024 № 33-Л. Посада сестри медичної стаціонару належить до Розділу XXIV Постанови КМУ від 26.06.2016 № 461, а трудова діяльність позивача пов`язана з безпосереднім обслуговуванням хворих у закладі охорони здоров`я.

Суд вважає, що у позивача наявний пільговий стаж понад 10 років, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 після досягнення 50 років.

?Рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 22.06.2026 № 143250026965 є протиправним та підлягає скасуванню, а Відповідач 1 зобов`язаний призначити позивачу пенсію з дати звернення 16.06.2026.

?Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб.

?За приписами ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

?Захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Захист прав на майбутнє законом не передбачений.

?Згідно з абзацом 1 пункту 1.1 Розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу ПФУ.

?Відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 Розділу IV Порядку №22-1 за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує електронну пенсійну справу та приймає рішення за результатами розгляду заяви. У цій справі уповноваженим органом, що розглядав заяву та прийняв спірне рішення від 22.06.2026 № 143250026965, є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

?Пунктом 4.10 Розділу IV Порядку № 22-1 встановлено, що лише після призначення, перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії.

?Судом встановлено, що ГУ ПФУ в Миколаївській області (Відповідач 2) не розглядало заяву позивача від 16.06.2026 та не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії.

?З огляду на те, що рішення про призначення пенсії позивачу уповноваженим органом (Відповідачем 1) ще не приймалося, електронна пенсійна справа до ГУ ПФУ в Миколаївській області для здійснення виплат у порядку п. 4.10 Порядку № 22-1 не передавалася.

?Отже, з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на момент розгляду справи відсутні будь-які протиправні дії чи бездіяльність, а права позивача цим органом порушені не були.

?Вимога позивача зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області виплачувати призначену пенсію з 16.06.2026 є передчасною та спрямованою на встановлення обов`язків суб`єкта владних повноважень на майбутнє.

Обов`язок ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо виплати пенсії виникне автоматично в порядку виконання п. 4.10 Порядку № 22-1 після виконання ГУ ПФУ в Донецькій області цього рішення суду та призначення пенсії.

?За таких обставин позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати призначену пенсію задоволенню не підлягають у зв`язку з їх передчасністю та відсутністю порушеного права позивача з боку ГУ ПФУ в Миколаївській області.

Судові витрати покласти на ГУ ПФУ в Донецькій області так як саме вказаним відповідачем прийнято оскаржуване рішення.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49008 код ЄДРПОУ 13486010, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, код ЄДРПОУ 13844159 ) задовольнити частково.

2. ??Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.06.2026 № 143250026965 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

?3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; ЄДРПОУ 13486010) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до 01.04.2015), починаючи з 16 червня 2026 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 25.09.2007 по 08.09.2008, з 04.07.2012 по 16.03.2022 та з 31.05.2024 по 15.08.2024.

4.?У задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов`язання виплачувати призначену пенсію відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, 106,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49008 код ЄДРПОУ 13486010) ( ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1331,20 грн.

6. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко