Рішення № 139831197, 16.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року № 320/17345/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за №1576 від 02.08.2023 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повернути ОСОБА_1 стягнуті суми пенсії на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за №1576 від 02.08.2023 в розмірі 8 611,12 грн.

В обґрунтування позову, позивачка зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення 303 474,77 грн ,як надміру виплачених сум пенсії по інвалідності, є протиправним, оскільки в червні 2021 року нею через лікаря військового госпіталю НВМКЦ «ГВКГ» було подано пакет документів на медико-соціальну експертну комісію для чергового переогляду висновків МСЕК, але розгляд документів постійно відкладався з незалежних від позивачки обставин та лише в червні 2023 року їй було призначено 3 групу інвалідності.

На переконання позивачки, переплата виникла не з її вини, документи на переогляд МСЕК подані своєчасно, затримка проведення переогляду сталася з незалежних від неї причин, у період воєнного стану діяли нормативні акти КМУ щодо продовження інвалідності, 28.06.2023 МСЕК встановила ІІ групу інвалідності безстроково, що підтверджує відсутність втрати права на пенсію. Позивачка наголошує, що жодних недостовірних документів не подавала, інформацію не приховувала, а отримувала пенсію на підставі рішень самого органу Пенсійного фонду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвалу суду відповідач отримав, однак станом на час розгляду справи, відзив на позов до суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачем було подано до суду матеріали пенсійної справи позивачки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії АВ №0032614 ОСОБА_1 з 12.06.2020 було встановлено ІІ групу інвалідності до 01.07.2021 з датою чергового переогляду 15.06.2021.

ОСОБА_1 з 21.07.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію згідно Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з отримує пенсію по інвалідності.

12.04.2023 на Головним управлінням ПФУ в м. Києві було здійснено запит на Центральну МСЕК МОЗ України щодо надання інформації, чи зверталась ОСОБА_1 в період з 01.07.2021 по теперішній час на черговий переогляд.

09.06.2023 надійшла довідка про невизнання інвалідом ОСОБА_1 .

Згідно виписки з Акта огляду медико-соціальною експертною комісією, позивачці з 28.06.2023 було встановлено третю групу інвалідності безстроково.

02.08.2023 відповідачем було прийнято рішення №1576 про стягнення 303 474,77 грн, як надміру виплачених сум пенсії за період з 01.07.2021 по 21.05.2023 в розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення переплати.

Причина виникнення переплати: інші, з вини пенсіонера.

З 01.10.2023 розпочато утримання 20% з пенсії позивачки.

Станом на час звернення до суду з пенсії позивачки було відраховано 8611,12 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України №1058-ІV встановлено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Статтею 31 Закону України №1058-ІV передбачено, що причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

Процедуру проведення медико-соціальної експертизи визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 (далі Положення №1317), яке було чинне на момент встановлення позивачу інвалідності як вперше, так і повторно.

Відповідно до пункту 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

За змістом пункту 15 Положення №1317 комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Згідно з пунктом 24 Положення №1317 комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Видача особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, виписки з акта огляду комісії на руки забороняється.

Відповідно до статті 35 Закону України №1058-ІV органи медико-соціальної експертизи зобов`язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез`явлення цих осіб на зазначений огляд.

Тобто, обов`язок щодо повідомлення органу Пенсійного фонду про огляд осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та його результати, покладається на органи медико-соціальної експертизи.

Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України №1058-IV.

Згідно з частиною 1 названої правової норми суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695 (далі Порядок №6-4).

Відповідно до пункту 2 названого Порядку переплата пенсії сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Згідно з пунктом 3 Порядку №6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Виходячи зі змісту зазначених норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку лише у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей.

Згідно зі статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Указаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.10.2021 у справі № 712/9879/17, від 08.06.2022 у справі № 280/221/17, від 29.08.2022 у справі №540/1748/19, від 04.12.2024 у справі № 340/1173/23.

Як було встановлено судом, позивачці на період з 12.06.2020 по 01.07.2021 було встановлено ІІ групу інвалідності, у зв`язку із чим їй було призначено з 21.07.2020 пенсію по інвалідності.

Спірним рішенням від 02.08.2023 №1576 ГУ ПФУ в м. Києві було визначено, що в позивачки утворилася переплата пенсії за період з 01.07.2021 по 21.05.2023, яка підлягає поверненню у зв`язку з не підтвердженням її інвалідності за вказаний період.

Суд з такими доводами відповідача не погоджується, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами та доповненнями з 11.03.2020 на території України запроваджений карантин. В подальшому дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (СОVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX розділ XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктом 14-6, яким передбачено, що у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю.

Отже, враховуючи вказані норми Закону, оскільки у позивача строк повторного огляду МСЕК припав на період дії карантину, вона у період 01.07.2021 по 21.05.2023 продовжувала отримувати пенсію по інвалідності. З 10.05.2023 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності.

При цьому, як вже було зазначено судом, обов`язок щодо повідомлення органу Пенсійного фонду про огляд осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, його результати та нез`явлення цих осіб на зазначений огляд, покладається на органи медико-соціальної експертизи.

Суд зазначає, що в спірних правовідносинах відповідачем не доведено, що позивач допустила зловживання, чи повідомляла органу пенсійного фонду недостовірні дані, які були б причиною безпідставного нарахування та виплати їй пенсії у спірний період.

Суд наголошує, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії територіальне управління пенсійного фонду України має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, необхідно виходити з презумпції дійсності документів, які підтверджують право на отримання пенсії по інвалідності та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

З огляду на те, що в оскаржуваному рішенні відповідача не наведено обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку позивачки задля отримання пенсії по інвалідності та допустимими доказами вказані обставини не підтверджено, суд вважає, що зазначене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Висновки суду узгоджуються з практикою Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постановах від 17.03.2026 у справі № 320/922/24, від 06.04.2026 у справі № 320/34402/23.

Щодо позовних вимог про повернення ОСОБА_1 стягнутих згідно оскаржуваного рішення коштів у розмірі 8611,12 грн, суд зазначає, що оскільки рішення відповідача № 1576 від 02.08.2023 визнано судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню, то стягнуті кошти підлягають поверненню позивачці як безпідставно стягнуті.

Крім того, згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно не підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 761/41107/16-а.

При цьому, у постанові від 18.06.2020 у справі №488/2621/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 89896527) Верховний Суд зауважив, що в українському законодавстві відсутнє визначення поняття «рахункова помилка».

Однак, в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що лічильна (рахункова) помилка - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Верховний Суд зазначив, що за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку пенсіонера, стягнення надміру виплачених сум пенсії не допускається.

Для правильного вирішення питання про зобов`язання позивача повернути надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї саме вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Крім того, з 22.05.2023 МСЕК встановила позивачці ІІІ групу інвалідності безстроково.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення позивачки від 07.01.2025, позивачка отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок війни довічно.

Тимчасова довідка від 15.06.2020 не може сама по собі свідчити про втрату права на пенсію, з огляду на подальше встановлення інвалідності безстроково.

Фактично відповідач визнав переплатою період, протягом якого позивачка об`єктивно мала право на пенсію.

Посилання у рішенні на інші підстави: з вини пенсіонера є формальним та не підтверджене жодними доказами.

Відповідач протягом спірного періоду самостійно здійснював нарахування та виплату пенсії, не вживав заходів щодо її припинення, не вимагав від позивачки додаткових документів.

Перекладення негативних наслідків організаційної діяльності державних органів на особу суперечить принципу правової визначеності та добросовісності.

Отже, відповідач не довів наявності передбачених законом підстав для стягнення надміру виплачених сум.

За таких обставин, рішення №1576 від 02.08.2023 не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, а дії щодо утримання 20% з пенсії є протиправними.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за №1576 від 02.08.2023 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) стягнуті суми пенсії на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за №1576 від 02.08.2023 в розмірі 8 611,12 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.