Рішення № 139831164, 16.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р. справа № 640/16008/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" про стягнення боргу на суму 971973,73 гривень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (надалі, також позивач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області) до Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (надалі, також відповідач, ПрАТ "Аеробуд") про стягнення в дохід бюджету податкового боргу на суму 971973,73 гривень.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що згідно довідки про суми податкового боргу платника податків Приватне акціонерне товариство "Аеробуд" (код ЄДРПОУ 43145015) станом на 18.06.2020 року, за відповідачем обліковується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою нарахованих податкових зобов`язань з:

земельного податку на суму 924326,54 гривень, який виник в результаті несплати:

основного зобов`язання на суму 716875,39 гривень;

штрафних (фінансових) санкцій на суму 19447,65 гривень;

пені в розмірі 188003,50 гривні, що нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України;

податку на нерухоме майно на суму 47640,41 гривень, який виник в результаті несплати:

основного зобов`язання на суму 24140,55 гривень;

штрафних (фінансових) санкцій на суму 20219,07 гривень;

пені в розмірі 3280,79 гривень, що нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України;

плати з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини на суму 6,78 гривень, який виник в результаті несплати:

пені в розмірі 6,78 гривень, що нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України (т. І, а.с. 1-115).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2020 справу № 640/16008/20 передано на розгляд головуючому судді Келеберді В.І. (т. І, а.с. 116).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (т. І, а.с. 117-118).

17.09.2020 до відділу документального забезпечення канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач зазначив, що ним було відчужено нерухоме майно та земельну ділянку, які є об`єктом оподаткування у заборгованості, що виникла у даній справі, з огляду на що підстави для стягнення з нього податкового боргу відсутні. Також звертає увагу на те, що відомості облікової картки платника податків, сформовані в автоматичному режимі не можуть бути належними доказами існування у відповідача податкового боргу. У зв`язку з цим, просить у задоволенні позову відмовити (т. І, а.с. 122-142).

Разом із відзивом на позовну заяву від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т. І, а.с. 138-139).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено. Витребувано у відповідача докази наявності у власності відповідача оподатковуваного майна (т. І, а.с. 147-149).

20.09.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Позивач зауважив, що податкові зобов`язання визначені відповідачем самостійно, з огляду на що підстав для відмови у задоволенні позову немає. До даних пояснень позивач долучив витребувані судом докази. Також у своїх додаткових поясненнях позивач заявив клопотання про заміну позивача у справі його правонаступником (т. І, а.с. 153-170).

12.10.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, до яких відповідач долучив договір купівлі-продажу нерухомого майна (т. І, а.с. 171-184).

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу № 640/16008/20 передано на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (т. ІІ, а.с. 1).

Справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 18.03.2025, про що свідчить штамп вхідної реєстрації.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 справу № 640/16008/20 передано на розгляд головуючому судді Главачу І.А. (т. ІІ, а.с. 2).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 справу прийнято до розгляду Івано-Франківським окружним адміністративним судом за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Також даною ухвалою замінено відповідача з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ ДПС України (т. ІІ, а.с. 3-6).

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 21.04.2025 по 16.05.2025 згідно наказу від 04.04.2025 № 80-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. ІІ, а.с. 8), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 07.08.2025 по 22.08.2025 згідно наказу від 25.07.2025 № 213-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. ІІ, а.с. 9), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.08.2025 по 03.09.2025 згідно наказу від 20.08.2025 № 261-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. ІІ, а.с. 9), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.09.2025 по 07.10.2025 згідно наказу від 15.09.2025 № 290-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 10), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 30.10.2025 по 07.11.2025, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 19.01.2026 по 30.01.2026, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 17.03.2026 по 20.03.2026 згідно наказу від 11.03.2026 № 19-В, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 18.05.2026 по 22.05.2026, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 14.08.2026 по 28.08.2026 згідно наказу від 27.07.2026 № 153-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 10), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив наступне.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 18.12.1995 державний реєстратор здійснив державну реєстрацію Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (реєстраційний номер ОКПП 21598792), про що зробив запис про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу за № 106812000000005343 (т. І, а.с. 9-12).

29.06.1996 Приватне акціонерне товариство "Аеробуд" взяте на податковий облік як платник податків ГУ ДПС у м. Києві, ДПІ у Святошинському районі (Святошинський район м. Києва) за № 2842/S (т. І, а.с. 11).

Згідно довідки про суми податкового боргу платника податків Приватне акціонерне товариство "Аеробуд" (код ЄДРПОУ 43145015) станом на 18.06.2020 року, за відповідачем обліковується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою нарахованих податкових зобов`язань з:

земельного податку на суму 924326,54 гривень, який виник в результаті несплати:

основного зобов`язання на суму 716875,39 гривень;

штрафних (фінансових) санкцій на суму 19447,65 гривень;

пені в розмірі 188003,50 гривні, що нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України;

податку на нерухоме майно на суму 47640,41 гривень, який виник в результаті несплати:

основного зобов`язання на суму 24140,55 гривень;

штрафних (фінансових) санкцій на суму 20219,07 гривень;

пені в розмірі 3280,79 гривень, що нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України;

плати з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини на суму 6,78 гривень, який виник в результаті несплати:

пені в розмірі 6,78 гривень, що нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України (т. І, а.с. 7-8).

23.11.2017 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПрАТ "Аеробуд", за результатами проведення якої встановлено порушення граничних термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань з плати за землю, про що зазначено в Акті № 26609/04-36-12-25/21598792 від 23.11.2017 (т. І, а.с. 19-20). Даний акт про проведення перевірки було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4903810833194 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 05.12.2017 (т. І, а.с. 18).

На основі вищезазначеного акту Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області склало податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0002061225 від 18.12.2017 (т. І, а.с. 17). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4906103656900 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 27.12.2017 (т. І, а.с. 14-15).

Також на основі вищезазначеного акту Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області склало податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0002051225 від 18.12.2017 (т. І, а.с. 16). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4906103656900 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 27.12.2017 (т. І, а.с. 14-15).

В судовому порядку дані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися.

06.02.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПрАТ "Аеробуд", за результатами проведення якої встановлено порушення порядку визначення розміру податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у формі заниження таких зобов`язань, про що зазначено в Акті № 5167/04-36-51-43/21598792 від 06.02.2019 (т. І, а.с. 24). Даний акт про проведення перевірки було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408081830 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 11.02.2019 (т. І, а.с. 23).

На основі вищезазначеного акту Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області склало податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000865143 від 28.02.2019 (т. І, а.с. 22). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408102721 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 05.03.2019 (т. І, а.с. 21).

В судовому порядку дане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося.

21.09.2018 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПрАТ "Аеробуд", за результатами проведення якої встановлено порушення граничних термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та екологічного податку, про що зазначено в Акті № 55386/04-36-12-25/21598792 від 21.09.2018 (т. І, а.с. 29-30). Даний акт про проведення перевірки було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4906103834540 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 01.10.2018 (т. І, а.с. 28).

На основі вищезазначеного акту Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області склало податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0007481225 від 11.10.2018 (т. І, а.с. 27). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408667478 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 16.10.2018 (т. І, а.с. 25).

Також на основі вищезазначеного акту Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області склало податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0007491225 від 11.10.2018 (т. І, а.с. 26). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408667478 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 16.10.2018 (т. І, а.с. 25).

В судовому порядку дані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися.

23.06.2018 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПрАТ "Аеробуд", за результатами проведення якої встановлено порушення порядку визначення розміру податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у формі заниження таких зобов`язань, про що зазначено в Акті № 32997/04-36-12-25/21598792 від 23.06.2018 (т. І, а.с. 34-35). Даний акт про проведення перевірки було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408550635 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 02.07.2018 (т. І, а.с. 33).

На основі вищезазначеного акту Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області склало податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003171225 від 12.07.2018 (т. І, а.с. 32). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408553537 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 18.07.2018 (т. І, а.с. 31).

В судовому порядку дане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося.

17.07.2018 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПрАТ "Аеробуд", за результатами проведення якої встановлено порушення граничних термінів подання звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та земельного податку, про що зазначено в Акті № 37835/04-36-12-25/21598792 від 17.07.2018 (т. І, а.с. 40). Даний акт про проведення перевірки було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408579340 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 23.07.2018 (т. І, а.с. 39).

На основі вищезазначеного акту Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області склало податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0003761225 від 01.08.2018 (т. І, а.с. 38). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4806103809138 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 07.08.2018 (т. І, а.с. 36).

Також на основі вищезазначеного акту Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області склало податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0003751225 від 01.08.2018 (т. І, а.с. 37). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4806103809138 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 07.08.2018 (т. І, а.с. 36).

В судовому порядку дані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкові декларації з обчисленими розмірами податкових зобов`язань, зокрема з:

земельного податку в розмірі 716875,39 грн, що виник відповідно до:

податкової декларації за 2019 рік від 20.02.2019 на суму 731123,34 грн (т. І, а.с. 84-85);

уточнюючої податкової декларації за 2019 рік від 20.08.2019 на суму 0,00 грн (т. І, а.с. 112-114);

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 24140,55 грн,. що виник відповідно до:

податкової декларації за 2018 рік від 22.02.2018 на суму 41213,61 грн (т. І, а.с. 86);

уточнюючої податкової декларації за 2018 рік від 30.08.2018 на суму 24041,27 грн (т. І, а.с. 74).

У зв`язку з несплатою податкових зобов`язань, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області склало податкову вимогу форми "Ю" № 22659-17/62 від 22.09.2017 (т. І, а.с. 13). Дана податкова вимога була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4906103574750 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 02.10.2017 (т. І, а.с. 13).

Також відповідачу було проведено нарахування пені:

в розмірі 188003,50 гривні за платежем "Земельний податок";

в розмірі 3280,79 гривень за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки";

в розмірі 6,78 гривень за платежем "Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах".

У зв`язку з тим, що нараховані грошові зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій та пені) відповідачем добровільно та в повному обсязі не сплачено, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Усталеною є практика Верховного Суду про те, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо Дана позиція прослідковується в Постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 826/18379/14, від 19.02.2019 у справі № 807/495/17, від 03.02.2022 у справі № 560/4343/19, від 14.02.2022 у справі № 826/9711/17 та ін..

При цьому, Верховний Суд наголошує, що при вирішенні позову про стягнення податкового боргу у відповідний спосіб здійснюється перевірка дотримання контролюючим органом вимог, передбачених ПК України, які надають право контролюючому органу звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до пунктів 36.1-36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо земельного податку з юридичних осіб.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Остання податкова декларація з земельного податку з юридичних осіб, подана до суду в межах вимоги про стягнення податкового боргу була подана 20.02.2019 за 2019 рік. Таким чином, остання дата сплати даного зобов`язання за грудень 2019 року 30.01.2020.

Відповідно до пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України, у разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Суд зауважує, що уточнююча декларація була подана відповідачем з пропуском визначеного Податковим кодексом України строку.

Таким чином, у контролюючого органу були відсутні підстави для врахування такої уточнюючої декларації та зменшення податкових зобов`язань відповідача із земельного податку.

Стосовно нарахованих відповідачу фінансових (штрафних) санкцій, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Абзацом 3 пункту 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 4 пункту 86.3 статті 86 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральні перевірки ПрАТ "Аеробуд", за результатами проведення яких встановлено порушення граничних термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань з плати за землю та порушення граничних термінів подання звітності з земельного податку. На підставі актів проведення перевірок позивачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0002061225 від 18.12.2017, № 0002051225 від 18.12.2017 та № 0003751225 від 01.08.2018, якими до позивача застосовано штрафні санкції.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Докази оскарження даних податкових повідомлень-рішень в суду відсутні.

Дані податкові зобов`язання відповідач повинен був сплатити до бюджету до 20.08.2018 включно. Доказів сплати даних зобов`язань до бюджету суду не надано.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, платники податку юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Відповідно до абзацу б) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Остання податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подана до суду в межах вимоги про стягнення податкового боргу була подана 30.08.2018 за 2018 рік. Таким чином, остання дата сплати даного зобов`язання за 3 квартал 2018 року 30.10.2018.

Суд звертає увагу відповідача, що подана уточнююча декларація з даного податку була врахована відповідачем та сума податкового боргу не містить сум, які було зменшено уточнюючою декларацією.

Доказів погашення даного податкового боргу суду не надано.

Стосовно нарахованих відповідачу фінансових (штрафних) санкцій, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Абзацом 3 пункту 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 4 пункту 86.3 статті 86 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральні перевірки ПрАТ "Аеробуд", за результатами проведення яких встановлено порушення порядку визначення розміру податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у формі заниження таких зобов`язань та порушення граничних термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та граничних термінів подання звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами. На підставі актів проведення перевірок позивачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000865143 від 28.02.2019, № 0007481225 від 11.10.2018, № 0003171225 від 12.07.2018 та № 0003761225 від 01.08.2018, якими до позивача застосовано штрафні санкції.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Докази оскарження даних податкових повідомлень-рішень в суду відсутні.

Дані податкові зобов`язання відповідач повинен був сплатити до бюджету до 18.03.2019 включно. Доказів сплати даних зобов`язань до бюджету суду не надано.

За визначеннями, наведеними у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 58.2-58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області здійснювало надсилання на адресу місця розташування відповідача наступних документів:

Акт про результати проведення камеральної перевірки № 26609/04-36-12-25/21598792 від 23.11.2017, який було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4903810833194 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 05.12.2017 (т. І, а.с. 18);

Акт про результати проведення камеральної перевірки № 5167/04-36-51-43/21598792 від 06.02.2019, який було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408081830 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 11.02.2019 (т. І, а.с. 23);

Акт про результати проведення камеральної перевірки № 55386/04-36-12-25/21598792 від 21.09.2018, який було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4906103834540 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 01.10.2018 (т. І, а.с. 28);

Акт про результати проведення камеральної перевірки № 32997/04-36-12-25/21598792 від 23.06.2018, який було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408550635 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 02.07.2018 (т. І, а.с. 33);

Акт про результати проведення камеральної перевірки № 37835/04-36-12-25/21598792 від 17.07.2018, який було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408579340 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 23.07.2018 (т. І, а.с. 39);

Податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0002061225 від 18.12.2017, яке було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4906103656900 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 27.12.2017 (т. І, а.с. 14-15);

Податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0002051225 від 18.12.2017, яке було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4906103656900 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 27.12.2017 (т. І, а.с. 14-15);

Податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000865143 від 28.02.2019, яке було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408102721 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 05.03.2019 (т. І, а.с. 21);

Податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0007481225 від 11.10.2018, яке було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408667478 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 16.10.2018 (т. І, а.с. 25);

Податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0007491225 від 11.10.2018, яке було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408667478 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 16.10.2018 (т. І, а.с. 25);

Податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003171225 від 12.07.2018, яке було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0313408553537 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 18.07.2018 (т. І, а.с. 31);

Податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0003761225 від 01.08.2018, яке було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4806103809138 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 07.08.2018 (т. І, а.с. 36);

Податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0003751225 від 01.08.2018, яке було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4806103809138 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 07.08.2018 (т. І, а.с. 36);

Всі дані листи були вручені представникам відповідача.

З огляду на те, що акт про результати камеральної перевірки ПрАТ "Аеробуд" № 26609/04-36-12-25/21598792 від 23.11.2017, № 5167/04-36-51-43/21598792 від 06.02.2019, № 55386/04-36-12-25/21598792 від 21.09.2018, № 32997/04-36-12-25/21598792 від 23.06.2018, № 37835/04-36-12-25/21598792 від 17.07.2018 та податкові повідомлення-рішення форми "Ш" № 0002061225 від 18.12.2017, форми "Ш" № 0002051225 від 18.12.2017, форми "Р" № 0000865143 від 28.02.2019, форми "Ш" № 0007481225 від 11.10.2018, форми "Ш" № 0007491225 від 11.10.2018, форми "Р" № 0003171225 від 12.07.2018, форми "ПС" № 0003761225 від 01.08.2018, форми "ПС" № 0003751225 від 01.08.2018 були надіслані відповідачу та вручені його представникам, то їх слід вважати такими, що доведені до відома відповідача.

Зважаючи на те, що відповідачу належним чином повідомлено про наявність у нього податкового боргу, і з огляду на те, що відповідачем не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку згадані документи, то податковий борг, визначений у вказаних вище податкових повідомленнях-рішеннях, слід вважати узгодженим, відповідно до норм Податкового кодексу України.

Однак, у визначений в статті 57 Податкового кодексу України строк, відповідачем не сплачено вказаних сум угоджених грошових зобов`язань.

Також відповідно до статті 129 ПКУ відповідачу було проведено нарахування пені:

в розмірі 188003,50 гривні за платежем "Земельний податок";

в розмірі 3280,79 гривень за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки";

в розмірі 6,78 гривень за платежем "Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах".

Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюється у загальному порядку, установленому для погашення податкового боргу.

Вказана сума пені залишається відповідачем не сплаченою, доказів протилежного відповідачем не подано.

Щодо доводів відповідача про протиправність нарахування пені позивачем, суд зазначає наступне.

Порядок нарахування пені регламентовано главою 12 Податкового кодексу України.

За змістом пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання; при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Суд зазначає, що за обставинами даної справи пеня нараховувалася щодо податкового зобов`язання, визначеного податковими деклараціями з податку на додану вартість, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, орендної плати з юридичних осіб, земельного податку з юридичних осіб, податку з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, а також надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах в момент погашення відповідачем відповідної заборгованості з податкової декларації.

При погашенні податкового боргу днем, коли у контролюючого органу відповідно до Податкового кодексу України виникло право нарахувати пеню є день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (підпункт 1 пункт 3 статті 129 ПКУ) а не терміну впродовж якого погашене зобов`язання перебувало у статусі податкового боргу.

Враховуючи наведене вище позовна давність як і в розумінні статті 102 Податкового кодексу України для заявлення до стягнення даного податкового боргу, так і в розумінні пункту 9 статті 129 Податкового кодексу України для нарахування пені жодним чином не порушено.

Грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 ПК України).

У подібних правовідносинах Верховним Судом вже сформульовано правову позицію, яка відображена в постановах від 21.05.2024 (справа № 160/15166/22), від 27.06.2024 (справа № 160/538/23), від 15.06.2023 (справа № 160/13436/22).

Зокрема, у справі № 160/538/23 Верховним Судом зазначено, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше. Також констатовано, що з 01.01.2021 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві". Відповідно до цього Закону до статті 129 Податкового кодексу України включено пункт 129.9.1., відповідно до якого, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків. Колегія суддів звернула увагу, що Закон від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Суд висновувався, що положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України щодо не нарахування пені чи анулювання нарахованої пені у разі проведення такого нарахування поза межами 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню, розповсюджується виключно на правовідносини які виникли з 01.01.2021. Положення Податкового кодексу України, у тому числі статті 129, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків. Такі норми, зокрема пункти 129.1 та 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, визначають лише початок нарахування пені (день, від якого слід проводити нарахування) та закінчення нарахування пені (останній день нарахування). Відтак, право на нарахування пені у контролюючого органу виникає з моменту (дня) початку строку, визначеного Податковим кодексом України, для нарахування пені у відповідному випадку. Тобто початок нарахування пені збігається в часі з правом (обов`язком) контролюючого органу здійснити таке нарахування пені. Отже, враховуючи, що положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України розповсюджується на правовідносини які виникли з 01.01.2021, то відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право по нарахуванню якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021 та нарахування такої пені контролюючим органом проведено поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права.

Також колегія суддів у зазначених справах дійшла висновку, що питання анулювання пені не може бути предметом спору у справі за позовом податкового органу про стягнення цього боргу, оскільки підпункт 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України передбачає анулювання пені за певних умов та при дотриманні певної процедури, дотримання чи не дотримання яких має бути перевірено судами у разі спірності правовідносин саме щодо анулювання пені, а не в межах спору щодо стягнення заборгованості.

Даний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 11.12.2025 у справі № 380/17146/23.

За визначеннями, наведеними у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Верховний Суд вказує, що аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 ПК України дає підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачене у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ ПК України.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що скерування податкової вимоги не свідчить про вжиття контролюючим органом заходів, спрямованих на погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу. Такі дії податкових органів призводять лише до формування та документального визначення податкового боргу. При цьому, вони об`єктивно передують процесу погашення податкових зобов`язань або стягненню податкового боргу. Дана позиція відображена в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 804/3642/16, від 14.07.2021 у справі № 815/2362/17, від 21.09.2018 у справі № 808/3046/16.

В даній справі податкова вимога форми "Ю" № 22659-17/62 від 22.09.2017 на суму 48640,00 грн була надіслана відповідачу рекомендованим листом № 4906103574750 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 02.10.2017 (т. І, а.с. 13). Відповідно до абзацу 2 пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Доказів погашення податкового боргу за податковою вимогою форми "Ю" № 22659-17/62 від 22.09.2017 відповідачем суду не надано, з огляду на що, дії позивача щодо ненаправлення нової податкової вимоги слід вважати правомірними.

За змістом пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за рахунок платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з абзацом 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи Державної податкової служби України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово шляхом звернення до суду.

Податкову вимогу форми "Ю" № 22659-17/62 від 22.09.2017 було надіслано відповідачу рекомендованим листом № 4906103574750 з повідомленням про вручення, який було вручено представнику відповідача 02.10.2017.

Натомість, із позовом до суду ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося 14.07.2020, тобто після спливу тридцятиденного строку, встановленого пунктом 95.2 статті 95 ПК України.

При цьому, питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, відповідне зобов`язання не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, доказів погашення наявного податкового боргу відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість відповідача у сумі 971973,73 грн підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про повне обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

В даній справі докази понесення витрат щодо залучення свідків та проведення експертиз не надано, тому витрати, питання про розподіл яких може бути вирішено судом у даному рішенні відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (код ЄДРПОУ 21598792, вул. Пшенична, буд. 4, м. Київ, 03134) в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, земельного податку та плати з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини у загальному розмірі 971973 (дев`ятсот сімдесят одна тисяча дев`ятсот сімдесят три) гривні 73 (сімдесят три) копійки.

Копію рішення надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005);

відповідач Приватне акціонерне товариство "Аеробуд" (код ЄДРПОУ 21598792, вул. Пшенична, буд. 4, м. Київ, 03134).

Суддя Главач І.А.