Рішення № 139831145, 16.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р. справа №300/2635/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Акціонерного товариства "Оріана", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Фонд державного майна України про надання дозволу на реалізацію майна,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Акціонерного товариства "Оріана" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 299 359 505,04 грн., за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг у сумі 299 359 505,04 грн., який добровільно ним не погашено, а майно відповідача перебуває у податковій заставі. Суму податкового боргу визначено на підставі судового рішення та рішення податкового органу про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, однак з огляду на відсутність коштів у відповідача, сума заборгованості не була погашена. Вказане, на переконання позивача, є підставою для надання судом дозволу на погашення боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.06.2026 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Фонд державного майна України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 в задоволенні заяви Фонду державного майна України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що твердження позивача про повернення платіжних інструкцій без виконання не відповідають дійсності, оскільки з рахунків відповідача регулярно проводяться списання коштів для погашення наявного податкового боргу. Також зазначено, що податковим органом не вжити всіх відповідних заходів для погашення наявного податкового боргу. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа скористалася правом на подання пояснень щодо позову у якому просила відмовити у задоволенні позову, оскільки Фонд володіє більшою частиною акцій Акціонерного товариства "Оріана" та воно включено до об`єктів великої приватизації, а продаж такого майна повинно здійснюватися фондом. Зазначено, що податковим органом не вжити всіх відповідних заходів для погашення наявного податкового боргу.

Представником позивача подано заперечення відносно пояснень щодо позову згідно яких вважає аргументи наведені третьою особою безпідставними.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Акціонерне товариство "Оріана" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Відповідно до довідки про борг від 22.04.2026 року, заборгованість відповідача станом на 22.04.2026 становить 299 359 505,04 грн.

З метою погашення податкового боргу, позивачем сформована податкові вимоги за №1/56 від 24.10.2001 та №2/394 від 29.11.2001, які отримані відповідачем, проте заборгованість в повному обсязі ним сплачена не була.

Згідно рішення від 27.03.2018 року здійснено опис майна у податкову заставу платника Акціонерного товариства "Оріана", про що складено 27.03.2018, 13.06.2018, 14.06.2018, 21.06.2018, 30.05.2019 та 22.03.2024 Акти опису майна №1/10/09-19-51-03-15, 5/10/09-19-51-03-15, 6/10/09-19-51-03-15, 7/10/09-19-51-03-15, 15/10/09-19-51-03-17/15, 16/10/09-19-51-03-17/15 та 14/10/09-19-13-06-20, відповідно.

На підставі здійснених описів, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відповідні записи про накладення обтяження (податкової застави) на майно АТ "Оріана".

Також рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 у справі №809/1275/16 стягнуто з рахунків Відкритого акціонерного товариства "Оріана" ( код ЄДРПОУ 05743160) у банках та за рахунок належної відповідачу готівки 40 023 005 (сорок мільйонів двадцять три тисячі п`ять ) грн. 27 коп. податкового боргу, з яких 930 403 ( дев`ятсот тридцять тисяч чотириста три ) грн. 37 коп. податкового боргу по податку на додану вартість, що підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України та 39 092 601 ( тридцять дев`ять мільйонів дев`яносто дві тисячі шістсот одна) грн. 90 коп. податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб - в дохід місцевого бюджету.

У зв`язку з наявною заборгованістю позивачем було направлено до установ банків, в яких у відповідача наявні відкриті рахунки, платіжні інструкції, які повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках (а.с. 46-58).

Враховуючи неможливість здійснення стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу, реалізовуючи приписи Податкового кодексу України, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі, також ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт ПК України).

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі статтею 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з підпунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5 статті 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 цього ж Кодексу передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, яка передбачає, що першочергово вживаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Зі змісту статті 95 ПК України вбачається, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

Долученими до матеріалів справи списком платіжних інструкцій підтверджено, що кошти на розрахункових рахунках відповідача для погашення податкового боргу відсутні, або не можуть бути стягнуті на користь кредиторів чи відповідно до виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Верховний Суд у постанові від 22.05.2023 за результатами розгляду справи №280/3408/19 зазначив:

...Обов`язковими умовами для погашення контролюючим органом податкового боргу платника податків за рахунок його майна є наявність у платника податків податкового боргу внаслідок несплати в установлений законом строк узгоджених сум податкових зобов`язань; направлення платнику податків податкової вимоги про сплату податкового боргу не пізніше, ніж за 60 календарних днів до дня звернення до суду з відповідним позовом; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; у платника податків - боржника є майно, яке передано у податкову заставу і за рахунок вартості якого може бути погашено податковий борг. Ці обставини входять до предмета доказування й у цій справі.

Суд першої інстанції взагалі не встановив обставин щодо направлення позивачем інкасових доручення, їх виконання (не виконання) та підстав повернення. Водночас, повернення інкасових доручень банком без виконання через відсутність коштів на рахунках Товариства, навіть якщо це було підставою для повернення не всіх направлених ГУ ДПС інкасових доручень, може бути доказом доводів позивача, що єдиним джерелом погашення податкового боргу Товариства у розмірі, який відповідає сумам грошових зобов`язань у повернутих банком через відсутність коштів інкасових дорученнях, є майно відповідача, що знаходиться у податковій заставі. Оскільки майно може бути джерелом погашення податкового боргу в разі відсутності грошових коштів (на рахунках та/або готівкою) у відповідній сумі, вирішення спору між сторонами у цій справі залежить не від встановленого факту повторного направлення ГУ ДПС інкасових доручень банку, а стану рахунків Товариства, тобто, чи є на рахунках грошові кошти у відповідній розміру податкового боргу сумі.

Таким чином, наявність на рахунку боржника коштів не може бути безумовною підставою для відмови у наданні дозволу контролюючому органу на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, оскільки визначальним є розмір таких коштів. Тобто таких коштів має бути достатньо, щоб погасити податковий борг боржника.

Відтак, згідно з вимогами статті 95 Податкового кодексу України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

При цьому, на переконана суду, податковим органом вжито всіх відповідних заходів для погашення наявного податкового боргу, зокрема направлено платіжні інструкції до установ банків, які повернулися без виконання, а тому твердження відповідач щодо не вчинення всіх необхідних дій є безпідставними.

Щодо необхідності отримання погодження Фонду державного майна України щодо продажу майна, суд зазначає наступне.

Так, у вищевказаній постанові від 22.05.2023 у справі №280/3408/19 Верховний Суд зазначив:

Ще однією підставою для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції визнав ту обставину, що матеріали справи не містять доказів попередньої згоди державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами АТ «ЗАЛК», тобто Фонду державного майна України, на продаж майна підприємства, як це встановлено нормою пункту 95.9 ПК, у свою чергу Товариство перебуває в процесі приватизації.

Відповідно до абзацу 4 частини четвертої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 №2269-VІІІ (далі - Закон №2269-VІІІ) з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об`єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні.

Нормами абзаців 17-19 частини четвертої статті 12 Закону №2269-VIII встановлені випадки, в яких для вчинення дій, передбачених частиною четвертою цієї статті, отримання попередньої згоди від державних органів приватизації не вимагається.

Нормами цього Закону прямо не передбачено попереднє звернення контролюючого органу до державного органу приватизації як необхідна умова для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок майна державного чи комунального підприємства, щодо якого прийнято рішення про приватизацію.

Предметом спору у справі №280/3408/19 є надання дозволу контролюючому органу на погашення суми податкового боргу Товариства за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а не дії контролюючого органу щодо продажу вказаного майна шляхом проведення аукціону та порядок його реалізації.

Отже предметом спору даної справи є надання дозволу контролюючому органу на погашення суми податкового боргу Товариства за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а не порядок реалізації майна підприємства та дії щодо цього.

Також суд зазначає, що обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог щодо надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна.

За наведених підстав та вказаних правових норм, враховуючи дотримання позивачем законодавчо встановленого порядку реалізації свого права на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває в податковій заставі, суд вважає позовні вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 299 359 505,04 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває в податковій заставі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Акціонерного товариства "Оріана" (код ЄДРПОУ 05743160) в розмірі 299 359 505 (двісті дев`яносто дев`ять мільйонів триста п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ять) гривень 04 копійки за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області: код ЄДРПОУ 43968084, адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018.

Відповідач:

Акціонерне товариство "Оріана", код ЄДРПОУ 05743160, вул. Євшана, 9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300;

Третя особа:

Фонд державного майна України, код ЄДРПОУ 00032945, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133.

Суддя Шумей М.В.