Ухвала суду № 139830349, 15.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 вересня 2026 року Справа №160/21116/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні ді,-

УСТАНОВИВ:

Рішенням від 15.04.2026 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (у тому числі одноразових виплат) за період з 28.03.2022 року по 21.05.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025 роки.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (у тому числі грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік, грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2025 рік, грошову компенсацію за 42 доби невикористаної додаткової відпустки як учасника бойових дій за 2023-2025 роки) із використання показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р., 01.01.2024р., 01.01.2025р. та шляхом множення його на тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови КМУ №704 за період з 28.03.2022 року по 21.05.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учасника бойових дій за 2023-2025 роки, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки, яка передбачена абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикориcтану щорічну додаткову відпустку, як учасника бойових дій, за 2023-2025 роки, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки, яка передбачена абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Військової частина про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами.

Заявник зазначає, що під час розгляду справи № 160/21116/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд, вирішуючи питання щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходив, зокрема, з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 пункт 4 постанови № 704 було викладено в новій редакції. Суд зазначив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 було визнано протиправним та нечинним. З огляду на зазначене суд у рішенні від 15.04.2026 року виходив із того, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 втратив чинність з 18.06.2025 року та при вирішенні спірних правовідносин застосував положення пункту 4 постанови №704 у первісній редакції. 16 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 320/29450/24 (адміністративне провадження № К/990/31448/25), якою касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасовано, ухвалено нову постанову про відмову в позові про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

У цій постанові Верховний Суд дійшов правового висновку: що саме Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, включно з правом визначати базову розрахункову величину для обчислення посадових окладів у твердому (фіксованому) розмірі (1762,00 грн), і таке право є дискреційним повноваженням, визначеним нормами Конституції України та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Верховний Суд прямо визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений установлювати таку розрахункову величину у фіксованому розмірі, та підтвердив правомірність пункту 2 Постанови № 481 у повному обсязі.

Після прийняття 16.07.2026 року постанови Верховного Суду у справі № 320/29450/24 постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" відновила чинність в повному обсязі.

З моменту прийняття постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 320/29450/24 від 16.07.2026 року втратили чинність рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, які стали підставою для ухвалення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 160/21116/25.

Відповідно до частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а також скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Відповідно до п. 2 ч, 3 статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документ про сплату судового збору.

Відповідно до статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду, який визначається в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (судя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

З урахуванням вищевказаного, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана без додержання вимог статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху, у зв`язку з тим, що заявником не сплачено судовий збір та не долучено докази сплати судового збору до заяви.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами справляється:

- якщо подана юридичною особою - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми;

- якщо подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Державне мито має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач: ГУК у Дніпропетровській обл./ Чечел.р/22030101;

Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

При зверненні до суду із вказаною заявою, заявнику необхідно було сплатити судовий збір у сумі 7987,2 грн ( 1331,2 * 4 * 150% грн).

За вказаних обставин, з урахуванням частини 3 статті 366 КАС України, оскільки заявником не додано документ про сплату судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, доказів отримання наказу №43-ос, вказана заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної заяви.

Керуючись ст.ст.169, 248, 364-366 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - залишити без руху.

Надати заявнику 5-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду:

- доказів сплати судового збору в розмірі 7987,2 грн.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується.

Суддя О.В. Єфанова