Рішення № 139830272, 17.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6496/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ тайм» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ тайм» звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2026 № UA205140/2026/000067/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2026/001030 від 14.05.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару декларант позивача подав митну декларацію, в якій митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із таким рішеннями та зазначив, що подані до митного оформлення документи підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за першим методом і не мали жодних розбіжностей. Проте, не зважаючи на подання усіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість, як вартість самого товару, так і витрати по транспортуванню останнього, митний орган відмовив у митному оформленні товару і прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.

На переконання позивача, спірні рішення є необґрунтованими та просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відзиві на позовну заяву відповідач пред`явлені позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити, мотивуючи тим, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за митними деклараціями, поданих з метою імпорту товару, було встановлено, що подані документи не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності. За результатом опрацювання додатково поданих документів та проведених письмових консультацій щодо вибору методу визначення митної вартості товару, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (у митного органу та декларанта відсутня інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та відсутня вартісна основа для розрахунку) митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі ЄАІС Держмитслужби).

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідають вимогам митного законодавства, а тому є законними.

У відповіді на відзив позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступних висновків.

10 квітня 2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Тайм» (Покупець) та Moner Cocoa S.A. (Продавець) було укладено контракт № 147/26, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплати продукцію: натуральний какао-порошок Corona PNC 12 000,0 кг; 3,5 Евро/кг; алкалізований какао-порошок темний PAD 10 000,0 кг; 3,8 Евро/кг.

Умови поставки FCA la selva (згідно з Інкотермс). Оплата- попередня оплата. Термін відвантаження - травень 2026.

11 травня 2026 року з метою імпорту товару «1.Какао-порошок, знежирений, без додавання цукру та інших підсолоджувальних речовин, призначений для використання у харчовій промисловості (кондитерському виробництві), фасований у паперові мішки по 25кг, не для роздрібного продажу: натуральний PNC - 12000,0кг (10 палет, 480мішків); алкалізований PAD - 10000,00кг (8 палет, 400мішків).Вміст жиру 10-14%.Не містить продуктів тваринного походження, без ГМО. Дата продукції: 03/2026р.; 11/2025р. Термін придатності: 09/2028р.; 05/2028р. Виробник: Moner Cocoa, SA, ES. Торгівельна марка: Corona», подано митну декларацію № 26UA205140026974U0. Вартість товару становить 80 000 Евро. До митної декларації додано: сертифікати якості № 10458 від 15.12.2025; № 11118 від 23.03.2026; № 11272 від 27.03.2026; пакувальний лист б/н від 29.04.2026; рахунок-проформа № MON 260415 від 15.04.2026; рахунок-фактура № 958/0000118 від 29.04.2026; автотранспортна накладна № 105317 від 29.04.2026; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №A 0681027 від 30.04.2026; статус особи, яка подає митну декларацію 2; банківський платіжний документ № 6 від 22.04.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 624 від 01.05.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 17 від 01.05.2026; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 03-1/3224 від 08.05.2026; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 147/26 від 10.04.2026; договір про надання послуг митного брокера № ДД-037 від 30.04.2026; договір (контракт) про перевезення № 27/04/-1 від 27.04.2026; інформація про позитивні результати державних видів контролю № 14380688; електронний сертифікат про непреференційне походження товару № 2813643-СС від 27.04.2026; сертифікат здоров`я від 23.04.2026; копія митної декларації країни відправлення № 26ES001741168346B9 від 30.04.2026.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган в електронному повідомленні запропонував подати такі документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) транспортні (перевізні) документи; 3) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг (за наявності оплати); 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Декларантом на вимогу митниці було надано відповідь декларанта від 13.05.2026 № 13/05; копію митної декларації країни відправлення 26ES001741168346B9; лист-роз`яснення; прайс-лист; банківську виписку від 22.04.2026; запит від 13.05.2026 № 13/05; проформу інвойс від 15.04.2026 № MON 260415 та платіжну інструкцію від 13.05.2026 № 352.

Інші витребувані документи декларант відмовився надати, про що зазначено в листі від 13.05.2026 № 1/5.

14.05.2026 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2026/000067/1 та сформовала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2026/001030.

У графі 33 оскаржуваного рішення від14.05.2026 № UA205140/2026/000067/1 митний орган вказав, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

- відповідно гр.2 МД відправником товару є Moner Cocoa, S.A., що суперечить відправнику, вказаному в гр. 2 автотранспортної накладної від 29.04.2026 № 105317 TRANSPAIS OPERADOR LOGISTICO, S.L.U. Відповідно наявної інформації в мережі Інтернет TRANSPAIS OPERADOR LOGISTICO, S.L.U це компанія, що надає послуги з логістики та вантажних перевезень. Дана інформація свідчить про наявність третіх осіб, які не є стороною контракту. Участь третіх осіб у ланцюзі поставки товару на митну територію України створює додаткові витрати, які за правилами ст. 58 МКУ можуть бути складовими митної вартості;

- в рахунку-проформі від 15.04.2026 № MON 260415 банківські реквізити покупця зазначені UA343348510000000002600092952 (EUR), що суперечить рахунку IBAN, зазначеному в платіжній інструкції від 22.04.2026 №6 - UA323348510000000026004184700. Причину зміни рахунку та/або пояснень щодо здійснення платежу не на рахунок, зазначений в проформі не подано до митного оформлення;

- згідно довідки про транспортні витрати від 01.05.2026 № 17 вказано, що перевізником ПП АЛЕКСЛЕГНО страхування вантажу не проводилось. Відповідно п. 3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.04.2026 № 147/26 вказано, що витрати зі страхування покриваються Покупцем товару. Інформації щодо суми витрат на страхування, які покривалися Покупцем не подано до митного оформлення. Зазначене може мати вплив на достовірність заявлення усіх складових митної вартості;

- з огляду на умови поставки, зазначені в графі 20 FCA ES La Selva та відсутності інших зобов`язань Продавця товару, крім поставки товару (п. 2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.04.2026 № 147/26 інформації щодо витрат з навантажувально-розвантажувальних робіт не надано, дані витрати відсутні в гр. 21 ДМВ, що свідчить про не включення даних витрат до митної вартості;

- згідно рахунка на оплату від 01.05.2026 № 624 витрати на транспортування по маршруту Ля Сельва дель Камп (Іспанія) п/п Рава-Руська становлять 245800 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 2001 км, що в перерахунку транспортні витрати становлять 122,8 грн/км (245800/2001). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Рава-Руська Луцьк становить 22000 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 172 км, що становить 127,9 грн/км (22000/172). Незрозуміло, яким критерієм керувалися під час розподілу витрат до кордону та після кордону України, адже вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України;

- згідно рахунка-фактури від 29.04.2026 № 958/0000118 вартість товару становить 80000 євро, що суперечить вартості, вказаній в копії митної декларації країни відправлення від 30.04.2026 № 26ES001741168346B9 80200;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 08.05.2026 № 03-1/3224 (далі-Висновок) не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість у зв`язку із наступним. Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 №1140, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки ,тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Проведений аналіз джерел мережі Інтернет щодо поточних цін на аналогічну/подібну продукцію на зовнішньому ринку, однак експертом надані лише посилання; аналізу відомостей, які містять умови поставки, обсяги партій, наявність третіх осіб в ланцюзі поставки товару тощо не надано.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару - «Какао-порошок без додання цукру та інших підсолоджуючих речовин в упаковках понад 10 кг: FAT REDUCED ALKALISED COCOA POWDER - 22000 кг. в паперових мішках масою нетто 25 кг. Використовується в харчовій промисловості.».

Рівень митної вартості оцінюваного товару визначено з урахуванням здійсненого коригування понесених витрат, пов`язаних з транспортуванням оцінюваного товару, різниця яких обумовлена різницею в обсягах партій, становить 6,01 євро/кг (5,8 євро/кг - фактурна вартість подібного (аналогічного) товару за ЕМД №26UA209230029962U5 від 01.04.2026 + 245800 грн (графа 20 ДМВ) задекларованих витрат по оцінюваному товару за ЕМД №26UA205140026974U0.

Товар випущено у вільний обіг згідно з МД № 226UA205140027809U0 від 14.05.2026 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові у справі № 826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами пунктом 2 частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом статті 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, а саме: сертифікати якості № 10458 від 15.12.2025; № 11118 від 23.03.2026; № 11272 від 27.03.2026; пакувальний лист б/н від 29.04.2026; рахунок-проформа № MON 260415 від 15.04.2026; рахунок-фактура № 958/0000118 від 29.04.2026; автотранспортна накладна № 105317 від 29.04.2026; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №A 0681027 від 30.04.2026; статус особи, яка подає митну декларацію 2; банківський платіжний документ № 6 від 22.04.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 624 від 01.05.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 17 від 01.05.2026; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 03-1/3224 від 08.05.2026; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 147/26 від 10.04.2026; договір про надання послуг митного брокера № ДД-037 від 30.04.2026; договір (контракт) про перевезення № 27/04/-1 від 27.04.2026; інформація про позитивні результати державних видів контролю № 14380688; електронний сертифікат про непреференційне походження товару № 2813643-СС від 27.04.2026; сертифікат здоров`я від 23.04.2026; копія митної декларації країни відправлення № 26ES001741168346B9 від 30.04.2026; відповідь декларанта від 13.05.2026 № 13/05; копію митної декларації країни відправлення 26ES001741168346B9; лист-роз`яснення; прайс-лист; банківську виписку від 22.04.2026; запит від 13.05.2026 № 13/05; проформу інвойс від 15.04.2026 № MON 260415 та платіжну інструкцію від 13.05.2026 № 352.

З приводу розбіжностей у поданих документах, суд зазначає наступне.

Відповідно до гр. 20 МД № 26UA205140026974U0 умови поставки визначено FCA, ES La Selva.

Згідно з міжнародними правилами Інкотермс термін FCA «франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження та навантаження товару.

Адресою постачальника Moner Cocoa, S.A. є Noi del Suere 45, 08840 Viladecans (Barcelona) Spain.

Документів, які б свідчили про те, що La Selva є площами постачальника Moner Cocoa, S.A. до митного органу подано не було. Вказане свідчить, що місто La Selva не є площами постачальника, а тому, зважаючи на обумовлені сторонами умови поставки FCA ES La Selva, товар вважається доставленим, а продавець таким, що виконав усі свої зобов`язання по його доставці, коли цей товар пред`явлений покупцю не розвантаженим на транспортному засобі продавця.

Таким чином, в подальшому таке розвантаження з транспортного засобу продавця та завантаження на власний транспортний засіб покладається на покупця, тобто на ТОВ «Світ Тайм».

Відповідно до частини другої статті 52, частини другої статті 53 та частини десятої статті 58 Митного кодексу України, відомості про митну вартість і її складові повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються перевірці та обчисленню. За відсутності документів, які дозволяють встановити числове значення витрат на транспортування саме до митного кордону України, митний орган позбавлений можливості здійснити належний контроль правильності визначення митної вартості.

За таких обставин суд дійшов висновку, про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг та заявлена декларантом сума транспортних витрат не підтверджена належними доказами, а тому у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо можливості застосування основного методу визначення митної вартості. Непідтвердження однієї зі складових митної вартості є достатньою підставою для відмови у визнанні митної вартості за ціною договору та застосування іншого методу її визначення.

При розгляді цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.12.2021 у справі № 200/6508/20-а, згідно з якою основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Декларантом не спростовано сумніви митниці щодо правильності визначення митної вартості товарів, в частині задекларованої такої складової митної вартості як вартість транспортування оцінюваних товарів до митного кордону України, передбаченої п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України.

Наведені висновки суду узгоджуються із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23.

Суд зауважує, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ст. 58 МК України).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи і наведене правове регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позивачем не спростовано сумнів митниці в частині правильності визначення митної вартості товарів щодо відображення такої складової митної вартості як вартість транспортування оцінюваних товарів, яка передбачена пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України.

За вказаних обставин митним органом була обґрунтовано виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Надані позивачем копії документів не надали митному органу змоги пересвідчитись в обґрунтованості заявленого числового значення митної вартості імпортованого позивачем товару та визначення митної вартості за основним методом.

В Листі-роз`ясненні в п. 3 зазначено, що жодних додаткових витрату зв`язку з використанням складу TRANSPAIS OPERADOR LOGISTICO, S.L.U не виникає, оскільки всі транспортні витрати вже відображені у рахунку на перевезення, однак рахунок на перевезення не подано до митного оформлення.

В наданому прайс-листі зазначено, що пропозиція дійсна до 30 квітня 2026, однак в цьому ж документі вказано й дійсність пропозиції 30 червня 2026, що свідчить про надання до митного оформлення недостовірних відомостей.

Надані проформи-інвойс в кількості 2 шт містять таку ж саму дату та номер (№ MON 260415 від 15.04.2026), що й подана до митного оформлення проформа-інвойс, скан копія якої зазначена в графі 44 МД.

В договорі-заявці від 27.04.2026 № 27/04/-1 зазначено, що оплата за транспортні послуги здійснюється через 5 днів після отримання повного пакету документів, серед яких є акт виконаних робіт, однак Акту не подано до митного оформлення.

Декларантом не надано митниці належних документів щодо визначення митної вартості товару з урахуванням витрат на транспортування товару. В той же час надання відповідних документів є обов`язковим відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України.

Щодо інших підстав, які зазначені в рішенні про коригування митної вартості товарів, яке є предметом спору, суд зазначає, що їхня можлива відповідність чи невідповідність закону не впливає на висновки суду щодо правомірності коригування митної вартості у зв`язку з недоданням позивачем передбачених частиною 10 статті 58 МК України документів та відповідно неспростування сумнівів митниці щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Таким чином, Волинською митницею підставно були встановлені невідповідності у поданих декларантом позивача документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Волинська митниця правомірно не визнала заявлену митну вартість.

Митним органом проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України шляхом надсилання відповідного електронного повідомлення.

У зв`язку з неможливістю застосувати методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності належних даних для розрахунку, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).

Митну вартість товарів визначено за другорядним методом визначення митної вартості - резервним, відповідно до ст. 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, а саме: «Какао-порошок без додання цукру та інших підсолоджуючих речовин в упаковках понад 10 кг: FAT REDUCED ALKALISED COCOA POWDER - 22000 кг. в паперових мішках масою нетто 25 кг. Використовується в харчовій промисловості.». Рівень митної вартості оцінюваного товару визначено з урахуванням здійсненого коригування понесених витрат, пов`язаних з транспортуванням оцінюваного товару, різниця яких обумовлена різницею в обсягах партій, становить 6,01 євро/кг (5,8 євро/кг - фактурна вартість подібного (аналогічного) товару за ЕМД №26UA209230029962U5 від 01.04.2026 + 245800 грн (графа 20 ДМВ) задекларованих витрат по оцінюваному товару за ЕМД №26UA205140026974U0.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до наведених вимог відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, спростовано позовні вимоги та аргументи позивача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ тайм» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ тайм» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Корсака Івана, 1-т, код ЄДРПОУ 44707998)

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код ВП 43958385)

Суддя А.Я. Ксензюк