Рішення № 139830181, 16.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9993/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 та 1,121 у 2025 2026 роках; зобов`язання відповідача провести індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 13 559,41 грн, на коефіцієнт 1,115 у 2025 році та на коефіцієнт 1,121 у 2026 році та у зв`язку із цим провести перерахунок та виплату пенсії з 26.01.2026 та з 01.03.2026 відповідно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивач зазначає, що при призначенні пенсії для обчислення її розміру застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13 559,41 грн.

На переконання позивача, відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Позивач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році з 01 березня 2025 року встановлено коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,115, а постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році з 01 березня 2026 року коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121.

Водночас відповідач при проведенні індексації пенсії позивача застосував до показника середньої заробітної плати, який враховувався при її призначенні, коефіцієнт збільшення 1,023 з 01.03.2025 та коефіцієнт 1,036 з 01.03.2026.

Позивач вважає, що такий порядок індексації не відповідає положенням частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки вказана норма передбачає збільшення показника середньої заробітної плати, який фактично враховується для обчислення пенсії, на загальний коефіцієнт збільшення, визначений Кабінетом Міністрів України на відповідний рік.

10.03.2026 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням підвищення пенсії, передбаченого постановами Кабінету Міністрів України №209 та №236.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,115 та 1,121, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що пенсію позивачу призначено з 15.10.2023 відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При її призначенні застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021 2023 роки у розмірі 13 559,41 грн.

Відповідач вказує, що постановами Кабінету Міністрів України №209 та №236 передбачено окремий механізм підвищення пенсій, призначених у попередні роки, з метою зменшення диспропорцій у їх розмірах.

На виконання Постанови №209 з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням до показника середньої заробітної плати у розмірі 13 559,41 грн коефіцієнта 1,023, унаслідок чого такий показник становив 13 871,28 грн.

З 01.03.2026 відповідно до Постанови №236 проведено черговий перерахунок пенсії позивача із застосуванням передбаченого для її пенсії коефіцієнта збільшення 1,036, унаслідок чого показник середньої заробітної плати становить 14 370,64 грн.

Відповідач вважає, що перерахунок пенсії проведений відповідно до чинного законодавства, а правові підстави для застосування до показника середньої заробітної плати, врахованого при призначенні пенсії позивача, коефіцієнтів 1,115 та 1,121 відсутні.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 15.10.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсію позивачу призначено на підставі заяви від 03.01.2024. Для визначення її розміру враховано страховий стаж 42 роки 02 місяці 20 днів та показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021 2023 роки у розмірі 13 559,41 грн.

З 01.03.2025 ГУ ПФУ у Волинській області проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,023, унаслідок чого показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії, визначено у розмірі 13 871,28 грн.

З 01.03.2026 відповідач провів наступний перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,036, унаслідок чого показник середньої заробітної плати визначено у розмірі 14 370,64 грн.

Не погоджуючись із застосуванням при індексації пенсії коефіцієнтів 1,023 та 1,036 замість коефіцієнтів 1,115 та 1,121, позивач звернулася до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (далі Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

З метою реалізації наведених положень Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 20.02.2019 №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, якою затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Порядок №124).

Згідно з пунктом 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, визначається за відповідною формулою.

Пунктом 5 Порядку №124 передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року, на коефіцієнт, визначений згідно з пунктом 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,115.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році установлено, що з 01 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,121.

Разом із тим Постановами №209 та №236 передбачено особливості перерахунку пенсій, призначених у попередні роки, шляхом застосування до показника середньої заробітної плати, який використовувався для призначення (перерахунку) таких пенсій, інших коефіцієнтів збільшення.

Саме на ці положення посилається відповідач, обґрунтовуючи правомірність застосування при перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025 коефіцієнта 1,023, а з 01.03.2026 коефіцієнта 1,036.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на таке.

Зі змісту частини другої статті 42 Закону №1058-IV вбачається, що законодавець визначив єдиний механізм щорічної індексації раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення конкретної пенсії.

При цьому наведена норма Закону №1058-IV не ставить розмір коефіцієнта збільшення у залежність від року призначення пенсії та не передбачає можливості застосування до пенсій, призначених у різні роки, різних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати.

Водночас повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення розміру та порядку збільшення такого показника мають реалізовуватися у межах та у спосіб, визначені Законом №1058-IV.

Отже, підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати встановлений законом механізм індексації пенсії та звужувати обсяг права особи на проведення такої індексації залежно від року призначення пенсії.

Суд враховує, що при призначенні пенсії позивачу для обчислення її розміру застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021 2023 роки у розмірі 13 559,41 грн.

Таким чином, саме цей показник є показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії позивача у розумінні частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

При проведенні індексації з 01.03.2025 цей показник підлягав збільшенню на встановлений Постановою №209 коефіцієнт 1,115, а при проведенні наступної індексації з 01.03.2026 на встановлений Постановою №236 коефіцієнт 1,121 з урахуванням збільшення, проведеного за результатами попередньої індексації.

Натомість відповідач з 01.03.2025 застосував до показника 13 559,41 грн коефіцієнт 1,023 та визначив його у розмірі 13 871,28 грн, а з 01.03.2026 застосував коефіцієнт 1,036 та визначив відповідний показник у розмірі 14 370,64 грн.

Такий порядок перерахунку не відповідає механізму індексації, встановленому частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

При цьому суд звертає увагу, що положення Порядку №124 передбачають послідовне збільшення показника середньої заробітної плати під час кожного наступного перерахунку, тобто базою для наступної індексації є показник, збільшений за результатами попередніх індексацій.

Відтак при проведенні індексації пенсії позивача за 2026 рік відповідач повинен виходити з показника середньої заробітної плати у розмірі 13 559,41 грн, збільшеного на коефіцієнт 1,115, та до отриманого показника застосувати коефіцієнт збільшення 1,121.

Разом з тим суд враховує, що позивач просить провести перерахунок та виплату пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,115 з 26.01.2026, а коефіцієнта 1,121 з 01.03.2026.

З огляду на заявлені позовні вимоги та визначені позивачем часові межі судового захисту, перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,115 належить здійснити з 26.01.2026, а з 01.03.2026 із застосуванням до збільшеного показника коефіцієнта 1,121.

Отже, бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо непроведення позивачу індексації пенсії із застосуванням до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення її пенсії, коефіцієнта збільшення 1,115 та коефіцієнта збільшення 1,121 є протиправною.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми чинного законодавства України суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання провести відповідний перерахунок і виплату пенсії позивача.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений квитанцією від 26.07.2026 судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався при призначенні пенсії, на коефіцієнти 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався при призначенні пенсії, на коефіцієнт 1,115 з 26 січня 2026 року та на коефіцієнт 1,121 з 01 березня 2026 року, з виплатою недоотриманої пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя Н. В. Стецик