Ухвала суду № 139830082, 17.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

17 вересня 2026 р. Справа № 120/14083/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Аляб`єв Ігор Геннадійович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Національного університету оборони України (03049, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 28, ЄДРПОУ: 07834530) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю Національного університету оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 05.09.2022 по 20.05.2023 грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених із застосуванням відповідного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та тарифних коефіцієнтів, з урахуванням раніше виплачених сум, а також щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Разом із позовною заявою, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення.

Визначаючись щодо строку звернення до суду з цим позовом, суд звертає увагу на наступне.

В рішенні від 05.10.2013 № 8-рп/2013 Конституційний Суд України, аналізуючи положення трудового законодавства в контексті конституційного звернення‚ виходив з того, що поняття заробітна плата і оплата праці, які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.

Крім обов`язку оплатити результати праці робітника‚ існують також інші зобов`язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов`язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров`я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя, у тому числі й у разі простою - зупинення роботи, що було викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (форс-мажор) тощо.

Конституційний Суд України зазначив, що праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому указані виплати‚ гарантовані державою‚ і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

З урахуванням викладеного Конституційний Суд України констатував, що під заробітною платою, що належить працівникові, або‚ за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022)‚ належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Чинна редакція частини другої статті 233 КЗпП України містить поняття суми, що належать працівникові при звільненні.

З огляду на викладене, спірні правовідносини регулюються частиною другою статті 233 КЗпП України, якою визначено тримісячний строк (з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні) звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

Аналогічна правова позиція викладене в Постановах Верховного Суду від 03 березня 2026 року справа № 600/3655/25-а, від 09 березня 2026 року у справа № 420/3503/25.

Таким чином, початок перебігу строку звернення до суду, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, тобто письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу у вказаний період. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.

Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, у якій Судова палата сформувала єдиний підхід до застосування частини другої статті 233 КЗпП України, якого дотримується Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці, зокрема, у постановах від 25.09.2025 у справі № 440/9690/24, від 11.12.2025 у справі № 420/3504/25, від 23.12.2025 у справі № 240/4729/24 та інших.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.02.2026 у справі №620/4834/25, зазначивши, що початок перебігу тримісячного строку звернення до суду з вимогами щодо виплати грошового забезпечення слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.

З урахуванням правових висновків Верховного Суду з`ясування судом питання дотримання позивачем строку подання позову потребує додаткових доказів й перевірки відповідних обставин.

Тому на етапі відкриття провадження у цій справі позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160 та 161 КАС України; підстави для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України) на час вирішення питання відкриття провадження у справі відсутні.

З огляду на викладене, доходжу висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України встановлено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив з наступного.

У відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, яку не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на те, що дана справа відноситься до справ незначної складності, які можуть бути розглянуті у порядку письмового провадження, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За змістом ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи суд постановляє ухвалу.

Частиною 8 статті 80 КАС України встановлено, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

З огляду на зазначене, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати від Національного університету оборони України докази вручення ОСОБА_1 при звільненні письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, із детальним розрахунком складових грошового забезпечення, зокрема докази вручення розрахункового листа, відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення, фінансового повідомлення або іншого документа, який містить інформацію про обсяг і складові виплаченого йому грошового забезпечення.

Визначаючись щодо форми розгляду даної справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 6 статті 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до частини 9 статті 18 КАС України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 128 розділу V Перехідні положення Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі.

Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявну у суді можливість здійснювати розгляд (формування та зберігання) даної справи у змішаній (паперовій та електронній) формі, а також наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у представника позивача та відповідача, суд вважає за можливе розгляд (формування та зберігання) даної справи здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Керуючись статтями 12, 18, 171, 248, 256-262 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

2. Розгляд справи здійснюватиметься у змішаній (паперовій та електронній) формі суддею Аляб`євим Ігорем Геннадійовичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

3. Встановити відповідачу 15 - денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України.

4. Встановити позивачу 3 - денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України.

5. Встановити відповідачу 3 - денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України.

6. Витребувати у Національного університету оборони України та зобов`язати відповідача протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду належним чином засвідчені докази вручення ОСОБА_1 при звільненні письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, із детальним розрахунком складових грошового забезпечення, зокрема розрахункового листа або іншого документа, що містить інформацію про розмір та складові нарахованого і виплаченого грошового забезпечення, а також докази його отримання позивачем.

7. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи.

8. Повідомити, що учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Аляб`єв Ігор Геннадійович