Ухвала суду № 139830052, 16.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

16 вересня 2026 р. Справа № 120/14037/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Водночас, реквізитах позовної заяви щодо відповідача зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) - "09583220".

Разом із тим, встановлено, що відповідачу не належить зазначений (09583220) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Також, судом з`ясовано, що в позовній заяві у реквізитах відносно відповідача не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, що є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Як свідчать подані матеріали, позовна заява разом із доданими до неї документами подана позивачем через систему "Електронний суд", однак позивачем до позовної заяви не надано доказів надсилання її копії та копій доданих документів ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3328,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1331,20 грн (за кожну немайнову вимогу).

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати:

- протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення та неактуалізації відомостей про рішення ВЛК 2022 року про стан військового обліку ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати відповідача повторно перевірити надані ОСОБА_1 документи та вчинити дії щодо внесення/актуалізації достовірних відомостей щодо рішення ВЛК 20222 року та виключення з військового обліку у відповідному Реєстрі;

- зобов`язати відповідача скасувати/вилучити з інформаційних систем військового обліку відомості про перебування ОСОБА_1 у розшуку, як безпідставно внесені.

Отже, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та похідні від неї вимоги зобов`язального характеру.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду розмір судового збору становить 1064,96 грн (з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачений коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі).

Разом з тим, позивачем судовий збір за подання цієї позовної заяви не сплачений.

Водночас, позивачем у тексті позовну заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Мотивуючи вказане клопотання позивач посилається на те, що він на даний час перебуває за кордоном (ФРН), є отримувачем соціальної допомоги та не має постійного доходу в Україні, що підтверджується доданими матеріалами про майновий стан. Позивач зазначає, що сплата судового збору є надмірним фінансовим тягарем у його поточному становищі, у зв`язку з чим просить звільнити його від сплати судового збору за подання цього позову (або відстрочити його сплату до ухвалення рішення у справі).

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з таких мотивів.

Положеннями ч. 1 ст. 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

З цієї норми видно, що підставою для відстрочення сплати судового збору є, зокрема, майновий стан заявника.

Зі змісту викладених норм випливає, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", та враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити позивача від сплати судового збору або відстрочити позивачу сплату судового збору.

В той же час, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Тому, не надання позивачем інформації про доходи не дає можливості суду обґрунтовано та виважено здійснити оцінку майнового стану позивача для прийняття рішення про його звільнення від сплати судового збору.

При цьому, суд критично оцінює твердження позивача, що він на даний час перебуває за кордоном (ФРН), є отримувачем соціальної допомоги та не має постійного доходу в Україні.

Суд зауважує, що позивачем не надано доказів не отримання будь - якого доходу з джерелом походження як в Україні, так і в інших країнах, зокрема ФРН, при цьому суд приймає до уваги, що позивач 1996 року народження, тобто є працездатною особою.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 у справі № 160/12251/20 вказав, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №П/9901/6/17 та № П/9901/9/17.

При цьому, суд зауважує також, що відсутність доходів в Україні не виключає можливість їх отримання (наявності ) за кордоном, де, як вказує позивач, він фактично проживає.

Таким чином, основною умовою за якої може мати місце відстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений достовірними доказами.

Клопочучи про відстрочення сплати судового збору позивач зазначає лише, що на цей час він перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Однак, жодних доказів на підтвердження вказаної обставини, а саме того, що позивач перебуває в такому скрутному матеріальному становищі, за якого він не має можливості сплатити судовий збір суду не представлено.

Більш того, суд наголошує, що звільнення від сплати судового збору, його зменшення, відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Питання про звільнення, відстрочення, розстрочення судового збору чи зменшення його розміру суд вирішує враховуючи майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.

Водночас, суд не бере до уваги долучені до позовної заяви документи про майновий стан позивача, з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 статті 94 КАС України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. У відповідності до частини 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в судах здійснюється державною мовою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов`язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.

За частиною 1 статті 14 вказаного Закону судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а в частині 3 цієї статті визначено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".

Водночас, позивачем до позовної заяви не долучено офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою.

Таким чином, відсутність належним чином засвідченого перекладу документів, складених іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту таких документів.

Тому, суд не приймає до уваги подані позивачем документи ( як зазначає позивач, про майновий стан, отримання соціальної допомоги), оскільки такі документи складені іноземною мовою, а отже суд позбавлений можливості надати оцінку таким документам.

Разом з тим, згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Суд звертає увагу позивача, що наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 18 березня 2021 року у справі № 824/1571/19-а, в постанові від 8 листопада 2023 року у справі № 120/969/23.

Отже, будь-яких доказів, які б свідчили про скрутне матеріальне становище позивача, до суду не подано.

Таким чином, доходжу висновку, що судовий збір за звернення з цим позовом позивачу належить сплаті на загальних підставах.

Вказані недоліки позовної заяви позбавляють суд можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, визначених в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:

- зазначення у реквізитах відносно відповідача правильного ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України;

- надання доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (надання квитанції про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_2 );

- надання суду доказів сплати судового збору в сумі 1064,96 грн за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;

- або довідки про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків за 2025 рік, а також надати відомості про доходи ( щодо отриманого або не отриманого доходу ) з джерелом походження за межами України за 2025 рік.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна