Ухвала суду № 139830011, 07.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

07 вересня 2026 р. Справа № 120/8357/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Тлусти Анастасії Олегівни

прокурора: Сосницької І.В.

представника відповідача: Шепеля Д.К.

без участі представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової (державної) адміністрації до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової (державної) адміністрації до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2025, зокрема, зобов`язано Виконавчий комітет Жмеринської міської ради вчинити дії відповідно до вимог законодавства, спрямовані на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану у складі генерального плану смт. Браїлів.

Представник відповідача 17.08.2026 подав до суду заяву про відстрочення виконання рішення суду від 03.03.2025 до 03.03.2027.

Ухвалою від 24.08.2026 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача 07.09.2026 подав заяву у якій просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення.

В судовому засіданні 07.09.2026 представник Виконавчого комітету Жмеринської міської ради підтримав подану заяву та просив її задовольнити.

Прокурор заперечувала щодо заяви про відстрочення виконання рішення.

Визначаючись щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень є всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначає стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина 4 статті 378 КАС України).

Тобто, наведена вище норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або не доведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

При цьому, під час розгляду заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд установить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

У постанові від 06 грудня 2019 року у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Так, досліджуючи зміст усіх наданих доказів в обґрунтування заяви Виконавчого комітету Жмеринської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі №120/8357/24, суд вважає, що наведені заявником обставини не є такими, що істотно ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Подані Виконавчим комітетом Жмеринської міської ради докази підтверджують, що ним вживаються окремі заходи, спрямовані на виконання судового рішення, зокрема здійснюються дії щодо громадських обговорень, формувань робочої групи з підготовки завдання на розроблення комплексного плану, проведення засідань робочої групи, направлення запитів для врахування інтересів суміжних громад. Водночас сам факт вчинення таких дій не свідчить про наявність обставин, які об`єктивно перешкоджають виконанню рішення, а наведені заявником обставини стосуються переважно необхідності дотримання відповідної процедури та тривалості її проходження.

При цьому заявником не наведено належних та достатніх обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість подальшого виконання судового рішення у встановленому законом порядку.

Отже, необґрунтоване відстрочення виконання рішення суду може призвести до затягування його виконання й перебування учасників виконавчого провадження в стані невизначеності, що суперечить наведеним положенням та основним засадам судочинства.

Натомість, обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

При цьому, заявник просить відстрочити виконання рішення суду від 03.03.2025, терміном до 03.03.2027.

Відповідно до частини 5 статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Натомість, заявник звернувся з цією заявою 17.08.2026, тобто після закінчення строку з дня ухвалення рішення суду.

Підсумовуючи, суд вважає, що заявником не доведене існування передбачених ст. 378 КАС України виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови відповідачу у задоволенні його заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви Виконавчого комітету Жмеринської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі №120/8357/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повну ухвалу суду складено 11.09.26.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна