Рішення № 139828712, 24.08.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4190/26

Справа №754/663/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 серпня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

судді Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання Михайленко Н.О.

представника відповідача Погосяна П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позиції учасників справи.

До суду звернувся позивач ТОВ "Страхова група "Оберіг" до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 26 860 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 26.09.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та CHEVROLET BOLT EV, д.н. НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. Керуючись п. 2.11 ПДР та п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії транспортних засобів, причетних до ДТП, спільно склали Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол"). Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу ГАЗ 3302, д.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-215031510. Позивач, на виконання полісу страхування №EP-215031510, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу CHEVROLET BOLT EV, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 53.720,00 грн., що підтверджується платіжними документами, які додано до позовної заяви.

Відповідач скористався правом надання відзиву та запереченнями на підповідь на відзив, у яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Зазначив про те, що визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу у комп`ютерні програмі Audatex та виплата страхового відшкодування на підставі такої калькуляції є усталеною практикою, а відповідна калькуляція визнається судами належним доказом розміру завданого збитку. Зокрема навіть професійні суб`єкти оціночної діяльності при визначенні розміру матеріального збитку завданого колісному транспортному засобу, використовують програму Audatex, а відповідна калькуляція приєднується до звіту про оцінку. Тобто навіть якби позивачем було замовлено звіт чи висновок, то оцінювач здійснював розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля і використанням комп`ютерної програми Audatex, в яку б вводив би актуальні станом на дату ДТП дані зокрема курс валюти. Наявна у справі ремонтна калькуляція складена з використанням програми Audatex, містить дані про характер пошкоджень, заподіяних власнику пошкодженого транспортному засобу, містить чіткий опис пошкоджень автомобіля (перелік яких відповідає переліку, вказаному в акті огляду транспортного засобу та відповідає пошкодженням які б могли бути завдані автомобілю внаслідок спірної ДТП), а також перелік та характер робіт і способі усунення механічних пошкоджень. Натомість, якщо сторона відповідача не погоджується з розрахунком та розміром виплати страхового відшкодування, відповідач має законодавче право на призначення судової автотоварознавчої експертизи за наявними матеріалами судової справи.

Надання страхувальником завідомо неправдивої інформації при укладенні договору страхування або її приховування в подальшому під час строку дії договору є грубим порушенням його законодавчих обов`язків. При цьому важливо звернути увагу на те, що страховик за жодних обставин не має права відмовити в укладенні договору страхування на етапі запиту про надання страхових послуг прямо забороняє п.14.2. ст.14 Закону України № 1961-IV, Страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Таким чином, жоден страховий агент не залучається до укладання електронного договору. Усі відомості були внесені особисто відповідачем, а поліс сформовано автоматично системою та зареєстровано у базі МТСБУ. Щодо суті типу забезпеченого ТЗ. Доводи відповідача зводяться до неправильного тлумачення нормативних актів та необґрунтованих тверджень щодо процесуальних витрат і доказів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги відзиву та заперечення.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 06 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.

Фактичні обставини справи.

26.09.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та CHEVROLET BOLT EV, д.н. НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Керуючись п. 2.11 ПДР та п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії транспортних засобів, причетних до ДТП, спільно склали Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол").

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу ГАЗ 3302, д.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-215031510.

Позивач, на виконання полісу страхування №EP-215031510, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу CHEVROLET BOLT EV, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 53.720,00 грн., що підтверджується платіжними документами

Позиція суду та оцінки аргументів сторін.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного висновку.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон № 1961-IV).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону № 1961-IV відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативноправовими актами, прийнятими відповідно до них.

Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивачем не доведено, що при укладенні договору цивільно-правової відповідальності позивач (страховик) був введений в оману відповідачем (страхувальником) стосовно предмету страхування, оскільки при оформленні полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідачем було надано позивачу інформацію, яку страховик мав можливість перевірити, зокрема, з`ясувати відомості щодо належності транспортного засобу до типу вантажних, і, відповідно, перевірити правильність зазначення коригуючого коефіцієнта.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.09.2023 сталася ДТП за участі автомобіля ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_5 , VIN- код НОМЕР_2 , яким керував відповідач, та автомобілем CHEVROLET BOLT ЕV, державний номер НОМЕР_6 , VIN - код НОМЕР_7 .

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_5 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП (26.09.2023) була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів № EP-215031510.

Позивач, на виконання полісу страхування № ЕР-215031510, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі зa пошкодження транспортного засобу CHEVROLET BOLT EV здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 53 720,00 грн.

Відповідно до полісу № ЕР-215031510 відносно транспортного засобу ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_5 , зазначено тип транспортного засобу (К1) та застосовано коригуючий коефіцієнт лише К1=1,18

Однак, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 встановлено, що транспортний засіб ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_9 , відноситься до типу "Вантажний малотоннажний бортовий тентований" та має повну масу 3500 кг (3.5 т), а масу без навантаження 1900 кг (1.9 т) та має вантажопідйомність 1600 Кг (1,6 Т).

Відповідно до п.п. 1 п. 4. розділу І таблиці "Коригуючі коефіцієнти та їх розміри під час укладання договорів обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів" Розпорядження цивільно-правової вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 2 тонн (включно) мають коригуючий коефіцієнт K1=2.

Таким чином, на думку позивача, полісом № ЕР-215031510 шодо транспортного засобу ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_5 , було застосовано коригуючий коефіцієнт К1=1,18, замість К1=2, тобто значно менший ніж передбачено чинними нормативно правовими актами. Відповідно, відповідач повинен сплатити 50% компенсації виплаченого страхового відшкодування.

З такими доводами неможливо погодитися з огляду на наступне.

У ч.1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних),у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.ч.1-2 ст. 207 ЦК України).

У пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховий поліс - це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Згідно з ч.ч.1-4 ст. 18 Закону України «Про страхування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування.

При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

Договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до Закону України «Про дорожній рух», укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов`язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними.

Договори укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух».

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

У статті 981 ЦК України визначено, що договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката)

У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (ст. 982 ЦК України).

Відповідно до ст. 983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч.7,12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до п. 17.6 ст. 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особливості укладення договорів обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності встановлюються у порядку, визначеному Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 31 серпня 2017 року № 3631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2017 року за № 1197/31065, затверджено зміни до Положення про особливості укладання договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вказаним розпорядженням, починаючи з 07 лютого 2018 року, забезпечена можливість укладання внутрішніх договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (які діють тільки на території України) в електронній формі.

У розділі ІІІ положення про особливості укладання договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженим розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27 жовтня 2011 року № 673 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1483/20221, визначено особливості укладання внутрішніх електронних договорів страхування.

Для укладення внутрішнього електронного договору страхування власник транспортного засобу через ІТС виражає намір укласти договір страхування та вносить відомості, необхідні для укладення такого договору, що є заявою на страхування.

Перелік відомостей, необхідних для укладення внутрішнього електронного договору страхування, визначається МТСБУ та оприлюднюється на вебсайті (веб-сторінці) МТСБУ.

Страховик на підставі отриманої через ІТС заяви на страхування формує пропозицію укласти внутрішній електронний договір страхування у формі проекту страхового поліса, що реєструється в єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пропозиція укласти внутрішній електронний договір страхування направляється страховиком власнику транспортного засобу через ІТС і є чинною до закінчення доби, в якій її було сформовано. Перелік відомостей, які повинні міститися у пропозиції укласти внутрішній електронний договір страхування, затверджується МТСБУ та оприлюднюється на вебсайті (веб-сторінці) МТСБУ.

МТСБУ забезпечує можливість перевірки факту реєстрації пропозиції укласти внутрішній електронний договір страхування в єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та оприлюднює на веб-сайті (веб-сторінці) МТСБУ інформацію про спосіб перевірки факту реєстрації пропозиції щодо укладення внутрішнього електронного договору страхування. Інформація про спосіб перевірки власником транспортного засобу факту реєстрації конкретної пропозиції укласти внутрішній електронний договір страхування в єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів повинна міститись у такій пропозиції.

Якщо власник транспортного засобу погоджується з отриманою пропозицією укласти внутрішній електронний договір страхування, він надає страховику через ІТС відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) укласти внутрішній електронний договір страхування і підписує внутрішній електронний договір страхування через ІТС відповідно до законодавства, що регулює організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції. Внутрішній електронний договір страхування вважається укладеним з моменту одержання страховиком відповіді про прийняття власником транспортного засобу пропозиції укласти внутрішній електронний договір страхування. Внутрішній електронний договір страхування набирає чинності з початку строку його дії, що зазначений у страховому полісі, але не раніше дати його реєстрації в єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Відповідно до Переліку відомостей, необхідних для укладання внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджених протоколом Президії МТСБУ від 25 травня 2017 року № 401/2017, для укладання внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик повинен мати такі відомості: 1) відомості про страхувальника, для фізичної особи: прізвище, ім`я та по батькові; домашня адреса із зазначенням поштового індексу; адреса електронної пошти; номер контактного телефону; ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичної особи - платника податку (ІНПП) у разі його присвоєння; відомості про реквізити документа, що посвідчує особу (для пільговика - документ, що підтверджує його право на зменшення розміру страхового платежу), а саме: назва документа, його серія, номер, дата видачі та орган, що видав документ; 2) відомості про транспортний засіб (ТЗ), щодо якого укладається договір страхування: тип ТЗ; державний номерний знак; марка, модель; рік випуску; ідентифікаційний номер VIN ТЗ або в разі відсутності в технічному паспорті відомостей про ідентифікаційний номер VIN, номер кузова (шасі, рами) транспортного засобу - відображається «б/н»; номер кузова (шасі, рами); населений пункт місця реєстрації ТЗ; 3) особливі умови використання забезпеченого ТЗ: ознака використання ТЗ протягом повного строку страхування та номера місяців, в яких використовується ТЗ (у разі укладення договору страхування з обмеженим періодом використання ТЗ протягом року); ознака використання ТЗ як таксі/маршрутне таксі; ознака того, що ТЗ підлягає обов`язковому технічному контролю та дата наступного ОТК (для ТЗ, що підлягає обов`язковому технічному контролю); ознака допущення до керування ТЗ осіб з водійським стажем менше 3 років; 4) інші відомості, необхідні страховику для оцінки ризику; 5) запланована дата початку дії договору страхування та строк страхування; 6) відомості, зазначені в пунктах 1-4 страховик повинен отримати від страхувальника, але має право перевірити їх достовірність шляхом звірки з наявними даними у власних інформаційних реєстрах та з даними державних інформаційних ресурсів.

Представником позивача не доведено, що ними було дотримано вимоги Переліку відомостей, необхідних для укладання внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджених протоколом Президії МТСБУ від 25 травня 2017 року № 401/2017, для укладання внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик повинен мати такі вищезазначені відомості за п.п.1-6.

Стосовно направлення подібного запиту на стадії укладення полісу перешкоджало б укладенню полісу в день звернення, що могло б бути розцінено як відмова в укладенні полісу.

Страховик дійсно не має права відмовити укласти договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) власнику транспортного засобу, якщо пропозиція відповідає умовам закону. Це публічний договір, укладення якого є обов`язковим для страхової компанії за наявності запиту від страхувальника. Винятком може бути, наприклад, якщо страхувальник надає неправдиві відомості, які страховик виявив при перевірці з, наприклад, наявними даними у власних інформаційних реєстрах.

Стосовно не надання жодних посилань на реєстри або інші відкриті бази даних для перевірки хоча б автомобіля відповідача.

На сайті Polis.ua (https://polis.ua/uk/insurance-companies/oberig) зазначено, що «Страхова група "Оберіг" - це згуртована команда амбітних професіоналів. Націлені створювати круті інноваційні страхові продукти базуючись на сучасних технологіях. Компанія робить все, щоб у клієнтів був "вау-ефект" від страхового сервісу не тільки при продажу, але і при врегулюванні страхових випадків». З огляду на вказане позиціювання, незрозумілим є відсутність у позивача власних інформаційних реєстрів або поверхневих знань про транспортний засіб, щодо якого укладається договір страхування.

Крім цього, представником позивача не спростовано відсутність наміру ухилитися від виплати страхових сум на користь потерпілої внаслідок ДТП особи, оскільки відповідно до постанови Верховного Суду від 02.04.2025 у справі № 759/3314/23 встановлено, що «Відомості про страхувальника, транспортний засіб, щодо якого укладається договір страхування, а також особливі умови використання забезпеченого транспортного засобу страховик повинен отримати від страхувальника, водночас має право перевірити їх достовірність шляхом звірки з наявними даними у власних інформаційних реєстрах та з даними державних інформаційних ресурсів. Таким чином, страховик, отримавши інформацію від страхувальника щодо транспортного засобу та погоджуючись укласти договір страхування на підставі отриманих відомостей транспортного засобу та його технічних характеристик, не був позбавлений можливості додатково здобути інформацію щодо транспортного засобу, перевірити надану відповідачем інформацію. Вказані дії були вчинені ТДВ «СГ «Оберіг» лише після настання страхового випадку, що свідчить про наявність наміру ухилитися від виплати страхових сум на користь потерпілої внаслідок ДТП особи».

Таким чином, позивачем не доведено, що при укладенні договору цивільно-правової відповідальності позивач (страховик) був введений в оману відповідачем (страхувальником) стосовно предмету страхування, оскільки при оформленні полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідачем було надано позивачу інформацію, яку страховик мав можливість перевірити, зокрема, з`ясувати відомості щодо належності транспортного засобу до типу вантажних, і, відповідно, перевірити правильність зазначення коригуючого коефіцієнта.

За правилами доказування, визначеними ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Таким чином, вимоги позивача про відшкодування відповідачем 50% компенсації виплаченого страхового відшкодування, є безпідставними.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог ТДВ «СГ ОБЕРІГ», а саме що при укладенні договору цивільно- правової відповідальності позивач (страховик) був введений в оману відповідачем (срахувальником) стосовно предмету страхування, оскільки при оформленні полісу відповідачем було надано позивачу інформацію, яку страховик мав можливість перевірити, зокрема, з`ясувати відомості щодо належності транспортного засобу до типу вантажних, і, відповідно, перевірити правильність зазначення коригуючого коефіцієнта, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми сплаченого страхового відшкодування не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43-44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 626, 629, 1187, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Повний текст рішення складено 16.09.2026.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон