Рішення № 139828594, 17.09.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 766/7742/26

Провадження №2/485/1009/26

Заочне рішення

іменем України

17 вересня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий - суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засідання Камінський Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (далі ТОВ "ФК "ЕЙС") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 11 грудня 2021 року між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 802384362 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 14000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності та сплатою процентів за користування кредитом. За договором факторингу від 28 листопада 2018 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (з урахуванням додаткових угод) відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "Таліон Плюс", яке у свою чергу відступило право вимоги ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за договором факторингу №30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року. У подальшому, 11 липня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу №11/04/25-Е відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 22996,40 грн.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки не повернув, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість на свою користь та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника ТОВ "ФК "ЕЙС", проти заочного розгляду справи заперечень не мають.

Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 11 грудня 2021 року між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір № 802384362 (далі - Договір), за яким відповідач отримав кредит на суму 14000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "КОМФОРТ" кредитодавця. До договору додатком №1 додано графік платежів (а.с. 54-56).

За умовами договору (п.1.2.) кредит надається строком на 56 днів від дати отримання кредиту позичальником.

Відповідно до п.1.4. Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка).

Відповідно до п. 1.5 договору, на умовах, викладених в п.1.6 договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (базова процентна ставка).

Пунктом 1.6 договору визначено умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів, здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим договором сторони погодили, що у разі повернення будь-якого з платежів з ацим договором умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за датою платежу.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV252ВВ, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно платіжного доручення від 11 грудня 2021 року ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" перерахувало відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 кошти у сумі 14000,00 грн, згідно договору № 802384362 від 11 грудня 2021 (а.с.69).

Виконання ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" своїх обов`язків щодо перерахування коштів за кредитним договором також підтверджується інформацією АТ КБ "ПриватБанк", відповідно до якої на ім`я відповідача в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку було здійснено зарахування 11 грудня 2021 року в сумі 14000,00 грн, на підтвердження чого надано виписку (рух коштів) по банківській картці (а.с.114-116).

28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01 (строк дії якого продовжувався укладенням між сторонами додаткових угод №19 від 28 листопада 2019 року до 31 грудня 2020 року; №26 від 31 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року; №27 від 31 грудня 2021 року до 31 грудня 2022 року; №31 від 31 грудня 2022 року до 31 грудня 2023 року; №32 від 31 грудня 2023 року до 31 грудня 2024 року) відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 802384362 від 11 грудня 2021 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року (а.с.22-30).

30 жовтня 2023 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 802384362 від 11 грудня 2021 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року (а.с. 31-34).

В наступному, 11 липня 2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" було укладено договір факторингу № 11/07/25-Е (а.с.35-37).

Відповідно до витягу Реєстру боржників до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 802384362 від 11 грудня 2021 року в сумі 22996,00 грн, з яких 14000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 8996,40 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 38).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за вище вказаним кредитним договором вбачається, що відповідач зобов"язання за договором не виконав, після відступлення права грошової вимоги платежів для погашення існуючої заборгованості не здійснював (а.с. 44).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Наданий договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором № 802384362 від 11 грудня 2021 року, до позивача у справі.

Відповідач не довів належного виконання зобов"язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, відзив на позов не надав.

Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору, на час ухвалення рішення позивачу за відступлення права вимоги борг не сплатив, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, у зв"язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору № 20/08/25-01 про надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 року укладеного між ТОВ "ФК "ЕЙС" та адвокатським бюро "Соломко та партнери" та Додатку № 1 до договору протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткової угоди № 25770939365 від 01 вересня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Соломко О. В., акт прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року загальною вартістю на 7000,00 грн, а саме: складання позовної заяви (2 год.) 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи (2 год.) 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту (1 год) 500 грн та підготовка та подача клопотання (1 год) 500 грн (а.с. 46--49).

Суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною. Розгляд справи здійснено судом оперативно в одному судовому засіданні без учасників справи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 7000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов`язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).

Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 3000,00 грн., оскільки, такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02094, м.Київ, вул.. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, заборгованість за кредитним договором № 802384362 від 11 грудня 2021 року в сумі 22996,40 грн (двадцять дві тисячі дев"ятсот дев"яносто шість грн 40 к.), з яких: 14000,00 грн - заборгованість по кредиту, 8996,40 грн - заборгованість за відсотками; а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 к.) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 к).

У стягненні решти витрат на правову допомогу позивачу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 17 вересня 2026 року.

Суддя О. В. Соловйов