Рішення № 139828433, 16.09.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1064/26

Провадж.№ 2/481/834/2026

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.09.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

04.08.2026 представник ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» Дорошенко М.А. звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 2025332155 від 13.08.2019, продукт (CASH) у розмірі 35517,77 гривень та судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.08.2019 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "ОТП Банк" було укладено кредитний договір №2025332155. Відповідно до умов кредитного договору, Банк надає Позичальнику споживчий Кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі, визначені даним кредитним договором. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» набуто всіх прав вимоги за Кредитним договором № 2025332155 від 13.08.2019р., продукт (CASH), разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами, укладеним між ОСОБА_1 та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК», відповідно до Договору факторингу №20/08/2021 від 20.08.2021 року, укладеного між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та АТ «ОТП БАНК» .

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») становить 35517,77 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту: 23330,21 грн; заборгованість по відсотках: 4,31 грн; заборгованість по комісії: 12183,25 грн. Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі та розподілити судові витрати.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.08.2026 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.

05.08.2026 року судом отримано відповідь з ЄДДР про те, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 06.08.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження до судового розгляду на 27.08.2026 року о 09:10 годині.

Ухвалою суду від 27.08.2026 на підставі пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України відкладено судовий розгляд по справі на 16.09.2026 о 11:45 годині.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві останній зазначив про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, у разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 27.08.2026 року та 16.09.2026 року не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомила, відзив на позов до суду не подавала.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.08.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» був укладений кредитний договір №2025332155, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в загальному розмірі 25460,00 гривень, дата остаточного повернення кредиту 13.08.2021 року, процентна ставка фіксована 0,01% річних. Комісія за управління кредитом щомісячно у розмірі 2,15% від суми кредиту. Датою (моментом) надання кредиту та отримання його позивальником вважається дата підписання позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу Банку.

Відповідно до п.3 Договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтентних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань.

Відповідно до п.9 Договору Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та всіх додатків до нього і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань по кредитному договору у повному обсязі.

13.08.2019 року ОСОБА_1 отримала суму кредиту у вигляді готівкових коштів у розмірі 25 460,00 гривень через касу Банку, що підтверджується заявою на видачу готівки №401ТО27PZO від 13.08.2019 року до АТ «ОТП БАНК» ( зміст операції видача коштів за кредитним договором №2025332155 від 13.08.2019).

З виписки за картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ «ОТП БАНК» за період з 13.08.2019 по 20.08.2021 року та розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2025332155 від 13.08.2019 станом на 20.08.2021 року становить 35 517,77 грн., зокрема: 23330,21 грн за тілом кредиту, 4,31 грн за відсотками та 12183,25 грн за комісією за РО.

20.08.2021 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» був укладений договір факторингу №20/08/21, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «ОТП БАНК» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором №2025332155 від 13.08.2019 року, укладеним між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 .

Відповідно до п.6.2.3 Договору Факторингу право Вимоги переходить до Фактора з моменту підписання сторонами Договору, після чого Фактор стає Новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.

Акт прийому-передачі реєстру Боржників №1 по Договору Факторингу №20/08/24 від 20.08.2021 підписано сторонами 20.08.2021 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників (Додатку до Договору факторингу №20/08/21 від 20.08.2021 року), ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №2025332155 від 13.08.2019 року в сумі 35517,77 гривень, з яких: - заборгованість по тілу кредиту 23330,21 грн; заборгованість по відсотках 4,31 грн; заборгованість по комісії 12183,25 грн.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором позивач виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті кошти в повному обсязі, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення суми кредиту в повній мірі не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 35 517,77 гривень..

За таких обставин, на підставі ст.ст. 526, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню кредитна заборгованість за тілом кредиту у розмірі 23 330,21 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 4,31 грн.

Проте суд не в повній мірі погоджується з розрахунком позивача в частині нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування (в.т.ч. розрахунково-касове ) кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Положення про необхідність щомісячного внесення плати (комісії) за управління кредитом та її розмір (2,15% від суми кредиту) передбачена п.1 Договору про надання кредиту та в графіку платежів. Розмір такої комісії у графіку визначено щомісячною сумою у розмірі 547,39 грн починаючи з 13.09.2019 року. При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику, та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління (обслуговування) кредитом в розмірі 547,39 гривень.

Крім того в розрахунку заборгованості наданого первісним кредитором комісія, яку просить стягнути позивач в розмірі 12183,25 грн - визначена як комісія за РО (розрахунково-касове обслуговування), натомість відповідно до графіку платежів (додаток №1 до договору) комісія за розрахунково-касове обслуговування становить 0 гривень.

Ураховуючи спірність положень договору, графіку та розрахунку, той факт, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення кредитного договору №2025332155 від 13.08.2019 року, щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлений обов`язок суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наведених обставин вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка можливо і погоджена з позичальником, але за своєю нікчемністю не підлягає задоволенню.

Щодо вирішення судом питання про судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою судом встановлено наступне.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір №43453613 про надання правничої допомоги від 01.04.2026 укладений між адвокатом Дорошенко М.А. та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», додаткову угоду №2025332155 від 10.07.2026 року до Договору про надання правової допомоги, детальний опис виконаних робіт з описом наданих послуг у розмірі 3 500,00 гривень, АКТ №2025332155 від 10.07.2026 року про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги загальною вартістю 3500,00 гривень, платіжну інструкцію №1778 від 31.07.2026 року про оплату надання правової допомоги відповідно до акту №2025332155 на суму 3 500,00 гривень.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежне від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, часткового задоволення позовних вимог (65,70%), суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в даній справі повинні складати 2 299,50 гривень.

Крім того на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (65,70%) у вигляді судового збору в розмірі 1 749,20 гривень.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (р/р НОМЕР_1 у АТ "СЕНС БАНК", МФО 300346 ) заборгованість за кредитним договором №2025332155 від 13.08.2019 року в розмірі 23 334,52 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» ( р/р НОМЕР_1 у АТ "СЕНС БАНК", МФО 300346) судовий збір в розмірі 1 749,20 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 299,50 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: 04112, м.Київ, Шевченківський район, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,буд.8, Код ЄДРПОУ 43453613, р/р НОМЕР_1 у АТ "СЕНС БАНК", код банку (МФО) 300346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення виготовлено 16.09.2026 року.

Суддя Вжещ С.І.