Ухвала суду № 139828127, 15.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4386/26

Провадження № 1-кс/487/3652/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання старшого слідчого СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 08.05.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026152020000025 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді в.о. директора КНП «Миколаївська обласна станція переливання крові» Миколаївської обласної ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

встановив:

02.09.2026 старший слідчий слідчого відділу МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

У клопотанні слідчий зазначає, що СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026152020000025 від 08.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

31.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191КК України.

Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив про його задоволення.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо клопотання, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої його підзахисному підозри та недоведеність зазначених у клопотанні ризиків, оскільки його підзахисний не вчиняв будь-яких дій, щоб підтвердити ризики. Крім того вказав, що усі документи вилучені, експертизи проведенні, свідки допитані, у зв`язку з чим підстав для знищення доказів та впливу на свідків немає. Зазначив, що його підзахисний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, має міцні соціальні зв`язки, у зв`язку з чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання, підтримав позицію захисника.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із матеріалів клопотання вбачається, що СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026152020000025 від 08.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

31.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме за таких обставин.

За версією органу досудового розслідування відповідно до розпорядження начальника Миколаївської обласної військової адміністрації від 25 грудня 2025 року № 445-рк «Про виконання обов`язків директора Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна станція переливання крові» Миколаївської обласної ради» увільнено ОСОБА_8 від виконання обов`язків директора КНП «Миколаївська обласна станція переливання крові» Миколаївської обласної ради 04 січня 2026 року. Покладено виконання обов`язків директора КНП «Миколаївська обласна станція переливання крові» Миколаївської обласної ради на ОСОБА_5 з 05 січня 2026 року до призначення керівника цього підприємства в установленому чинним законодавством порядку, не більше ніж три місяці.

ОСОБА_5 виконуючи обов`язки директора КНП «Миколаївська обласна станція переливання крові» Миколаївської обласної ради, займає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому є службовою особою у розумінні частини 3 статті 18 КК України.

Так, 06.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біофарма плазма», в особі директора аналітики та оптимізації витрат ОСОБА_9 та Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська обласна станція переливання крові» Миколаївської обласної ради, в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_5 укладено Договір реалізації плазми для фракціонування № 06032026 (далі Договір від 06.03.2026).

Згідно з умовами Договору від 06.03.2026:

п. 1.1 Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця плазму для фракціонування (далі за текстом сировина або плазма), а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити її;

п. 1.2 Постачальник у рамках цього договору передає Покупцю сировину, асортимент якої погоджений сторонами у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 2 до Договору). Максимальна кількість сировини, що постачається за цим договором, не перевищує залишків сировини Постачальника за розрахунковий період. Сировина за цим договором згідно Специфікації постачається Покупцю для виробництва лікарських засобів;

п. 1.3 Кожний окремий випадок поставки сировини передбачає окрему видаткову накладну, в якій вказується кількість, асортимент, ціна та інша інформація, передбачена пунктом 4.1 Договору;

п. 2.1 Загальна сума договору визначається по видатковим накладним як вартість поставленої сировини в обсягах, вказаних у видаткових накладних з урахуванням ПДВ, за весь період дії даного договору, але не перевищує 5 920 268,00 грн (П`ять мільйонів дев`ятсот двадцять тисяч двісті шістдесят вісім гривень 00 копійок). В разі збільшення або зменшення суми договору укладається додаткова угода за взаємною згодою сторін;

п. 2.2 Cировина постачається за цінами, які визначені у відповідності до Генеральної Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до Договору) відповідно до Наказу МОЗ від 01.12.2025 №1825 «Про встановлення ціни для придбання плазми для фракціонування на 2025-2026 роки». Ціна сировини у Генеральній Специфікації визначена з урахуванням умов поставки, вартості тари, упаковки, маркування та інших витрат Постачальника, пов`язаних з поставкою сировини. Зміна ціни після оплати сировини не допускається;

п. 2.2 Покупець розраховується за кожну партію сировини згідно видаткових накладних на умовах після оплати протягом 30-ти днів від дати видаткової накладної;

п. 3.1 зобов`язання сторін стосовно якості Сировини та розподілу обов`язків між Постачальником та Покупцем щодо заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу та транспортування сировини викладені в Угоді про якість та технічні вимоги (Додаток №3 до Договору);

п. 4.1 передбачено, що видаткова накладна повинна містити номер та дату, СГД (суб`єкт господарської діяльності) та інформацію, яка визначена Наказом МОЗ №677 від 29.09.2014;

п 4.3 Вимоги до супроводжуючої документації:

п.п. 4.3.1 документація на кожну поставку плазми повинна бути надана Покупцю, як мінімум за 7 робочих днів до поставки плазми в електронному вигляді на електронну пошту Покупця;

п.п. 4.3.2 Договору кожна поставка плазми має супроводжуватись повним комплектом, визначеної в Угоді про якість, супровідної документації, а саме:

1. Списками ідентифікаційних номерів донацій кожної одиниці плазми, яка включена у відповідну поставку.

2. Сертифікатом якості на кожну серію/партію плазми (тип плазми), що увійшли до поставки, підписаним відповідальною/уповноваженою особою з якостіта затвердженим круглою печаткою (надаються Покупцеві у форматі підписаних уповноваженою/відповідальною особою з якості скан-копій за 7 календарних днів до відвантаження плазми).

3. Протокол контролю температури при завантаженні та транспортуванні.

4. Пакувальний лист на поставку.

5. Видаткова накладна (у 3-х примірниках).

6. Рахунок на оплату.

7. Товарно-транспортна накладна (у 3-х примірниках).

п.п. 4.3.4 зразки сертифікатів якості, списків ідентифікаційних номерів донацій, протоколів, протоколів контролю температури при завантаженні та транспортуванні плазми, пакувальних листків викладені у Додатках №3-6 до Угоди про якість;

п 4.4 Постачальник і Покупець зобов`язуються дотримуватися належних умов зберігання і транспортування, а також пунктів, визначених Угодою про якість, таким чином, щоб були збережені всі якісні показники сировини.

Поставка плазми повинна здійснюватися з дотриманням холодового ланцюга при температурі мінус 200С і нижче. Для контролю за температурою Постачальник повинен використовувати сертифіковані портативні пристрої фіксації температури (логерів). Кількість логерів має бути достатньою для контролю температури всіх групових упаковок сировини і попередньо узгодженою сторонами в специфікації на поставку партії сировини. Логери мають бути промарковані з метою ідентифікації. Логери підлягають поверненню Постачальнику.

У разі відсутності у Постачальника портативних пристрої фіксації температури (логерів), вони надаються Постачальнику Покупцем в день відвантаження сировини. Постачальник вкладає логери в групову тару таким чином, щоб забезпечити моніторинг температурного режиму транспортування плазми від Постачальника до заводу-фракціонатора Покупця.

Додатком № 1 до Договору № 06032026 «Генеральна Специфікація» визначено вартість плазми:

Плазма свіжозаморожена, заготовленої методом аферезу, призначеної для фракціонування ціна 1 л плазми 3 835,15 грн без ПДВ;

Плазма свіжозаморожена, отримана з дози цільної крові, яка не придатна для клінічного використання ціна 1 л плазми 1 842,63 грн без ПДВ;

Плазма свіжозаморожена, збіднена на кріопреципітат, яка не придатна для клінічного використання ціна 1 л плазми 2 146,08 грн без ПДВ.

Додатком № 2 до Договору №06032026 «Специфікація» визначено кількість, ціна та вартість сировини:

Плазма свіжозаморожена, заготовленої методом аферезу, призначеної для фракціонування в кількості 575,0 л за ціною за 1 л плазми 3 835,15 грн без ПДВ на загальну вартість 2 205 211,25 грн без ПДВ;

Плазма свіжозаморожена, отримана з дози цільної крові, яка не придатна для клінічного використання в кількості 1 725,0 л за ціною 1 л плазми 1 842,63 грн без ПДВ на загальну вартість 3 178 536,75 грн без ПДВ;

Плазма свіжозаморожена, збіднена на кріопреципітат, яка не придатна для клінічного використання в кількості 250,0 л за ціною 1 л плазми 2 146,08 грн без ПДВ на загальну вартість 536 520,00 грн.

Разом вартість сировини становить 5 920 268,00 грн, ПДВ 0,00 гривень.

Підпунктом 5.3.2 Угоди про якість та технічні вимоги від 06 березня 2026 року № 1, яка є Додатком № 3 до Договору від 06 березня 2026 року № 06032026 передбачено, що Постачальник зобов`язується зазначати дату (день) заготівлі Продуктів крові та дату закінчення терміну придатності або термін придатності Продуктів крові відповідно до встановлених вимог. Дата заготівлі повинна складатися із зазначенням місяця та року.

Частиною 1 статті 22 Закон України від 30.09.2020 № 931-IX «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» (далі Закон від 30.09.2020 № 931-IX) визначено, що заготівлю, переробку, зберігання, розподіл та реалізацію донорської крові та компонентів крові здійснюють суб`єкти системи крові державної та комунальної форм власності.

Частиною 6 статті 22 Закону від 30.09.2020 № 931-IX визначено, що суб`єкти господарювання, визначені частиною четвертою цієї статті, а також суб`єкти господарювання, що здійснюють виробництво препаратів крові на території України, здійснюють придбання плазми для фракціонування у суб`єктів системи крові, визначених частиною першою цієї статті, за цінами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, на підставі методики формування ціни, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 № 254 «Деякі питання реалізації донорської крові та компонентів крові суб`єктами системи крові, що здійснюють заготівлю, переробку, тестування, зберігання, розподіл та реалізацію донорської крові та компонентів крові» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року №1232) (далі Постанова № 254) визначено, «Міністерству охорони здоров`я затверджувати щороку до 15 березня за поданням Національного трансфузіологічного центру перелік референтних суб`єктів системи крові, середню референтну вартість виробництва донорської крові та компонентів крові та середню референтну ціну на донорську кров та компоненти крові».

Підпунктом 1 пункту 7 Постанови № 254 визначено, «Для задоволення потреб системи охорони здоров`я у донорській крові та компонентах крові у 2025-2026 роках:

1) Міністерству охорони здоров`я до 31 березня за поданням Національного трансфузіологічного центру затвердити перелік референтних суб`єктів системи крові, середню референтну вартість виробництва донорської крові та компонентів крові та середню референтну ціну на донорську кров та компоненти крові на 2025-2026 роки».

Постановою № 254 затверджено Методику формування ціни для придбання плазми для фракціонування» (далі Методика формування ціни).

Пунктом 3 Методики формування ціни визначено, що до плазми для фракціонування належать такі плазмові компоненти:

плазма свіжозаморожена, заготовлена методом аферезу, призначена для фракціонування;

плазма свіжозаморожена, отримана з дози цільної крові, та плазма свіжозаморожена, збіднена на кріопреципітат, які не придатні для клінічного використання після спливу 12 місяців з дня заготівлі цільної крові (далі - плазмові компоненти, не придатні для клінічного використання).

Пунктом 5 Методики формування ціни визначено, що «Розрахунковим періодом для розрахунку ціни однієї дози плазмових компонентів, не придатних для клінічного використання, вважається період від календарного дня заготівлі цільної крові до календарного дня розрахунку суб`єктами системи крові ціни таких плазмових компонентів, який становить не менше 12 місяців».

Пунктом 1 Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.12.2025 №1825 «Про встановлення ціни для придбання плазми для фракціонування на 2025-2026 роки» (далі Наказ МОЗ № 1825) встановлено ціни для придбання плазми для фракціонування на 20252026 роки:

1) ціна однієї дози плазми свіжозамороженої, заготовленої методом аферезу, призначеної для фракціонування, в об`ємі 800 мл становить 3 068,12 грн;

2) ціна однієї дози плазми свіжозамороженої, отриманої з дози цільної крові, яка не придатна для клінічного використання після спливу 12 місяців з дня заготівлі цільної крові, в об`ємі 247 мл становить 455,13 грн;

3) ціна однієї дози плазми свіжозамороженої, збідненої на кріопреципітат, яка не придатна для клінічного використання після спливу 12 місяців з дня заготівлі цільної крові, в об`ємі 222 мл становить 476,43 грн.

При цьому, підпунктом 2 пункту 1 Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 02.05.2025 № 763 «Деякі питання реалізації донорської крові та компонентів крові» (далі Наказ МОЗ №763) затверджена середня референтна вартістьвиробництва донорської крові та компонентів крові та середня референтна ціна на донорську кров та компоненти крові. Так, середня референтна ціна дози плазми свіжозамороженої становить 1510,65 гривень.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 16.03.2026, у виконуючого обов`язки директора КНП «МОСПК» МОР ОСОБА_5 , який усвідомлював відсутність у підприємства компонентів крові, з моменту заготівлі яких пройшло більше 12 місяців, тобто таких, які згідно з умовами чинного законодавства можливо було поставити за договором від 06.03.2026 № 06032026, укладеним з ТОВ «Біофарма Плазма», як свіжозаморожену плазму отриману з дози цільної крові, яка не придатна для клінічного використання по ціні 1 842,63 грн за 1 л плазми, виник злочинний корисливий умисел, спрямований на розтрату чужого майна свіжозамороженої плазми, заготовленої КНП «МОСПК» МОР, на користь третіх осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Реалізуючи свій злочинний умисел, виконуючий обов`язки директора КНП «МОСПК» МОР ОСОБА_5 , у період часу між 06.03.2026 та 16.03.2026 (більш точного часу у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим), перебуваючи за адресою: Миколаївська обл., місто Миколаїв, провулок Радіо, будинок 2, надав вказівку підлеглим працівникам КНП «МОСПК» МОР при формуванні для поставки ТОВ «Біофарма Плазма» партії плазми свіжозамороженої, отриманої з дози цільної крові, яка не придатна для використання в кількості 661,475 л, включити в таку 2298 доз компонентів крові, які було заготовлено з 28.04.2025 по 12.09.2025 (загальним об`ємом 661,475 л). Тобто, фактично сформувати усю партію для поставки з компонентів крові, які було заготовлено менше ніж за 12 місяців до дня реалізації та вартість яких згідно з вимогами чинного законодавства мала б становити 1510,65 гривень за 1 дозу.

Так, на виконання Договору № 06032026 КНП «МОСПК» МОР за видатковою накладною від 16.03.2026 № 576 проведено реалізацію плазми свіжозамороженої ТОВ «Біофарма Плазма» на загальну суму 1521868,86 гривень, а саме: плазми свіжозамороженої, заготовленої методом аферезу, призначеної для фракціонування в кількості 79,01 л по ціні 3 835,15 грн на загальну вартість 303015,20 грн; плазми свіжозамороженої, отриманої з дози цільної крові, яка не придатна для використання в кількості 661,475 л по ціні 1 842,63 грн на загальну вартість 1218853,68 грн.

Внаслідок умисних, протиправних дій виконуючого обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна станція переливання крові» Миколаївської обласної ради ОСОБА_5 , які виразилися у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, Товариству з обмеженою відповідальністю «Біофарма Плазма» було реалізовано 2298 доз свіжозамороженої плазми, загальним об`ємом 661,475л (вартість якої згідно з вимогами чинного законодавства мала б становити 1510,65 грн за 1 дозу, тобто загально 3 471 473,7 гривень) під видом плазми свіжозамороженої, отриманої з дози цільної крові, яка не придатна для використання, об`ємом 661,475л за ціною в 1842,63 грн за 1л (тобто на загальну суму 1 218 853,68 гривень.

Діями виконуючого обов`язки директора КНП «МОСПК» МОР ОСОБА_5 комунальному підприємству завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2 252 620,02 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто є особливо великим розміром.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме: рапортом о/у СБ України в Миколаївській області від 07.05.2026; дорученням про проведення слідчих дій від 11.05.2026; матеріалами виконаного доручення від 11.05.2026; протоколом обшуку КНП «МОСПК» МОР від 05.06.2026; протоколом огляду предмету (оригінал договору №06032026) від 10.06.2026; дорученням на проведення слідчих дій від 10.06.2026; протоколом огляду речей та документів від 15.06.2026; протоколами НСРД про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем без відома їх власника від 18.06.2026; протоколами про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, шляхом спостереження, відбору та фіксації інформації, яка передається особою від 18.06.2026; постановою про залучення спеціаліста від 13.07.2026; довідкою від 07.08.2026; висновком експерта від 20.08.2026; наказом про прийняття на посаду в.о. директора підприємства від 05.01.2026; розпорядженням про в.о. директора КНП «МОСПК» МОР; статутом КНП «МОСПК» МОР; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.08.2026; повідомлення про зарахування коштів №0000004652 від 22.04.2026; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.08.2026 з вилученими документами.

Так у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».

Фактичні дані, які містяться у наданих органом досудового розслідування доказах, на думку слідчого судді, здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя вважає неспроможними доводи захисника про необґрунтованість підозри, пред`явленої його підзахисному, оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.

Слідчий суддя зазначає, що висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами аналізу фактичних обставин кримінального правопорушення та особистих даних підозрюваного (характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців тощо), його поведінки під час досудового розслідування (наявність або відсутність спроб ухилитись від органів влади, способу життя, способу самозабезпечення тощо). При цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Чинний КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Прокурор у судовому засіданні, як на підставу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилався на існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчить таке: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може зникнути з місця проживання. За таких обставин ОСОБА_5 , розуміючи неминучість притягнення його до кримінальної відповідальності та безальтернативність позбавлення волі як покарання за вчинене, може здійснити виїзд до іншої країни або на непідконтрольну Україні територію (в тому числі незаконним шляхом, минаючи блокпости та пункти пропуску) з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому злочину; ОСОБА_5 , враховуючи його службове становище, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, під загрозою суворості покарання, маючи всі необхідні засоби та можливості, достовірно знаючи про тяжкість вчиненого злочину та невідворотність покарання може незаконно впливати на свідків, які наразі не допитані та є його підлеглими, оскільки має безпосередній вплив на них; ОСОБА_5 , будучи в.о. директора КНП «МОСПК» МОР може продовжити свою злочинну діяльність, використовуючи більше конспіративних заходів, підроблених актів, та залучивши інших осіб.

Так в контексті практики Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії») слід зазначити, що ризик вчинення інших кримінальних правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 раніше не судимий, доказів, що підтверджують існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором під час судового розгляду не зазначено, слідчий суддя доходить до переконання про не доведення його прокурором.

Що стосується ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить до переконання про доведення прокурором їх існування, оскільки враховуючи тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , та неминучість покарання у вигляді позбавлення волі, у разі визнання його винуватим, його службове становище, яке було використано для вчинення кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків (підлеглих) з метою надання ними показів, що будуть доводити його невинуватість, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, оскільки має до них доступ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.

Прокурором під час розгляду клопотання не доведено достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яким запобіжним заходом, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти Роси» зазначено, що при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошення видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, обіймає посаду в.о. директора КНП «Миколаївська обласна станція переливання крові» Миколаївської обласної ради, крім того працює у КНП "Миколаївській центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" ММР лікарем з невідкладних станів, виїзної бригади за сімісництвом з 04.05.2017, за місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце реєстрації та проживання.

Отже, враховуючи викладені обставини, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя доходить до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, можливо шляхом застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Строк дії запобіжного заходу встановлюється в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Зобов`язати ОСОБА_5 , строком до 31.10.2026 року виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Роз`яснити, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Роз`яснити, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити застоводавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

У разі внесення застави, на заставодавця покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1