Ухвала суду № 139828105, 07.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2470/26

Провадження № 2/487/2176/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Нікітіна Д.Г., за участю секретаря судового засідання Марченко О.С, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (далі ТОВ «ФК «ПОЗИКА») в особі представника Міньковської А. В. звернулось до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

27.05.2026 року до суду надійшла заява від позивача ТОВ «ФК «ПОЗИКА», яка надіслана на "Електронний суд" представником позивача Міньковська А.В., про відмову від позову і закриття провадження у справі.

Розглядаючи вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Стаття 13 ЦПК України передбачає право позивача на власний розсуд розпоряджатись своїми правами щодо предмета спору, у зв`язку з чим виключно позивачу належить право вибору характеру своїх процесуальних дій: залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі чи закінчити судовий розгляд справи.

Оскільки позивач скористався своїм правом на ініціювання клопотання про відмову від позову та закриття провадження у справі, подавши відповідну заяву через свого представника, суд вважає можливим прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.

Крім того, позивач просив вирішити питання розподілу судових витрат в порядку ст. 142 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 255ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивач сплатив 2662,40 грн судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи із вищевикладеного, 50 відсотків судового збору у сумі 1240,50 грн, сплаченого позивачем при поданні позову, слід повернути йому з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 13, 206, , 255-256, 259-261, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову представника позивача Міньковської Анастасії Володимирівни від позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Провадження у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Повернути зі спеціального фонду державного бюджету ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПОЗИКА» 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову відповідно до платіжного доручення №1979111 від 23.03.2026, що становить 1331,20 грн.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Г. Нікітін